Рішення № 37030685, 27.01.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" січня 2014 р. Справа № 906/1671/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Букова Ю.П. - довіреність б/н від 01.10.2013;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт.Першотравневе Овруцький р-н Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (м. Житомир)

про визнання права власності та скасування державної реєстрації

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 28.01.2014.

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску та про скасування його державної реєстрації, здійсненої Інспекцією державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ №330352.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.12.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області (а.с. 110-111).

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча представник третьої особи про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 121).

Під час розгляду справи судом здійснено електронний запит на сайт Укрпошти та отримано витяг, згідно якого поштове відправлення, яке надсилалося відповідачу, передано 21.01.2014 до об'єкту поштового зв'язку Першотравневе з індексом 11114 (а.с. 126).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаціійно-ресурсний центр" (а.с.129-130), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи наявні у справі документи, а також закінчення 28.01.2014 продовженого у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строку розгляду спору, суд вважає, що відсутність представників відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 19.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (лізингоодержувач, відповідач), який перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", укладено Договір фінансового лізингу №41-LD (надалі - Договір (а.с. 12-36)).

На виконання умов Договору Лізингодавець придбав у обраного Лізингоодержувачем продавця обраний предмет лізингу та передав його у користування лізингоодержувачу, що підтверджується Актом приймання-передачі від 05.04.2007, який на думку позивача, є доказом належного виконання Лізингодавцем взятих на себе зобов'язань. У свою чергу, як зазначає позивач, Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування Предметом Лізингу лізингові платежі згідно Графіку Платежів (Додаток №2 до Договору фінансового лізингу).

Зазначає, що у зв'язку з тим, що Лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати Лізингових платежів належним чином, вищевказаний Договір був припинений в односторонньому порядку на підставі повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу вих. №660 від 20.03.2013 (а.с. 70), а предмет лізингу був повернутий ТОВ "УніКредит Лізинг" на підставі виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2013.

Пояснює, що отримавши свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ№330352 ТОВ "УніКредит Лізинг" виявило запис про те, що власником предмету лізингу (навантажувача Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386) вказано ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит").

Проте, як вказує позивач, відповідач не є та не може бути власником предмету лізингу, оскільки власником зазначеного навантажувача є ТОВ "УніКредит Лізинг", що також обумовлено у п. 6.3 Договору та в акті приймання - передачі від 05.04.2007.

Враховуючи наведене, позивач пояснює, що він, як власник, позбавлений можливості реалізувати своє право розпорядження вказаним майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 316, 319, 320, 321, 334, 392 Цивільного кодексу України та просить суд задовольнити позов.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області в процесі розгляду справи пояснив, що витребовувані ухвалою суду матеріали, на підставі яких було здійснено реєстрацію (перереєстрацію) навантажувача Volvo L180Е, реєстраційний номер 10174АЕ, серійний (заводський ) №V9049, номер двигуна 619386, не збереглися у зв'язку зі спливом строку їх зберігання, тому надати зазначені документи суду представник не має можливості. Зауважив, що третя особа не являється правонаступником Інспекції державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації. Вказав, що реєстрація об'єкту лізингу безумовно здійснювалася за заявою лізингоодержувача, при цьому помилково не було враховано передбачених договором лізингу умов такої реєстрації.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, враховуючи пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.

Статтями 317, 319 ЦК України законодавець встановив, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього праве чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що спірне майно перебувало у користуванні та володінні відповідача на підставі укладеного сторонами Договору фінансового лізингу №41-LD від 19.12.2006 ((а.с. 12-36), згідно п. 1.1. якого, л і з и н г о д а в е ц ь приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у в л а с н і с т ь від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку №1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у к о р и с т у в а н н я Л і з и н г о о д е р ж у в а ч у на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Ціна предмета лізингу становить еквівалент 269000,00 (двісті шістдесят дев'ять тисяч, 00 ценів) Доларів США без ПДВ.

За умовами п. 1.3. Договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку №2 до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як вбачається з Акту приймання-передачі від 05.04.2007 (а.с. 63-64), предмет лізингу було передано відповідачу. При цьому, у п. 3 вказаного Акту зазначено, що лізингоодержувач визнає право власності лізингодавця на предмет лізингу та підтверджує, що йому надається в и к л ю ч н о право в о л о д і н н я та к о р и с т у в а н н я вищезазначеним предметом лізингу відповідно до положень Договору фінансового лізингу №41-LD від 19.12.2006.

Також матеріалами справи, зокрема Актом від 27.05.2013 про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі (а.с. 128) підтверджено, що у зв'язку з припиненням Договору фінансового лізингу, предмет лізингу був повернутий ТОВ "УніКредит Лізинг" на підставі виконавчого напису нотаріуса №1538 від 22.04.2013. Факт перебування у позивача предмету лізингу як на час звернення з позовом до суду, так і на час розгляду справи підтверджено і представником позивача в процесі вирішення спору.

Що стосується набуття права власності на навантажувач Вольво L180Е позивачем, судом було встановлено, що 29.12.2006 між позивачем та Вольво Констракшн Еквіпмент АБ, Інтернешнл Дівіжн (Швеція) (продавець) було укладено Контракт купівлі-продажу №41-LD/РС з додатковою угодою до нього (а.с. 43-62), згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язаний продати, а Лізингодавець зобов'язаний купити для подальшої передачі у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (відповідно до Договору фінансового лізингу №41-LD від 19.12.2006): 1 фронтальний навантажувач Volvo моделі L-180Е, виробництво компанії Volvo Констракшн Еквіпмент АБ, Інтернешнл Дівіжн (Швеція), надалі іменований "Виробник", надалі іменоване "Предмет Лізингу" в цілому та відповідно як окремі його складові, зазначені в Додатку 1 "Специфікація" до цього Контракту.

На виконання умов Контракту продавцем було поставлено вищевказаний навантажувач позивачу (а.с. 68), а останнім прийнято та оплачено товар, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66).

Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у в л а с н і с т ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином позивач правомірно набув право власності на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску.

У відповідності до ч. ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993, № 3353-XII, власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи.

Згідно п. 2.1. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики від 11.06.2004, № 221 (що діяли в період розмитнення навантажувача), власники машин - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати машини протягом 10 діб після придбання, митного оформлення та тимчасового ввезення на територію України або виникнення інших обставин, що є підставою для проведення реєстраційних дій.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що з моменту митного оформлення транспортний засіб позивачем не було зареєстровано, а передано відповідачу у лізинг на підставі Договору фінансового лізингу №41-LD ((а.с. 12-36), що узгоджується з п. 6.3. останнього, яким обумовлено, що лізингоодержувач зобов'язується і несе відповідальність за забезпечення того, щоб в документах, які засвідчують реєстрацію предмета лізингу в Україні (якщо така реєстрація вимагається українським законодавством), л і з и н г о д а в е ц ь був з а з н а ч е н и й як в л а с н и к п р е д м е т а л і з и н г у і щоб вони містили інформацію про цей Договір. Предмет лізингу м о ж е бути з а р е є с т р о в а н и й на ім'я лізингоодержувача як о т р и м у в а ч а п р а в а на р е є с т р а ц і ю п р е д м е т а л і з и н г у, однак, в реєстраційних документах завжди п о в и н н о бути з а з н а ч е н о п р а в о в л а с н о с т і л і з и н г о д а в ц я на предмет лізингу на строк лізингу для забезпечення реалізації його переважного права на Предмет лізингу незалежно від того, на чиє ім'я він зареєстрований.

Також, згідно п. 10.3. Договору фінансового лізингу, лізингодавець залишається єдиним б е з з а п е р е ч н и м в л а с н и к о м предмета лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином за власний рахунок захищати право власності та інші права Лізингодавця на Предмет лізингу в незалежності від того чи вимагає це Лізингодавець...

Натомість, 08.06.2007, Державною інспекцією з технічного нагляду в Житомирській області право власності на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску, було зареєстровано за Лізингоодержувачем (відповідачем) (а.с. 67), про що видано свідоцтво серії АБ №330352. Всупереч наведеним умовам Договору, Інспекцією державного технічного нагляду Житомирської області у Свідоцтві про реєстрацію майна (а.с. 67), власником навантажувача зазначено ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат".

Тобто, вказані дії з реєстрації дійсно спричинили порушення права власності позивача, для відновлення якого подано даний позов.

Частиною 1 ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Слід зазначити, що необхідність звернення позивача до суду з даним позовом вбачається також з приписів Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою КМ України, від 08.07.2009, № 694, чинного на час виявлення позивачем спірних обставин та на час розгляду спору, згідно п.4. якого, машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують п р а в о в л а с н о с т і або правомірність використання машини; с в і д о ц т в о про реєстрацію машини з в і д м і т к о ю про її з н я т т я з обліку п о п е р е д н і м власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі).

При цьому, згідно п. 11. вказаного Порядку, реєстрація машин скасовується інспекцією у разі встановлення факту, що подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного номера машини, її складових частин (вузлів і агрегатів). Інформація про зазначені факти і такі документи негайно передаються до правоохоронних органів. Реєстрація машини м о ж е також с к а с о в у в а т и с я в і н ш и х в и п а д к а х, передбачених законом, зокрема за р і ш е н н я м суду.

Однак, в процесі розгляду справи судом встановлено, що 18.11.2013 до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації. Функції по здійсненню реєстрації та обліку машин, видачі на них номерних знаків, веденню реєстраційних документів... , покладено на Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області, що вбачається з Положення останньої (а.с.99-105) та відповідає п. 2. Порядку, згідно якого реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (далі - інспекції).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. N 1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" та Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Житомирській області, остання не являється правонаступником Інспекції державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації, що було також підтверджено в процесі розгляду справи представником Державної інспекції сільського господарства. Представник Державної інспекції сільського господарства також пояснив, що Інспекція не наділена правом скасовувати реєстрацію транспортних засобів, проведену Державною інспекцією з технічного нагляду в Житомирській області, зауваживши і про відсутність документів, на підставі яких проводилася ця реєстрація.

Отже, зважаючи на припинення без правонаступництва Державної інспекції з технічного нагляду в Житомирській області, якою було видано відповідачу свідоцтво на право власності на навантажувач Volvo L180Е, у позивача взагалі відсутня можливість звернутися до вказаного органу держави, як в судовому, так і в позасудовому порядку з метою усунення допущеного порушення при реєстрації навантажувача для відновлення свого права власності на нього.

За вказаного та враховуючи, що дії відповідача по реєстрації транспортного засобу свідчать про невизнання ним права власності позивача на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску та про порушення цього права, вимога позивача про визнання за ним права власності на вищевказаний навантажувач є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про скасування державної реєстрації навантажувача, то з вищенаведеного вбачається, що вказана вимога не стосується відповідача у справі та не може бути ним виконана, оскільки як державна реєстрація, так і її скасування здійснюються відповідними органами держави.

До того ж, скасувати державну реєстрацію за рішенням суду Інспекція зобов'язана лише після набрання відповідним рішенням законної сили, натомість з позовної заяви не вбачається і спору з цього приводу з Державною інспекцією сільського господарства, тому на час вирішення спору, вказана вимога, крім іншого, є передчасною.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації слід відмовити.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Однак, відповідач доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання за позивачем права власності на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску. В частині вимоги про скасування державної реєстрації вказаного навантажувача, суд відмовляє.

Оскільки позов до відповідача задоволено в частині вимоги майнового характеру, судові витрати в цій частині, згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд 22/1, ід. код 33942232) право власності на навантажувач Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (11114, Житомирська обл., Овруцький р-н., смт. Першотравневе, вул. Леніна, буд. 1, ід. код 00191879)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд 22/1, ід. код 33942232):

- 11287,58грн. судового збору.

4. В частині скасування державної реєстрації навантажувача Volvo L180Е реєстраційний номер 10174АЕ серійний (заводський) №V9049, номер двигуна 619386, 2007 року випуску, зареєстрованого Інспекцією державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ №330352, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов);

4- третій особі - Державній інспекції сільського господарства в Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова,2) - рек. з пов.