Постанова № 37027451, 05.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року Справа № 904/6705/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів:Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

представники сторін:

від позивача: Фесенко В.М., представник, довіреність №278/1010 від 27.06.12;

від відповідача: Меркович В.Б., керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія АВ №953449 від 08.10.13;

від відповідача: Портянко Г.А., представник, довіреність б/н від 14.10.13;

від відповідача: Кирилюк І.Л., представник, довіреність б/н від 14.10.13.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор-інвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2013 року у справі № 904/6705/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор-інвест", м.Дніпропетровськ

про стягнення 32 808,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2013р. року (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" 31 475,24 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 27,82 грн. інфляційних втрат, 1 305,07 грн. 3% річних, 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване ст. 193, ст.ст.526, 530, 625 ЦК України. Відповідачем допущено порушення своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що місцевий господарський суд взагалі не визначив та не встановив які саме склалися відносини між сторонами спору, а тому підстави для застосування договору на постачання електричної енергії за №0018254 від 06.11.2007 відсутні. Між сторонами тривали відносини не з постачання електричної енергії, а відносини з транзиту електричної енергії позивача через технологічні електричні мережі відповідача іншим суб'єктам господарювання.

Електроустановки відповідача - трансформатор та кабельна лінія 30 м, використовуються для передачі, транспортування електричної енергії. Відповідач не мав власного споживання електроенергії.

За таких обставин відповідач не може визнаватися споживачем електроенергії та на нього не можуть бути покладені обов'язки споживача, зокрема, обов'язки зі сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії.

При прийнятті рішення по справі суд першої інстанції не врахував, що весь, обсяг електричної енергії, який надходив до електричних мереж відповідача, передавався позивачем іншому суб'єкту господарювання - ОСББ "Славія". Постачання електроенергії даному суб'єкту господарювання через електричні мережі відповідача здійснювалось позивачем відповідно до укладеного позивачем з цим суб'єктом господарювання прямих договорів про постачання електроенергії. Отже позивач для виконання своїх обов'язків перед цими суб'єктами господарювання з постачання електроенергії використовував технологічну електричну мережу відповідача, зокрема його трансформаторну підстанцію та кабельну лінію.

Відповідно до пункту 1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору про постачання електричної енергії за №0018254 від 06.11.2007р., даний договір регулює відносини з постачання (продажу) електричної енергії відповідачу для забезпечення потреб саме його електроустановок. Згідно з підпунктом 8.1.1 типового договору про постачання електричної енергії, що додається до ПКЕЕ (Додаток №3), якщо до технологічних електричних мереж Споживача приєднані електроустановки інших споживачів (субспоживачів), відносини між Споживачем та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

За таких умов суд першої інстанції при вирішені спору не мав підстав для застосування до відносин сторін з транзиту електричної енергії договору про постачання електричної енергії.

Крім того, при вирішені спору не було прийнято до уваги, що використання технологічних мереж відповідача для транзиту електричної енергії споживачам здійснювалося позивачем не на підставі Договору про постачання електричної енергії за №0018254 від 06.11.2007 року, а на підставі іншого договору про спільне використання технологічних електричних мереж за №498, укладеного між позивачем та відповідачем 06.07.2011 року, який є в матеріалах справи.

Відповідно до даного договору відповідач зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок позивача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує позивач, а позивач - своєчасно сплачувати вартість послуг відповідача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Зобов'язання відповідача зі сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії даним договором не встановлені. Відповідно до даного договору, а також відповідно до пунктів 6.29 - 6.31 ПКЕЕ платіжні зобов'язання має позивач, а ні відповідач, який надає позивачу послуги з транзиту.

Згідно з пунктом 6.28 ПКЕЕ технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж. Весь обсяг електроенергії, поданий позивачем у технологічні електричні мережі відповідача був переданий іншому суб'єкту господарювання. Отже, відповідно до даного пункту, технологічні втрати електричної енергії повинні повністю покладатись на цього споживача.

Таким чином, власник технологічних електричних мереж, яким є відповідач, не визначений як платник даних платежів і правові підстави для стягнення з відповідача як заборгованості за активну та реактивну електричну енергію, так і сплати технологічних витрат активної і реактивної електроенергії в електричній мережі та плати за перетікання реактивної електроенергії відсутні.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали, що доводи відповідача. наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими. Між сторонами 06.11.2007р. був укладений договір про постачання електричної енергії №7064, номер якого в подальшому було змінено на № 0018254. Отже, з моменту укладання договору відповідач виступає споживачем електричної енергії в розумінні п.1.2. Правил користування електричною енергією.

Електроустановки відповідача приєднані до електроустановок ТОВ «Ратибор-Сервіс», який є основним споживачем, про що зазначено в п.8.4 Договоора, а відповідач виступає субспоживачем. Між позивачем та ОСББ «Славія», укладений договір на постачання електроенергії № 062293 від 05.08.10р. До електроустановок відповідача приєднано електроустановки ОСББ «Славія», що підтверджується однолінійною схемою до Договору. Це означає, що відповідач виступає основним споживачем по відношенню ОСББ «Славія», а останнє є субспоживачем. Відповідно до п.8.1.3. Договору, відповідач за погодженням із субспоживачем подавав позивачеві акти про використану ОСББ «Славія» активну електричну енергію. В свою чергу ТОВ «Ратибор-Сервіс», як основний споживач по відношенню до відповідача, здійснювало розрахунок втрат активної енергії у належних йому технологічних мережах, та розподіляло ці втрати відповідно до п.6.28 ПКЕЕ у залежності від обсягів енергії, отриманих ним та відповідачем. Складені таким чином акти підписувалися споживачем та субспоживачем (відповідачем) і передавалися позивачу. Виходячи з внесених до актів даних про фактичні обсяги активної енергії, спожитої відповідачем, позивачем здійснювався розрахунок вартості спожитої електроенергії та видавалися рахунки на її оплату.

Посилання відповідача на укладений між сторонами договір про спільне використання технологічних електричних мереж ніяким чином не стосується обставин даної справи, оскільки даний договір не регулює ні порядок розрахунку обсягу активної електричної енергії, отриманої споживачем та субспоживачем, ні порядок розподілу між ними обсягів втрат активної електричної енергії при її передачі технологічними електричними мережами.

Господарським судом було надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

06.11.2007 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратібор-Інвест" укладено договір про транспортування електричної енергії №7064.

Позивач листом вих. 1067/600 від 09.02.2011 повідомив Споживача про зміну номера Договору з « 7064» на « 0018254».

За умовами Договору Постачальник передає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між Постачальником та Споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору (розділ 1 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання (06.11.2007) і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8., 9.8.1. Договору).

Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" ( п 2.3.3 Договору).

Згідно з п.п. 1., 4.2 додатку №3 "Порядок розрахунків" до Договору, розрахунковим періодом встановлюється місяць з 30 числа попереднього місяця до того ж числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно п. 2.2 цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 цього додатку, протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

На виконання умов договору позивачем поставлялася електроенергія відповідачу, що підтверджується Актами про використану електричну енергію ТОВ «Ратибор-Інвест» по договору про постачання електроенергії, складеними та підписаними сторонами за період з липня 2011р. по червень 2013р. Відповідачем спожито 30 356 кВт електроенергії.

Згідно розрахунків, здійснених позивачем на підставі Актів про використану електроенергію, відповідачем за вищезазначений період спожито електроенергії на загальну суму 32 763,65 грн., що підтверджується відповідними рахунками, які отримані відповідачем (а.с.44-91).

Відповідачем оплата здійснена частково на суму 1 288,41 грн. Заборгованість складає 31 475,24 грн.

У зв'язку з несплатою даної суми позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основного боргу - 31 475,24 грн., 3% річних в сумі 1 305,07 грн., інфляційні втрати у сумі 27,82 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заборгованість відповідача на суму 31 475,24 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме актами про спожиту електричну енергію, підписаними відповідачем, виставленим рахунками та проведеними оплатами.

Три проценти річних за період з 09.08.2011р. по 15.08.2013р. на суму 1305,07 грн. та інфляційні ати розраховані позивачем правильно.

Тому господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Відповідно до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження факту споживання відповідачем електроенергії, позивачем надані щомісячні Акти про використану електроенергію, в яких зазначена кількість спожитої відповідачем електроенергії. Дані акти підписані відповідачем і відповідно до п.2.2. Додатку № 3 «порядок розрахунків» до Договору є належним доказом фактичного обсягу використаної електроенергії.

Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Що стосується посилання відповідача на технологічні втрати. то слід зазначити, що відповідно до п.6.26., п.6.28. ПКЕЕ, величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача. що пов'язана з передачею електроенергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання. Технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача, розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Відповідно до п.7.2 договору, розрахунки втрат виконуються власником ділянки електромережі, а постачальник здійснює лише перевірку розрахунку втрат. Позивач не вправі здійснювати розрахунок втрат та їх розподіл на споживачів.

Як встановлено матеріалами справи, електроустановки відповідача приєднані до електроустановок ТОВ «Ратибор-Сервіс», а до електроустановок відповідача приєднані електроустановки ОСББ «Славія».

Таким чином відповідач є субспоживачем стосовно ТОВ «Ратибор-Сервіс» і споживачем стосовно ОСББ «Славія».

Обсяг активної електричної енергії, яка надійшла в технологічні електричні мережі Відповідача через ввід № 2 обліковується встановленим електролічильником типу LZQМ-321.02-534 №588400, що підтверджується додатком 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору.

Обсяг активної електричної енергії, яку ОСББ "Славія" отримало через технологічні електричні мережі Відповідача, обліковується встановленим електролічильником типу NP-06 TD ME 3FTxPD-U № 01604729, що підтверджується додатком 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до господарського договору на постачання електричної енергії № 062293 від 05.08.2010, за умовами якого Відповідач за погодженням із субспоживачем ОСББ "Славія" подає Позивачу акти про використану електричну енергію.

Таким чином, розрахунок втрат та їх розподіл при надходженні електроенергії до відповідача здійснює ТОВ «Ратибор-Інвест», а при надходженні до ОСББ «Славія» відповідач. Дані втрати повинні зазначатися в Актах про використану енергію.

Колегія суддів констатує, що кількість спожитої відповідачем електроенергії та її вартість, відповідає даним зазначеним в Актах про використану електроенергію. Тому розрахунок позивачем здійснено правильно.

Господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги договір про спільне використання технологічних електричних мереж, оскільки він не стосується предмета позову.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор-Інвест" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2013 року у справі № 904/6705/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.02.2014р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха