Рішення № 37027347, 03.02.2014, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2014 Справа № 905/3827/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"простягнення заборгованостіза участю представників:

від позивача Заброда Ю.Ю. - представник за довіреністю від відповідача Харитонова М.І. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" суми заборгованості за спожиту у квітні 2013 року активну електроенергію у розмірі 9 255 332,88 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2013 провадження у справі № 905/3827/13 зупинено до остаточного вирішення справи № 905/4102/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" про визнання недійсним додатку до договору та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою суду від 09.12.2013 провадження у справі № 905/3827/13 поновлено.

20.01.2014 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначено нове найменування позивача та номери рахунків позивача.

Згідно наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії витягу зі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні Мережі", заре?єстрованого 24.12.2013, найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 3 0200 000 від 19.12.2008 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої у квітні 2013 року активної електричної енергії, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, зазначає, що при підписанні Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 сторонами не були дотримані вимоги, встановлені ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України, тому відповідач вважає неможливим нарахування плати за електроенергію у порядку, що передбачений вказаним додатком. Відзначив, що ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 недійсним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

19.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест", яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3 0200 000 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 452 000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту досягнення згоди по всім суттєвим умовам договору, за умови підписання сторонами всіх перелічених у п. 9.1 додатків і укладається на строк до 31.12.2009 включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні заяви про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово було пролонговано на наступний рік і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електроенергію як різновид товару споживачу.

Згідно з п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача".

Тривалість розрахункового періоду - місяць. Дата початку розрахункового періоду 01 число кожного місяця (п. 1 Додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків").

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 2 до Договору 01 числа щомісячно постачальник згідно з умовами цього додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу такі документи:

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" і спожитої споживачем у розрахунковому періоді (за зразком Додатку № 17 до Договору);

- акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість перетікання реактивної електроенергії, надані постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ "Сервіс-Інвест" для споживача у розрахунковому періоді (за зразком Додатку №18 до Договору);

- акт про прийняття-передавання товарної продукції;

- рахунки згідно з умовами цього Додатку;

- акт результатів контрольних вимірів фактичної електричної потужності;

- акт звірки стану розрахунків між постачальником та споживачем;

- повідомлення про тарифи на активну електроенергію, що встановлені на наступний за звітним розрахунковий період.

Відповідно до п. 3.1 Додатку № 2 до Договору постачальник зобов'язується щомісячно надавати споживачу рахунки за активну електроенергію (з урахуванням ПДВ) в наступному порядку: 01 числа щомісячно при здійсненні розрахунків за попередній розрахунковий період постачальник надає споживачу наступні рахунки:

- рахунок за фактично спожиту в попередньому розрахунковому періоді активну електроенергію (далі по тексту - остаточний рахунок), за мінусом сум рахунків, виданих за цей розрахунковий період: рахунків на оплату планового платежу, на оплату авансового платежу, додаткового рахунку, виданого споживачу у зв'язку з коригуванням договірних обсягів споживання електричної енергії на цей розрахунковий період;

- рахунок на оплату планового платежу за електроенергію на поточний розрахунковий період (далі по тексту - плановий рахунок);

- рахунок на оплату авансового платежу за електроенергію на наступний після поточного розрахунковий період (далі по тексту - авансовий рахунок).

Відповідно до складеного сторонами акту про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії поставленої постачальником і спожитої споживачем у розрахунковому періоді квітень 2013 року, постачальник поставив споживачу активну електричну енергію у квітні 2013 року в обсязі 12 160 888 кВт/год на суму 9 255 332,88 грн.

Вказаний акт підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії у квітні 2013 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Додатку № 2 до Договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника: до 06 числа (включно) щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Судом встановлено, що рахунок № 35/30200000 від 30.04.2013 за активну електроенергію на суму 9 255 332,88 грн. отримано відповідачем 07.05.2013.

Отримання відповідачем вказаного рахунку підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунку.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну електроенергію у квітні 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом приймання-передачі та рахунком за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, оплату за поставлену активну електричну енергію не здійснив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у квітні 2013 року у розмірі 9 255 332,88 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної електроенергії у квітні 2013 року в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані.

Факт прострочення оплати вартості спожитої у вищезазначений період електроенергії відповідачем не спростовано.

Заборгованість відповідача за активну електроенергію, спожиту у квітні 2013 року становить 9 255 332,88 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Заперечення відповідача стосовно того, що сторонами при укладанні Додатку № 2 до Договору не було дотримано вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, судом відхиляються з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2013 у справі №905/4102/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про визнання недійсним Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008 відмовлено.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищевказаними рішеннями судів встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсним Додатку № 2 до договору № 3 0200 000 від 19.12.2008.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у квітні 2013 року активну електричну енергію у розмірі 9 255 332,88 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (83001, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31018149) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 9 255 332 (дев'ять мільйонів двісті п'ятдесят п'ять тисяч триста тридцять дві) грн. 88 коп. та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 07.02.2014.

Суддя М.В. Сажнева