Ухвала суду № 37027287, 06.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

06.02.2014р. № 905/745/14

Суддя господарського суду Донецької області Кучерява О.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний союз», м. Донецьк

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 73147,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний союз» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості в розмірі 73147,12 грн.

Згідно із частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Пунктом 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з положеннями пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний союз» та доданих до неї матеріалів, предметом заявлених позовних вимог є заборгованість у розмірі 73147,12 грн. за договором поставки №1384 від 25 серпня 2011 року та за договором поставки №1443 від 13 вересня 2011 року, а саме сума основного боргу за поставлений товар в розмірі 55859,12 грн., стягнення за невиконання грошових зобов’язань 3% річних в розмірі 2910,00 грн., пені в розмірі 8378,00 грн. та витрати по сплаті за послуги адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Отже, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов різних договорів - №1384 від 25 серпня 2011 року та №1443 від 13 вересня 2011 року.

Суд вважає, що позивачем порушено правила об'єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового характеру, які не пов'язані між собою підставою їх виникнення (виникли з різних договорів), не є похідними одна від одної та підтверджуються різними доказами і тягнуть за собою різні правові наслідки.

Однорідність виду договорів та обрання позивачем однакового способу захисту свого порушеного права, на думку суду, не може бути виключною підставою для їх сумісного розгляду, оскільки розгляд цієї вимоги в одному провадженні у майбутньому перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, утруднить вирішення спору, ймовірність одночасного оскарження судового рішення та його виконання у випадку задоволення позову.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням й дослідженням кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з виконанням сторонами умов за кожним із договорів окремо.

Окрім цього, розгляд вимог позивача про стягнення пені, 3% річних за порушення грошових зобов’язань відповідачем за двома договорами поставки суттєво ускладнює розгляд справи.

Відповідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Окрім цього пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, зокрема про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (станом на 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата становить – 1218 грн.).

Враховуючи вищевказане, сума судового збору за подання даної позовної заяви дорівнює 1827 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що до позовної заяви долучено платіжне доручення від 18 жовтня 2013 року № 1930 про сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Таким чином, судовий збір сплачений у меншому розмірі, ніж встановлено законом, отже, не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Також, згідно із статтею 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

За приписами статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, як документ, що підтверджує направлення позовної заяви відповідачу, судом може бути прийнятий до уваги касовий чек (фіскальний чек) про сплату поштових послуг або повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється разом із описом вкладення, на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

Позивачем до матеріалів позову долучений фіскальний чек про поштове відправлення №4134 від 12 листопада 2013 року, проте опис вкладення про направлення відповідачу позовної заяви відсутній.

Згідно із пунктами 4, 5, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, якщо позивачем порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Керуючись п.п. 4, 5, 6 статті 63, статтями 56, 57, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний союз» до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення заборгованості в розмірі 73147,12 грн., та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява та додані до неї документи на 46 аркушах, в тому числі платіжне доручення від 18 жовтня 2013 року № 1930.

Суддя О.О. Кучерява