Постанова № 37026619, 03.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

03 лютого 2014 року № 826/18112/13-а

За позовомПублічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківтретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013 № 0000704310 та № 0000694310

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000704310 та № 0000694310.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

У процесі розгляду справи судом залучено ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «Креді Агріколь Банк» з питання взаємовідносин з ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» (далі також - контрагент) за серпень та листопад 2012 року. За наслідком перевірки було складено акт № 1289/43-10/14361575 від 24.10.2013 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» на загальну суму 13 734,97 грн.,

- п.п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 254 127,31 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000694310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 17 168,71 грн. (13 734,97 грн. за основним платежем та 3 433,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0000704310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 317 659,14 грн. (254 127,31 грн. за основним платежем та 63 531,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, оскільки стверджує про реальний характер господарських операцій з ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова».

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Так, на підтвердження власної правової позиції позивачем надано копії первинних документів:

- договору аутсорсінгу №01-12-2009/01 від 01.12.2009, згідно з умовами якого виконавець (ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова») зобов'язується надавати згідно заявок замовника (ПАТ «Індустріально-експортний банк») послуги з направлення працівників виконавця для надання ними послуг з прибирання приміщень (об'єктів) замовника, на умовах, передбачених цим договором, з додатковими угодами;

- договору аутсорсінгу №04/11 від 28.02.2011, згідно з умовами якого виконавець (ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова») зобов'язується надавати послуги з направлення працівників виконавця для надання ними послуг з адміністративно-господарського обслуговування замовника (ПАТ «Індустріально-експортний банк») та, у разі необхідності, послуги з моніторингу ринку праці та підбору працівників, на умовах, визначених даним договором, з додатковими угодами

- рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

А також до матеріалів справи долучено копії заявок до договору аутсорсінгу №04/11 від 28.02.2011, розрахункових відомостей, форми №1 ДФ контрагента за третій квартал 2012 року та за четвертий квартал 2012 року, наказів контрагента про прийняття на посаду працівників, копії трудових книжок працівників.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки, висновку про відсутність реальності операцій між позивачем та контрагентом контролюючий орган дійшов на підставі відомостей, зафіксованих у акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №574/26-55-22-08/36757468 від 29.07.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вергус» та ТОВ «Айпі Сервіс» за серпень 2012 року та листопад 2012 року.

Зокрема, Акт перевірки посилається на те, що під час здійснення перевірки ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві доведена нереальність операцій, не підтверджено реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності (т.1 а.с.20 абз.4).

У відповідності до положень п.73.5. ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Поряд з цим, згідно п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМ України № 1232 від 27.12.2010) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №574/26-55-22-08/36757468 від 29.07.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вергус» та ТОВ «Айпі Сервіс» за серпень 2012 року та листопад 2012 року є документом, який засвідчує саме факт неможливості проведення зустрічної звірки. Іншими словами, відповідна зустрічна звірка не була проведена, а її результати не оформлені довідкою, що унеможливлює їх використання під час документальної перевірки. А тому посилання на обставини, встановлені зазначеним актом відносно господарської діяльності ТОВ «Аутсорсінгова фірма «Сова», є необґрунтованими і безпідставними, оскільки зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, у чому і полягає суть зустрічної звірки, не відбулося.

Разом з тим, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670).

Покликання у Акті перевірки на норми Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочину стосуються контрагента та не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків для позивача, тому не потребують оцінки судом.

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані повідомлення-рішення - визнанню протиправними і скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 458,80 грн.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, решта суми судового збору підлягає стягненню з відповідача (4588-458,80 = 4 129,20 грн.).

Крім того, судові витрати (судовий збір) підлягають присудженню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України, поклавши на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11.11.2013 №0000704310 та №0000694310 визнати протиправними і скасувати.

Стягнути решту суми судового збору з Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 38716554) на користь Державного бюджету України в розмірі 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 20 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Судові витрати в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 38716554).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк