Постанова № 37025155, 23.01.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року Справа № 811/3673/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод"

про стягнення коштів за податковим боргом.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом в загальному розмірі 589 364,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями податкового органу про наявність у відповідача не сплаченого у встановлений законом строк податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, податку на доходи найманих працівників земельного податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води).

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.153).

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с.152).

Натомість представником відповідача подано до суду заперечення на адміністративний позов, за змістом яких, зокрема, відповідач стверджує про порушення податковим органом вимог статей 59,95 Податкового кодексу України та про неврахування позивачем факту списання податкового боргу згідно Закону України від 02 жовтня 2010 року № 5414-VI (а.с. 82).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.154).

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" з 04 січня 1927 року зареєстроване Реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради як юридична особа (а.с.62-65) та з того часу взяте на облік як платник податків.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

За змістом пунктів 152.1 та 152.3 статті 152, статті 203 Податкового кодексу України на платника податку на прибуток підприємств і платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

Пункт 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України визначає форми податкової звітності, зокрема, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток на суму 25 208,03 грн., який виник у результаті несвоєчасної сплати податкового зобов'язання.

Даний борг нарахований податковим органом як наслідок нарахованої пені, що складається з відсотків за користування податковим кредитом у сумі 453 596,99 грн. за період прострочення з 31 березня 2012 року по 12 листопада 2012 року (а.с.56).

Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 303 265,06 грн.

Даний борг нарахований податковим органом по строку сплати: по декларації №9035675775 від 18 червня 2013 року у сумі 16771,00 грн., як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.54-55) за рахунок переплати борг сплачено у сумі 14745,94 грн., а тому залишок боргу за даною декларацією залишається несплаченим у розмірі 2025,06 грн.; по декларації №9043083687 від 18 липня 2013 року на суму 67973,00 грн.; по декларації №9050397834 від 15 серпня 2013 року на суму 42426,00 грн.; по декларації №9058342852 від 18 вересня 2013 року на суму 143 196,00 грн.; по декларації №9065095627 від 16 жовтня 2013 року на суму 47645,00 грн. (а.с.14-32).

Водночас, позивач стверджує про наявність у відповідача зобов'язання з плати за користування земельною ділянкою у сумі 203 935,13 грн. (за квітень 2013 р. - 29133,59 грн.; за травень 2013р. - 29133,59 грн.; за червень 2013 р.- 29133,59 грн.; за липень 2013р. - 29133,59 грн.; за серпень 2013 р.- 29133,59 грн.; за вересень 2013р. - 29133,59 грн.; за жовтень 2013р. - 29133,59 грн.)

Так, Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" 19 лютого 2013 року подало до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за лютий 2013 року, тим самим узгодивши податкове зобов'язання з плати за користування земельною ділянкою (а.с.33-36).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до статей 286, 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Також, за позивачем рахується податковий борг за спеціальне використання води у розмірі 185,46 грн.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу по збору за спеціальне використання води у розмірі 185,46 грн. згідно декларації по строку сплати № 9024950152 від 30 квітня 2013 року на суму 75,67 грн. у зв'язку із переплатою у розмірі 14,82 грн. залишок податкового боргу по даній декларації становить 60,85 грн.; також, по декларації №9044535982 від 23 липня 2013 року на суму 124, 61 грн.(а.с.37-46).

Зі змісту наданої до суду облікової картки платника податку вбачається, що заборгованість відповідача станом на час звернення позивача до суду, складає 185,46 грн.(а.с.60-61)

Пунктом 323.1 статті 323 Податкового кодексу України визначено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 324.1. статті 324 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач є платником податків і зборів, у тому числі й податку з доходів найманих працівників.

З облікових карток відповідних платежів платника податків вбачається, що у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом з податку з доходів найманих працівників на загальну суму 56 770,99 грн.(а.с.47-48).

Так, у період з 12 по 18 вересня 2013 року податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Кіровоградський ремонтний завод" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 06 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року, результати якої зафіксовані в акті від 20 вересня 2013 №76/11-23-17-03/07646544 відповідно до висновку якого, встановлено, що відповідачем порушено пп.54.3.5 п.54.3 статті 54,пп.168.1.2 п.168.1 статті 168,пп.168.1.5 п.168.1 статті 168, п.54.3.5 п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України, а саме - платником податку на доходи фізичних осіб не сплачено відповідний податок у протягом 2012-2013 років на загальну суму 564 140,97 грн. та нараховано пеню у сумі 56 770,99 грн. (а.с.8-12).

Даний борг нарахований по пені за даним актом перевірки за період з 06 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року, та наразі відповідачем не погашений.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - становить наразі 589 364,67 грн (із них з податку на прибуток - 25208,03 грн., з податку на додану вартість - 303265,06 грн., земельного податку - 203 935,13 грн., з податку на доходи найманих працівників - 56770,99 грн., зі збору за спеціальне використання води - 185,46 грн. ).

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що вказані податкові зобов'язання відповідача є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ю" №1/61 від 11 жовтня 2001 року (а.с.66).

При цьому суд наголошує, що за змістом положень Податкового кодексу України до погашення підприємством податкового боргу податкові вимоги не можуть бути відкликані податковим органом. Так само, приписи пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, не допускають повторного надіслання податкової вимоги у разі, якщо податковий борг не був погашений в повному обсязі.

За таких умов судом критично оцінюються твердження представника відповідача про те, що податковим органом порушено порядок направлення податкових вимог платникам податків та про те, що податкова вимога форми "Ю" №1/61 вважається наразі погашеною.

Не знайшли свого підтвердження і доводи представника відповідача про те, що позивачем мали бути враховані факти списання податкового боргу та сплати податкового боргу відповідачем (а.с. 82, 109). Так, зазначені представником відповідача суми не співвідносяться зі структурою податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податкового зобов'язання на загальну суму 589 364,67 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07646554) податковий борг у розмірі 589 364 грн. 67 коп. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (25208,03 грн. з податку на прибуток на рахунок-отримувач: УК у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банка 38037409, рахунок 31119002700002, код бюджетної класифікації 11020100; 303265,06 грн. з податку на додану вартість на рахунок-отримувач: УК у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банка 38037409, рахунок 31114029700002, код бюджетної класифікації 14010100; 203 935,13 грн. з земельного податку з юридичних осіб на рахунок-отримувач: міськфінуправління, ЄДРПОУ банка 38037409, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код бюджетної класифікації 13050100, рахунок 33212811700002; 56770,99 грн. з податку на доходи найманих працівників на рахунок-отримувач: міськфінуправління, ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЄДРПОУ банка 38037409, рахунок 33212800700002, код бюджетної класифікації 11010100; 185,46 грн. зі збору за спеціальне використання води на рахунок-отримувач: УК у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО банка 38037409, рахунок 33118357700002, код бюджетної класифікації 13020100).

Постанова суду набирає законної сили у строки та в порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук