Постанова № 37024847, 05.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 910/15530/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року у справі № 910/15530/13 (суддя - Сівакова В.В.)

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

про стягнення боргу та штрафних санкцій

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржник): Глембоцька О.В. (довіреність № 10/00-263 від 09.07.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2013р. позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 1 074, 580, 50 грн. боргу по орендній платі, 9 770, 05 грн. пені, 30 419, 64 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою суду від 25.12.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», у якій, скаржник просить: апеляційну скаргу задовольнити; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2013р. по справі № 910/15530/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача грунтується на тому, що при ухваленні рішення від 15.10.2013р. Господарським судом міста Києва було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також, має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло за собою невірне застосування норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що договірні відносини між сторонами припинені 26.04.2012р. при набранні чинності судовим рішенням про розірвання договору суборенди № 2400/10 від 26.04.2010р., відповідно у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача виконання зобов'язання за договором суборенди зі сплати орендної плати, а також 3% річних та пені.

Посилаючись на те, що обставини про фактичне звільнення приміщення банком з 30.09.2011р. були встановлені під час розгляду справи № 5015/16/12 в судовому порядку, апелянт стверджує, що ним були вчинені всі залежні від нього дії спрямовані на повернення нежитлового приміщення з оренди, а враховуючи що рішенням суду, яке набрало законної сили саме позивача (фізичну особу-підприємця ОСОБА_2) зобов'язано прийняти нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі, всі ризики пов'язані із невиконанням рішення суду несе позивач.

В судове засідання по розгляду апеляційної скарги не з'явились представники позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах укладеного 26.04.2010 року договору суборенди № 2-400/10 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум» в користування відповідача передано нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 233 кв.м. (акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 26.04.2010р. - аркуш справи 14 на звороті).

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором суборенди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58 (ст. 774, 759, 762 ЦК України).

У п. 3.1 договору сторони погодили, що термін оренди за даним договором встановлюється з 26 квітня 2010р. по 20 квітня 2013р. (включно).

Порядок дострокового розірвання договору передбачений розділом 9, де у п. 9.1 сторони зазначили, що договір розірванню в достроковому порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених п. 9.2 договору та чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.2.4 договору, дострокове припинення дії цього договору можливе, зокрема: на письмову вимогу суборендаря у випадку ліквідації за рішенням Правління суборендаря, банківської установи, розміщеної в об'єкті оренди, за умови письмового попередження суборендодавця за два місяці до запланованої дати виселення із орендованих приміщень.

Через недосягнення між сторонами згоди про дострокове розірвання договору після направлення банком листа за вих. № 2738/7.3.1 від 26.07.2011р. в якому повідомлено про прийняття рішення Правління суборендаря щодо закриття відділення банку, яке знаходиться в орендованому приміщенні та про фактичне звільнення приміщення з 30.09.2011р., спір про дострокове розірвання договору суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. передано на розгляд суду.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2012р. у справі № 5015/16/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2012р., розірвано договір суборенди нежитлового приміщення № 2400/10 від 26.04.2010р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» з 30.09.2011р., а також, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 прийняти нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 233 кв.м. в трьохповерховому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди.

Зазначене судове рішення, змінене постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012р. шляхом виключення з резолютивної частини рішення суду, дати розірвання договору - «з 30.09.2011р.», з мотивів суперечності в цій частині прийнятого судами рішення положенням ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 5 ст. 188 ГК України, за приписами яких не передбачено можливості надання зворотної сили розірванню договору.

Таким чином, зміна судового рішення про розірвання договору суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012р., обумовлена тим, що при вирішенні спору про розірвання договору у господарського суду немає підстав визнавати його припиненим з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

В свою чергу, при розгляді даного спору, судом першої інстанції не були враховані приписи ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 5 ст. 188 ГК України якими передбачені наслідки розірвання договору в судовому порядку та помилково визначено, що договір суборенди укладений між сторонами є розірваним з 25.07.2012р., тобто з моменту набрання чинності постановою Вищого господарського суду у справі № 5015/16/12.

Питання про розірвання договору суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. в судовому порядку вирішено в межах справи № 5015/16/12 за позовними вимогами банку шляхом прийняття судового рішення Господарським судом Львівської області від 20.03.2012р., яке в силу положень ч. 5 ст. 85 ГПК України, набрало законної сили 26.04.2012р., а постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012р. підтверджено правомірність його прийняття, зокрема в частині наявності підстав для розірвання договору в судовому порядку та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийняти нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 233 кв.м. в трьохповерховому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, виходячи із встановлених законом наслідків розірвання договору в судовому порядку, зобов'язання сторін за таким договором є припиненими, а для фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виникли зобов'язання прийняти нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 233 кв.м. в трьохповерховому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди - саме з моменту набрання сили судовим рішенням у справі № 5015/16/12, тобто на дату 26.04.2012р..

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Вказане судове рішення, зокрема в частині обов'язку прийняти нежитлове приміщення з оренди шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, позивачем у даній справі (фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2) у добровільному порядку, при набранні рішенням суду законної сили, не виконувалось, що зумовило необхідність для вчинення банком дій направлених на примусове його виконання шляхом звернення з наказом суду до органів виконавчої служби.

Про факт звільнення банком приміщення 30.11.2011р. та вчинення дій по поверненню приміщення з оренди на вказану дату, свідчать встановлені під час вирішення справи № 5015/16/12 обставини, і зазначене, не потребує доведення, згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України. При цьому, такі факти підтверджені, також, і матеріалами даної справи (лист за вих. № 3261/7.3.1 від 23.08.2011р. (з доказами направлення позивачу та отримання ним 29.08.2011р. залучені до справи - аркуш справи 129-131) в якому було повідомлено про готовність банку передати 30.09.2011р. приміщення за актом, лист за вих. № 3799/7.3.1 від 29.09.2011р. згідно з яким банком надіслано додатковий договір № 2 про припинення дії договору суборенди та акт приймання-передачі нежилого приміщення від 30.11.2011р. в 2-х екземплярах (з доказами направлення позивачу 29.09.2011р. залучені до справи, аркуш справи 132-134)).

Оформлення акту щодо передачі приміщення з оренди відбулось 23.04.2013р., при примусовому виконанні судового рішення № 5015/16/12 згідно виданого наказу, що засвідчено актом державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 24.04.2013р. (аркуш справи 28).

Предметом спору у даній справі, є вимоги позивача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) про стягнення заборгованості з відповідача по орендній платі за договором суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. за період з 01 вересня 2011р. по 23 квітня 2013р., стягнення пені визначеної станом на 05.07.2013р. у відношенні боргу по орендній платі згідно нарахувань у січні - квітні 2013р. (до 23 квітня) та 3% річних нарахованих станом на 05.07.2013р. у відношенні заборгованості по орендним платежам за період з вересня 2011 по 23 квітня 2013р..

Доказів підтверджуючих виконання зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. у періоді з вересня 2011р. матеріали справи не містять і зазначені обставини не заперечувались сторонами при вирішенні даного спору.

При встановленні обставин розірвання договору суборенди № 2-400/10 від 26.04.2010р. в судовому порядку, та прийняття судового рішення за вимогами банку щодо прийняття позивачем нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 233 кв.м. в трьохповерховому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої орендної плати за період з 26.04.2012р. (після набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2012р. у справі № 5015/16/12) по 23.04.2013р. є безпідставними.

При цьому, судом враховуються посилання позивача на позицію викладену у п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» де зазначено, що у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму, у зв'язку з чим відзначається наступне.

Предметом регулювання зазначеної статті закону є передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм (назва статті), аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму (оренди) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання (висновки по застосуванню ч. 2 ст. 795 ЦК України згідно постанови Верховного Суду України від 20.03.2012р. у справі № 3-19гс12).

На захист такого порушеного права банку, було прийнято судове рішення в межах справи 5015/16/12, зокрема, шляхом вирішення питання щодо прийняття суборендарем від банку майна з оренди та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання зобов'язання, і зазначене рішення суду набрало законної сили 26.04.2012р..

Таким чином, прийняття судового рішення про задоволення вимог щодо розірвання договору та зобов'язання суборендодавця прийняти нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди, підтверджує припинення зобов'язань за договором суборенди, шляхом прийняття судового рішення на захист порушеного права за вимогами банку.

Наявність судового рішення, яке набрало законної сили та обов'язкове для виконання є підтвердженням захисту прав банку, як суборендаря за договором суборенди, який розірвано в судовому порядку, наслідком чого є припинення зобов'язань за таким договором, в тому числі припинення зобов'язань по сплаті орендних платежів після розірвання такого договору та вирішення питання щодо обов'язку суборендодавця прийняти приміщення з оренди шляхом оформлення відповідного акту на підтвердження виконання зазначеного зобов'язання.

Тобто, в даному випадку, підписання між сторонами акту 23.04.2013р. приймання-передачі приміщення з оренди, є наслідком виконання судового рішення, зокрема, у примусовому порядку, при невиконанні його з боку позивача в добровільному порядку, і не є обставиною, з якою пов'язується припинення договору суборенди в розумінні положень ст. 795 ЦК України.

Питання плати за користування об'єктом оренди та порядок розрахунків врегульовані у розділі 4 договору суборенди № 2400/10 від 26.04.2010р., згідно з яким у п. 4.1, 4.3 встановлено:

- суборендар сплачує на користь суборендодавця в перші 10 місяців, а саме в період з 26.04.2010р. по 28.02.2011р. включно, щомісячну орендну плату в розмірі 56 784, 43 грн. без ПДВ, виходячи зі ставки орендної плати 243, 71 грн. за один квадратний метр загальної площі орендованих приміщень, що є еквівалентом 30, 75 доларів США за офіційним курсом НБУ на 26.04.2010 року (1 дол. США = 7,9255 грн.);

28.02.2011р. сторони домовились переглянути розмір орендної плати за даним договором та визначити розмір орендної плати шляхом переговорів сторін, підписавши відповідний додатковий договір до договору;

- суборендар здійснює платежі по орендній платі щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем оренди, в гривнях шляхом перерахування орендної плати на поточний рахунок суборендодавця на підставі його рахунку-фактури, що надається останнім не пізніше 25-го числа в звітному місяці; при виставленні орендодавцем рахунку орендарю місячна орендна плата корегується з урахуванням зміни курсу долара США до гривні встановленого Національним банком України на день складання рахунку, за винятком випадку падіння курсу долара.

Додаткового договору про перегляд розміру орендної плати з 28.02.2011р. матеріали справи не містять, а виходячи з наведених положень договору, обов'язок сплати орендних платежів виникає у орендаря щомісячно, сплата має бути проведена не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним, розмір орендної плати підлягає корегуванню з урахуванням зміни курсу долара США до гривні встановленого Національним банком України на день складання рахунку (на 25 число поточного місяця) та визначається виходячи зі ставки орендної плати за один квадратний метр загальної площі орендованих приміщень (233 кв.м.) еквіваленту 30, 75 доларів США.

У відповідності до умов договору погоджених сторонами, стягненню з відповідача, в межах заявленого позову підлягає сума орендних платежів у розмірі: 391 240, 92 грн., визначена з урахуванням зміни курсу долара США до гривні встановленого Національним банком України станом на дату виставлення рахунку погоджену договором - 25 число поточного місяця.

Окрім того, при врахуванні, що 25 число не завжди припадає на робочий день, підлягають застосуванню положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно з якими, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, розрахунок боргу відповідача по сплаті орендних платежів за період вересень 2011р. - березень 2012р. та 26 днів квітня 2012р. визначений згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу долара США станом на:

- 26.09.2011р. по курсу 797, 3600 грн. за 100 доларів США (оскільки 25 вересня 2011р. припадало на неділю, є вихідним неробочим днем, а з урахуванням вимог ст. 254 ЦК України, саме наступний робочий день - 26.09.2011р. є датою, у яку можливе визначення розміру орендного платежу за місяць у відповідності до погоджених умов договору згідно п. 4.3);

- 25.10.2011р. по курсу 797, 5700 грн. за 100 доларів США;

- 25.11.2011р. по курсу 798, 9700 грн. за 100 доларів США;

- 26.12.2011р. по курсу 797, 9300 грн. за 100 доларів США (оскільки 25.12.2011р. припадало на неділю, є вихідним неробочим днем, а з урахуванням вимог ст. 254 ЦК України, саме наступний робочий день - 26.12.2011р. є датою, у яку можливе визначення розміру орендного платежу за місяць у відповідності до погоджених умов договору згідно п. 4.3);

- 25.01.2012р. по курсу 798, 9800 грн. за 100 доларів США;

- 27.02.2012р. по курсу 798, 6800 грн. за 100 доларів США (оскільки 25.02.2012р. припадало на суботу, є вихідним неробочим днем, а з урахуванням вимог ст. 254 ЦК України, саме наступний робочий день - 27.02.2012р. є датою, у яку можливе визначення розміру орендного платежу за місяць у відповідності до погоджених умов договору згідно п. 4.3);

- 26.03.2012р. по курсу 798, 5700 грн. за 100 доларів США (оскільки 25.03.2012р. припадало на неділю, є вихідним неробочим днем, а з урахуванням вимог ст. 254 ЦК України, саме наступний робочий день - 26.03.2012р. є датою, у яку можливе визначення розміру орендного платежу за місяць у відповідності до погоджених умов договору згідно п. 4.3);

- 25.04.2012р. по курсу 798, 7700 грн. за 100 доларів США.

Роздруківки сторінок із сайту Національного банку України щодо встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют на вказані дати залучені до матеріалів справи.

Сума заборгованості відповідача за період вересень 2011р. - березень 2012р. та 26 днів квітня 2012р. у розмірі 391 240, 92 грн. визначена з урахуванням проведених оплат на погашення боргу у вересні 2011р. в сумі 344, 42 грн. та 56 784, 43 грн. у грудні 2011р., наступним чином:

вересень 2011р. - 30, 75 (ставка орендної плати за один квадратний метр загальної площі орендованих приміщень в еквіваленті долара США) х 7, 9736 (офіційний курс станом на дату виставлення рахунку) х 233 (загальна площа кв.м.) = 57 128, 85 грн. - 344, 42 грн. (зарахована оплата за вересень 2011р.) = 56 784, 43 грн.;

жовтень 2011р. - 30, 75 х 7, 9757 х 233 = 57 143, 90 грн.;

листопад 2011р. - 30, 75 х 7, 9897 х 233 = 57 244, 20 грн.;

грудень 2011р. - 30, 75 х 7, 9793 х 233 = 57 169, 69 грн. - 56 784, 43 грн. (зарахована оплата за грудень 2011р.) = 385, 26 грн.;

січень 2012р. - 30, 75 х 7, 9898 х 233 = 57 244, 92 грн.;

лютий 2012р. - 30, 75 х 7, 9868 х 233 = 57 223, 43 грн.;

березень 2012р. - 30, 75 х 7, 9857 х 233 = 57 215, 54 грн.;

26 днів квітня 2012р. - (30, 75 х 7, 9877 х 233) : 31 х 26 = 47 999, 24 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення погоджена п. 8.3.1 договору суборенди від 26.10.2010р..

В межах заявленого позову, з відповідача заявлена до стягнення сума пені в розмірі 9 770, 05 грн. згідно проведеного розрахунку (аркуш справи 11) у відношенні сум орендних платежів за січень, лютий, березень, 24 дні квітня 2013р., тобто по визначеним сумам орендних платежів за місяці, коли договір суборенди вже було розірвано в судовому порядку.

Обов'язок сплати орендних платежів у періоді після припинення договору у встановленому порядку не передбачений договором суборенди, а при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами.

Межі позову за вимогами про стягнення пені визначені самостійно позивачем, що є його правом, а при встановлених обставинах справи, в суду відсутні підстави вважати наявним прострочення відповідача по платежам за січень 2013р. - квітень 2013р., у зв'язку з чим у задоволенні вимог позивача про стягнення пені в розмірі 9 770, 05 грн. належить відмовити.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, через наявність прострочення по сплаті орендних платежів за вересень 2011р. - березень 2012р. та 26 днів квітня 2012р. підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення нарахованих у відношенні боргу за вказаний період, сум 3% річних в розмірі 17 067, 90 грн. згідно розрахунку здійсненого станом на 05.07.2013р. в межах заявлених позовних вимог (аркуш справи 10).

Розрахунки позивача виконані невірно, зокрема і в частині визначення кількості днів прострочення, оскільки прострочення платежу настає саме з дня наступного за датою у яку має бути здійснена оплата, що обумовлено також положеннями ст. 253 ЦК України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Окрім того, здійснюючи розрахунки 3% річних судом враховуються приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України при визначенні, зокрема, дати на яку виникає прострочення в оплаті (день наступний після 05 числа місяця наступного за звітним) та кількість днів у 2011 році - 365, у 2012р. - 366, у 2013р. - 365.

Виходячи із встановлених під час апеляційного провадження обставин, наявними є підстави для часткового скасування судового рішення від 15.10.2013р., у зв'язку з чим, згідно вимог ст. 49 ГПК України, здійснюється новий розподіл судових витрат у справі.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року у справі № 910/15530/13 скасувати частково, прийнявши рішення про часткове задоволення позовних вимог.

3. Викласти резолютивну частину рішення наступним чином:

«1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради 7, ідент. код 21574573) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 391 240, 92 грн. (триста дев'яносто одну тисячу двісті сорок гривень 92 копійки) заборгованості з орендної плати за період з вересня 2011р. по 26.04.2012р., 17 067, 90 грн. (сімнадцять тисяч шістдесят сім гривень 90 копійок) 3% річних, 8 249, 30 грн. (вісім тисяч двісті сорок дев'ять гривень 30 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.»

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради 7, ідент. код 21574573) 7 134, 53 грн. (сім тисяч сто тридцять чотири гривні 53 копійки) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/15530/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала