Рішення № 37024573, 30.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21957/13 30.01.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 1 529,74 грн.

за участю представників:

від позивача : Костюков А.О. - представник за довіреністю № 3362/18 від 23.12.2013р. Сербіна А.О. за дов. № 3670/18 від 12.12.12р. від відповідача :не з'явився

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 1 529,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2012 р. в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ніссан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

23.02.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 2 039, 74 грн. на користь страхувальника.

Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) № 1966 від 17.02.2012 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Поліс № АВ/0725760).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 02.02.2012 р. в м. Одесі.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суму страхового відшкодування у розмірі 1 529,74 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду відзив в якому проти позову частково заперечив, зазначив, що сума страхового відшкодування повинна бути визначена з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу та вказав, що визнає позовні вимоги у розмірі 1 122,64 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № Т1699-а/11оАС від 08.12.2011 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_5, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.02.2012 р. в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ніссан, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду № 1966 від 17.02.2012 р. від ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № ВН6411ВІ-11.02/1 від 11.02.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Субару Легаси, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП склав 1 632,64 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, акту виконаних робіт, рахунку - фактури, страхового акту № РС-027793 від 15.03.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 2 039,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7305 від 23.02.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0725760 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами, а отже, розмір регресного відшкодування, право на отримання якого виникло у позивача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, чим спростовується твердження заявника про необхідність зменшення заявленої позивачем до стягнення суми регресного відшкодування з врахуванням зносу транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що при виплаті страхового відшкодування в порядку регресу сума страхового відшкодування повинна бути визначена з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу

Як встановлено судом, позивач, виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № Т1699-а/11оАС від 08.11.2011 р., на підставі акту виконаних виконаних робіт № РС-027793 від 15.03.2012 р., наданого суду позивачем, сформованого страхового акту № 2012/V/OMOD00840/VESKO3750 від 21.02.2012 р., виплатив потерпілій особі суму страхового відшкодування в розмірі 2 039,74 грн. (без урахування зносу), що підтверджується платіжним дорученням № 7305 від 23.02.2012 р.

Суд зважає, на пункти 28.11, 28.11.1 договору добровільного страхування наземного транспорту № Т1699-а/11оАС від 08.11.2011 р., згідно яких при пошкодженні Т3 розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків визначається з урахуванням наведеної умови: на базі авторизованої СТО - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на авторизованої СТО.

Згідно з ч. 1 ст. 14 та ст. 204 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено визнання недійсною умови договору добровільного страхування наземного транспорту № Т1699-а/11оАС від 08.11.2011 р. в частині обов'язку позивача в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхувальнику страхового відшкодування без врахування зносу.

Наведеним спростовується помилкове твердження відповідача про здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в завищеному розмірі внаслідок неврахування зносу автомобіля, пошкодженого в ДТП, та необхідність обмеження розміру регресної відповідальності відповідача за вказаним страховим випадком сумою, розрахованою ним з врахуванням зносу.

У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Про таку позицію вказує Вищий господарський суд України у постановах від 15.01.2013 р. по справі № 5011-45/7316-2012, від 19.08.2013 р. по справі № 910/5734/13 та від 18.10.2011 р. по справі № 28/381.

Крім того, суд враховує положення п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу автомобіля Нісан № АВ/0725760 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають в сумі 1 529,74 грн. (2 039,74 грн.-510,00 грн.).

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 1 529,74 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 1 529 (одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 74 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, ідентифікаційний код 20474912) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 січня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 04 лютого 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна