Рішення № 37019893, 05.02.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4828/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

У складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю::представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні представник позивача пояснив, що 15 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1432pv3-07, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні ресурси в загальній сумі 25000 доларів США в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності з оплатою за процентними ставками, встановленими п.2.1 цього договору до 15.08.2022 року.

Згідно умов кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник повинен був сплачувати пеню в розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.4, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Забезпеченням виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором згідно договору поручительства від 15.08.2007 року стало зобов'язання поручителя ОСОБА_3 відповідати, як солідарний боржник перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Банк повністю виконав перед позичальником свої зобов'язання, які передбачені кредитним договором, однак свої зобов'язання ні ОСОБА_2, ні поручитель ОСОБА_3 належним чином не виконують, суму кредиту та нараховану комісійну винагороду за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплачують, на листи, повідомлення банку не реагують і станом на 08.07.2013 року заборгованість склала: сума строкової заборгованості по кредиту 20290,96 доларів США, сума простроченої заборгованості по кредиту 2659,30 доларів США, сума строкової заборгованості по процентам 278,59 доларів США, сума простроченої заборгованості по процентам 2439,40 доларів США, сума строкової заборгованості по комісії 252,50 гривень, сума простроченої заборгованості по процентам 1262,50 гривень, сума пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам 106643,24 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості по кредитному договорі №1432pv3-07 від 15.08.2007 року станом на 08.07.2013 року склала - 311324,55 грн. У зв'язку з цим, представник позивача просить позов задовольнити та стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" борг по кредитному договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року в сумі 311324,55 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3113,25 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник не визнали первісного позову та 12.12.2013 року подали до суду зустрічну позовну заяву, яка прийнята до розгляду судом, про розірвання кредитного договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року, підтримуючи який в судовому засіданні представник позивача пояснив, що в період з 15.08.2007 року по 14.02.2013 року, нею як позичальником, сплачено кредиту на загальну суму 15550,03 доларів США та 16412,50 грн. Відповідно до довідки банку від 14.02.2013 року залишок заборгованості станом на 14.02.2013 року складає 24509,90 доларів США та 102127,62 грн., з яких основний борг по кредиту - 20868,57 доларів США, прострочений борг по кредиту - 2081,69 доларів США, прострочені відсотки по кредиту - 1559,64 доларів США, прострочена комісія по кредиту - 252,50 грн., нарахована пеня по кредиту - 101875,12 грн.

На час укладення сторонами кредитного договору на банківському ринку тривалий час існувало незначне коливання курсу національної валюти до долара США, що оптимізувало, як банківські установи, так і громадян до кредитування, в тому числі в іноземній валюті. Жодна із сторін договору не могла передбачити виникнення світової фінансової кризи та різкого підвищення зазначеного курсу від 5,05 грн. за один долар США до 8 грн., що призвело до виникнення матеріальних труднощів позичальника для належного виконання кредитного зобов'язання.

Продовження нарахування відсотків, штрафу, пені, одночасно вносить істотний дисбаланс в договірні відносини сторін та є несправедливим. Таким чином, розмір наданого кредиту за кредитним договором на момент його укладення становив 25000 доларів США, а станом на момент подання позовної заяви з урахуванням сплати кредитних ресурсів - 40550,03 доларів США, що сплачено, крім того нараховано пеню 15553,28 доларів США.

Отже, подальше виконання оспорюваного кредитного договору є порушенням одного з принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України - принципу справедливості, в необхідності захисту судом економічно слабкої сторони.

Згідно ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів", нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману. Статтею 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" вказується, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, про що свідчать умови кредитного договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року.

А тому, ОСОБА_2 просить розірвати кредитний договір №1432pv3-07 від 15.08.2007 року, укладений між нею та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.

З'ясувавши обставини, на які посилаються представник позивача за первісним позовом та позивач і її представник за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2, остання отримала кредит у розмірі 25000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 15.08.2022 року. Кредитні кошти банк надав для придбання однокімнатної квартири, загальною площею 36,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно умов вищезазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 294,89 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1432pv3-07 від 15.08.2007 року, між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 15.08.2007 року, згідно якого останній погодився відповідати як солідарний боржник перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зобов'язання за даним кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.

В той же час, як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року, який надав представник позивача за первісним позовом, ОСОБА_2 належним чином не сплачувала грошові кошти для погашення кредиту, відсотків та комісії, тобто не виконувала взяті на себе зобов'язання.

У зв'язку з цим, станом на 08.07.2013 року у позичальника перед кредитором утворилась заборгованість в розмірі 311324,55 грн., яка складається з наступного: сума строкової заборгованості по кредиту 20290,96 доларів США, сума простроченої заборгованості по кредиту 2659,30 доларів США, сума строкової заборгованості по процентам 278,59 доларів США, сума простроченої заборгованості по процентам 2439,40 доларів США, сума строкової заборгованості по комісії 252,50 гривень, сума простроченої заборгованості по процентам 1262,50 гривень, сума пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам 106643,24 грн.

Як вбачається з кредитного договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року, ОСОБА_2 отримала кошти від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності. За порушення умов договору у пункті 6.1. кредитного договору передбачена відповідальність позичальника, а саме, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник повинен був сплачувати пеню в розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.4, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 кредитного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, як це передбачено ст. 207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи із положень ст.,ст.526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.,ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, то суд вважає, що позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення у солідарному порядку з боржника та її поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №1432pv3-07 від 15.08.2007 року.

Зокрема, з відповідачів за первісним позовом підлягає стягненню: заборгованість по кредиту в розмірі 20290,96 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 08.07.2013 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 162185 грн. 64 коп., сума простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2659,30 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 08.07.2013 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 21255 грн. 78 коп., сума строкової заборгованості по процентам в розмірі 278,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 08.07.2013 року, згідно офіційного курсу НБУ, становить 2226 грн. 77 коп., сума строкової заборгованості по комісії - 252,50 грн., сума простроченої заборгованості по процентам - 1262,50 грн., а всього:

В той же час, суд не може погодитись з розміром пені, яку зазначив представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у своєму розрахунку.

Згідно з ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За правилами частин 2, 3 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст. 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Правила ч.3 ст.551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

ОСОБА_2 подала до суду заяву в якій просила зменшити розмір нарахованої банком пені, оскільки вважає, що дана неустойка є надмірною та не відповідає розміру збитків, які нею завдані кредитору. Крім того, як вбачається з розрахунку вона намагалась сплачувати обов'язковий місячний платіж, згідно встановленого графіку, однак в силу об'єктивних обставин не змогла в повній мірі виконувати своє зобов'язання. Так, згідно довідки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 14.02.2013 року, в період з 15.08.2007 року по 14.02.2013 року, нею як позичальником, сплачено кредит на загальну суму 15550,03 доларів США та 16412,50 грн. Тому при визначенні розміру пені слід взяти до уваги часткове погашення відповідачем суми заборгованості по кредиту та загальний розмір заборгованості.

Суд вважає, що ці обставини мають істотне значення для визначення суми пені, підставами для зменшення її розміру, у зв'язку з чим, визначену банком суму пені, враховуючи розмір основної заборгованості по тілу кредиту, слід зменшити до 10 000 грн.

Враховуючи все вищенаведене з відповідачів з первісним позовом у солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 року у розмірі 216681 грн. 31 коп.

Що стосується заяви ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності терміном 1 рік щодо стягнення з неї пені, оскільки на її думку до спірних правовідносин має бути застосована спеціальна позовна давність, то на думку суду, вона не заслуговує на увагу.

Ст.266 ЦК України встановлено, що строк позовної давності стосовно додаткових вимог (стягнення штрафу або пені), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Виходячи із цього та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, неустойка (штраф,пеня) підлягає стягненню в межах 3-х річного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше, як за один рік. Отже, неустойка може бути обрахована і стягнута за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше, як за один рік.

Суд звертає увагу, що кредитний договір №1432pv3-07 від 15.08.2007 року укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 терміном до 15.08.2022 року. Таким чином, саме з цієї дати повинен відраховуватись строк, як загальної позовної давності, так і спеціальний строк позовної давності, передбачений ст.,ст.257, 258 ЦК України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, оскільки на її думку, зі сторони банку наявні порушення одного з принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України (принципу справедливості, в необхідності захисту судом економічно слабкої сторони), статей 18, 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" та те, що невиконання зобов'язань з її сторони сталось з незалежних від неї причин, то на думку суду такі твердження є необґрунтованими та такими що суперечать вимогам закону.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

На думку суду, позивач за зустрічним позовом не надав доказів, які б давали підстави для розірвання кредитного договору.

Ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

А, згідно роз'яснень, що містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Сторони погодили всі умови кредитного договору. При цьому, ОСОБА_2 ознайомилась з його змістом та підтвердила своїм підписом те, що їй зрозуміло та вона погоджується з розміром кредиту, розміром відсотків та інших обов'язкових платежів, які необхідно сплачувати в порядку його виконання, а також відповідальність, яку на неї буде покладено у випадку невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору. Саме, ОСОБА_2, як позичальник, повинна була врахувати всі ризики при укладенні кредитного договору та свою спроможність щодо погашення кредиту.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів за первісним позовом на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підлягає стягненню судовий збір по 935 грн. 92 коп. з кожного.

Наведене підтверджується: розрахунком загальної суми заборгованості /а.с.5-13/, копією вимог від 12.02.2013р. /а.с.14-15/, копією кредитного договору №1432pv3-07 від 15.08.2007 р. /а.с.16-20/, копією договору поручительства /а.с.21/, копіями паспортів /а.с.22-27/, копією ухвали Івано-Франківського міського суду від 19.04.2013р. № 344/6051/13-ц /а.с.49/, копією рішення Івано-Франківського міського суду від 23.09.2013р. № 344/6051/13-ц /а.с.56, 97-100/, копією ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.10,2013р. /а.с.61/.

На підставі ст.,ст. 266, 258, 526, 527, 530, 553, 554, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.,ст. 88, 214-216, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, вул. Артема буд. № 60, МФО 336235, ідентифікаційний код 20539586, к/р 700161415 в НБУ м. Івано-Франківськ, заборгованість за кредитним договором №1432pv3-07 від 15 серпня 2007 року в розмірі 187183 (сто вісімдесят сім тисяч сто вісімдесят три ) гривні 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" по 935 гривень 92 копійки судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання кредитного договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/4828/13-ц.

Суддя: Хільчук І. І.