Рішення № 37019686, 05.02.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/85/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Чубаровій Т.Д., з участю прокурора Бабій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок спільного проживання без реєстрації шлюбу з відповідачкою у них народився син ОСОБА_3. Після народження син деякий час мешкав з відповідачкою, яка належного догляду за ним не здійснювала. З моменту народження дитини позивач регулярно спілкувався із сином, надавав посильну допомогу. У березні 2013 року мати відповідачки привезла дитину до ОСОБА_1, пояснивши, що ОСОБА_2 не виконує своїх обов'язків щодо виховання сина, залишила дитину з нею, але доглядати за ним вона не в змозі. Тож із вказаного часу дитина постійно мешкає із позивачем. У серпні 2013 року відповідачка повідомила позивачу, що зареєструвала у свідоцтві про народження дитини в якості батька іншого чоловіка - іноземця та має намір забрати у нього дитину. Добровільної домовленості щодо визначення місця мешкання дитини позивач із відповідачкою досягти не може, тож просить суд визначити місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його батька за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, у свою чергу, подала зустрічну позовну заяву, у якій зазначає, що позивач є лише біологічним батьком її сина, хоча й іноді приходив його відвідати, проте фінансової допомоги їй не надав. Заперечує проти тверджень позивача з приводу способу її життя, оскільки спиртними напоями вона не зловживає, є працевлаштованою за договором у приватного підприємця. Зазначає, що позивач ніде не працює, вживає наркотики та алкоголь, знаходиться на обліку у психлікарні, не має постійного заробітку, за час їхнього спільного мешкання жив за її кошти, які вона отримує від держави як мати-одинарка. У 2012 році відповідачка придбала на власне ім'я квартиру, в якій розпочала ремонт, тож не мала можливості там мешкати разом з дитиною, у зв'язку з чим дитина періодично мешкала у її матері в с. Сєдово. В серпні 2013 року без згоди відповідачки її матір віддала сина позивачу. Коли вона намагалася відшукати та забрати дитину, ОСОБА_1 уникав спілкування, двері не відчиняв, на телефонні дзвінки не відповідав, у зв'язку з чим вона була вимушена звернутися до міліції та прокуратури, проте допомоги їй не надали. Відповідачка вказує, що вона має усі належні умови для виховання дитини, надає дитині догляд та сприяє його повноцінному розвитку, тому просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, відібрати її сина від ОСОБА_1 та визначити місце проживання дитини за місцем проживання його матері.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, та просили суд задовольнити їх в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Відповідачка та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вимоги зустрічної позовної заяви просили задовольнити.

Представник органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради до суду не з'явився, надіслав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності та вирішити спір з урахуванням інтересів дитини.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3, згідно із свідоцтвом про народження якого від 31.01.2014 року серія НОМЕР_1 його матір'ю є ОСОБА_2, а батьком - ОСОБА_1

Сідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що відповідачка під час вагітності та після народження вживала алкогольні напої та курила. З серпня 2012 року дитина мешкала з відповідачем, у якого гарні умови для проживання, квартира є чистою, доглянутою, затишною, є іграшки для дитини.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що у 2011 році відповідачка купила будинок та переїхала туди, проте будинок потребував ремонту, внаслідок антисанітарії, умов для проживання дитини там немає. Квартира позивача є доглянутою, умови в ній нормальні.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що дитину він побачив восени 2012 року, коли позивач його забрав до себе з лікарні. Вказані показання підтверджуються медичними документам, а саме: листом МТМО №1 від 10.09.2013 року за №05/701, за яким ОСОБА_1 звертався до хірургічного відділення МТМО Здоров'я матері та дитини з питання надання медичної допомоги малолітньому ОСОБА_3 з 22.09.2012 р. по 03.10.2012 р. З березня 2013 року свідок постійно бачить дитину із позивачем та його матір'ю. З того часу дитина гарно харчується, набрав у вісі. З ним часто гуляють на вулиці.

Свідок ОСОБА_11, яка є матір'ю позивача, у судовому засіданні пояснила, що відповідачка купила необлаштований будинок у поганому районі. Коли дитині був рік, вона прийшла до відповідачки у цей будинок та ужахнулася від умов та антисанітарії, й запропонувала, щоб дитина мешкала з позивачем. З дитиною позивачка поводилася грубо, коли дитина лікувалася у травматології, відповідачка відвідала його лише декілька разів, між тим як позивач та вона постійно чергували у лікарні. У березні 2013 року до позивача приїхала мати відповідачки та привезла дитину, яка була послаблена, у поганому стані, бо сама відповідачка не бажала за ним доглядати та мешкала окремо у своєму будинку. Зараз дитина живе з батьком у квартирі його бабусі.

Свідок ОСОБА_12, яка є матір'ю відповідачки, у судовому засіданні пояснила, що після народження дитини сторони не проживали спільно, а позивач лише іноді приходив та не бажав бути записаним в якості батька. В травні 2012 року її донька купила будинок з пічним опаленням, в якому до вересня 2012 року вона мешкала з дитиною. Пізніше там почали робити ремонт, тож жити в ньому було не можна, тому у жовтні 2012 року відповідачка з дитиною переїхали до неї у с. Сєдово в облаштований будинок, де створені усі умови для дитини. У березні 2013 року свідок попросила мати позивача забрати дитину, бо їй та її доньці треба було працювати, про що знала відповідачка. Після цього ані їй, ані відповідачці не надають можливості спілкування із дитиною.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що з листопада 2012 року по квітень 2013 року відповідачка мешкала з дитиною у матері в с. Сєдово. Після чого за згодою відповідачки її матір віддала дитину матері позивача, але не на постійне проживання. Під час проживання в с. Сєдово дитина була здоровою, виглядала нормально.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що про дитину після народження дбала лише його матір, позивач ніякої матеріальної допомоги не надавав. Відповідачка спиртними напоями не зловживає, неофіційно працевлаштована. Її будинок потребує капітального ремонту, у зв'язку з чим відповідачка в ньому не мешкає, а проживає у матері в с. Сєдово. Квартира позивача, в якій свідок була у 2011 році, також потребує ремонту. Хлопичка останній раз бачила влітку 2012 року, він був у нормальному стані.

Згідно із довідкою та актом ЖКП «Житло «Центр» від 08.01.2014 року позивач та його син мешкають за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2013 року по теперішній час. Зазначена квартира за даними технічного паспорту належить ОСОБА_15

Згідно із актом обстеження умов проживання від 11.01.2014 року умови проживання за вказаною адресою є задовільними, працюють усі комунікації: є газ, вода, електрика, тепло, для проживання дитини є окреме спальне місце, іграшки, особисті речі відповідного зросту, дитячій велосипед. Стосунки у родині добрі, батько любить сина, піклується про нього, тобто створені усі умови для проживання малолітньої дитини.

Згідно із даними трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2, трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 12.09.2013 року, позивач працює прикладним програмістом з окладом за довідкою від 14.01.2014 року у розмірі 2500 грн. За місцем роботи відповідно до наданої характеристики від 14.01.2014 року позивач характеризується позитивно, в колективі користується повагою, є доброзичливим, комунікабельним, не курить, алкоголем не зловживає, трудову дисципліну не порушує.

Згідно з наданими паспортними даними відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, яка згідно із витягом про державну реєстрацію прав належить їй на праві власності.

Згідно із актом обстеження умов проживання від 13.01.2014 року за вказаною адресою по теперішній час триває ремонт, під час якого мати мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - у сестри. За адресою: АДРЕСА_2, не створені умови для проживання дитини.

Акт обстеження умов проживання від 04.02.2014 року суд до уваги не бере, оскільки він не стосується позовних вимог відповідачки, бо відображає умови проживання за адресою: АДРЕСА_3, що не є предметом судового розгляду.

До відповіді від 27.01.2014 року №01-11/137, наданої на запит представника відповідача з ЦПМСП № 3, суд відноситься критично, оскільки перебування позивача на обліку у невролога не доводить або не спростовує факти, що досліджуються у зазначеному судовому розгляді.

Згідно із ст.161 СК України якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішується судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання свої батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно висновку від 16.01.2014 р. № 05-50-13 орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради вважає, що на даний час дитина має всі необхідні умови для проживання з позивачем, а за місцем проживання матері ОСОБА_2 такі умови відсутні. Крім того, позивач працює у ФОП ОСОБА_16 на посаді прикладного програміста, де позитивно характеризується, тож, враховуючі викладене, вказаний орган вважає за доцільне на теперішній час визначити місце проживання малолітньої дитини разом із батьком.

У відповідності з ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

У відповідності з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, даючи юридичну оцінку поясненням сторін, показанням свідків та дослідженим матеріалам справи, висновку органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, який визначив місце проживання дитини з батьком, докази, що підтверджують стосунки між батьком та дитиною, а тож умови для проживання дитини, наявні у позивача та відповідача, вік дитини та необхідність особистого піклування про неї, суд вважає необхідним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання його батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з вищевикладеним зустрічний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Турченко