Вирок № 37018272, 06.02.2014, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/165/14-к

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"06" лютого 2014 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря - Дубравського С.В.,

прокурора - Афійчука Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12013060290000403 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянин України, неодруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, військовозобов»язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2013року близько 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 знаходився в приміщенні кафе «Мрія», розташованого по вул. О. Бурди, 94 в смт. Ружин Ружинського району Житомирської області, де на столі № 2 помітив мобільний телефон торгівельної марки «Fly» моделі DS 125, який належить ОСОБА_2. В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону. Користуючись тим, що власник мобільного телефону за його діями не спостерігає та його дії залишаються ніким не поміченими зі сторонніх осіб, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме мобільний телефон торгівельної марки «Fly» моделі DS 125, в корпусі сірого кольору, вартістю 360 гривень. Після чого з викраденим мобільним телефон з місця вчинення злочину зник, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим ОСОБА_2 було завдано майнової шкоди на загальну суму 360 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказанного злочину визнав повністю та щиро розкаявся.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив таємне викраденні чужого майна (крадіжка) і його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України.

До обвинувального акту подано на затвердження суду Угоду про примирення, укладену 24.01.2014р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 з додержанням наступних умов.

Із змісту угоди вбачається, що слідчим Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області за погодженням із прокурором 24 січня 2014 року ОСОБА_1 була висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 під час досудового розслідування примирились між собою; підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначенному діянні та повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.. Із вказанним видом та мірою покарання ОСОБА_1 згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому провадженні пояснив, що права надані йому законом у зв"язку з укладенням Угоди про примирення розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов"язання він в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (Крадіжці) визнав повністю.

Судом, на виконання вимог ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Судом також встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, які підтверджені доказами, та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив таємне викраденні чужого майна (крадіжка) і його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд, враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаюється у скоєному, позитивно характеризується по місцю проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є його щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

При вирішенні питання про відповідність вищевказанної Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд, вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_1 може сприяти покарання не пов"язане з його ізоляцією від суспільства і призначає йому покарання узгоджене сторонами угоди про примирення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн..

З врахуванням вищенаведеного, суд, приходить до висновку про можливість затвердження Угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Речовий доказ по справі підлягає передачі потерпілому.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити Угоду про примирення, укладену 24.01.2014р. обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12013060290000403.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, і призначити покарання - штраф в розмірі 50 (п"ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (Вісімсот п»ятдесят гривень),

Речовий доказ по справі: мобільний телефон торгівельної марки «Fly» моделі DS 125 які перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 повернути останній.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Одержувач: УДКСУ у м.Житомирі банк одержувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, , код класифікації доходів:24060300 витрати по проведенню експертизи в сумі 195 грн. 60 коп. (Сто дев»яносто п»ять гривенеь 60 копійок).

Роз"яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання Угоди про примирення є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України:

-обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: нероз»яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 ст.474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Суддя О. В. Митюк.