Ухвала суду № 37017487, 02.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3980/13 02.12.2013 02.12.2013 02.12.2013

Провадження №22-ц/784/3205/13

Головуючий у першій інстанції Румянцева Т.В.

Категорія 46 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

02 грудня 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Орельською Н.М.,

за участю: позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника третьої особи Рябчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 липня 2013 року, ухваленого за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, який в подальшому уточнила та остаточно просила визнати за нею право власності на ? частку нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 2005 року між нею та ОСОБА_5 склалися подружні стосунки й вони проживали однією сім'єю, разом вели спільне господарство, а з 20 вересня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася дочка ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року дочка ОСОБА_9.

За час подружнього життя, вони за спільні кошти на підставі договору купівлі - продажу квартири від 29 грудня 2006 року придбали квартиру АДРЕСА_1 Право власності на вищевказане майно зареєстровано за відповідачем.

У вказаній квартирі їх сім'я проживає з часу її придбання і по теперішній час.

Проте їй стало відомо, що 09 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та банком укладено кредитний договір №176-004/ФКВ-08, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 45 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором у той же день ОСОБА_5 передав спірну квартиру в іпотеку банку.

Посилаючись на викладене, а також на те, що відповідач заперечує її право на ? частку квартири, яку було передано останнім без її згоди в іпотеку банку, ОСОБА_3 просила позов задовольнити, визнати за нею право власності на ? частку спірної квартири.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження факту проживання з 2005 року однією сім'ю з ОСОБА_5.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року вищезазначене рішення суду залишено без змін.

В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 08 серпня 2012 року, яким встановлено факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з березня 2006 року.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній справі.

Наступною ухвалою цього ж суду від 02 липня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року скасовано.

15 липня 2013 року Ленінським районним судом міста Миколаєва ухвалено рішення, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 Визнано за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що ухвала суду від 02 липня 2013 року та рішення суду від 15 липня 2013 року постановлені з порушенням норм процесуального права, а висновки суду в рішенні не відповідають обставинам справи, просило рішення суду першої інстанції від 15 липня 2013 року скасувати, а рішення суду від 07 листопада 2011 року залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Переглядаючи справу у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що ті обставини, на які позивачка посилається, можуть вважатися нововиявленими та встановивши, що на момент набуття права власності на квартиру, придбану 29 грудня 2006 року на підставі нотаріально посвідченого договору, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, задовольнив позовні вимоги.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2008 року.

Сторони мають малолітніх дітей: дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3.

29 грудня 2006 року ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу прибав квартиру АДРЕСА_1

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за недоведеністю.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 08 серпня 2012 року встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з березня 2006 року.

У квітні 2013 року, посилаючись на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 08 серпня 2012 року, ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Заявниця зазначала, що вказаним рішенням, ухваленим за її заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, встановлено такий юридичний факт, а тому, спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності сторін та підлягає поділу з врахуванням вимог ст.74 СК України.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02 липня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року скасовано та 15 липня 2013 року ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенні.

Задовольняючи заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції від 07 листопада 2011 року, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проте, вказане суперечить нормам процесуального права.

Згідно зі ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п.1,2 ч.2 ст.361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3,4 ч.2 ст.361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст.362,364 ЦПК України.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Втім, вирішуючи справу, районний судом не було належним чином перевірено чи дійсно наведені заявником обставини є нововиявленими обставинами в розумінні ст.361 ЦПК України.

Так, задовольняючи заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду від 07 листопада 2011 року, суд не звернув уваги на те, що рішення Заводського районного суду міста Миколаєва, яким встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ухвалено 08 серпня 2012 року, тобто вказане рішення не було підставою для ухвалення судового рішення у листопаді 2011 року, а тому дійшов помилкового висновку про те, що рішення Заводського районного суду міста Миколаєва є нововиявленою обставиною для перегляду вказаного судового рішення.

До того ж, постановляючи ухвалу від 02 липня 2013 року, якою задоволено заяву ОСОБА_3 та скасовано рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року, суд першої інстанції не звернув уваги на положення ч.2 ст.365 ЦПК України, за якими розгляд заяви за нововиявленими обставинами здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Разом з тим, постановляючи ухвалу про скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалюючи в подальшому нове рішення, суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги процесуального закону та обставини справи.

Таким чином, оскаржувана ухвала як така, що не відповідає наведеному процесуальному закону відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню.

Враховуючи, що наслідком скасування вказаної ухвали, є чинність рішення суду від 07 листопада 2011 року, а також те, що вказана ухвала є процесуальною складовою підстав ухвалення оскаржуваного рішення від 15 липня 2013 року то вказане рішення також підлягає скасуванню, а справа підлягає поверненню до того ж суду для повторного вирішення питання щодо розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2011 року.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 361 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 липня 2013 року та ухвалу цього ж суду від 02 липня 2013 року скасувати, а питання про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами передати на новий розгляд до суду першої інстанції, іншим складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: