Ухвала суду № 37016838, 07.02.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/56/14-к

У Х В А Л А

07 лютого 2014 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Чубаровій Т.Д., з участю прокурора Борисевича М.В., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, судимого 11.09.2013 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.125ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. (не сплачений), що мешкає у АДРЕСА_2

за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2013 року приблизно о 17 годині ОСОБА_3, знаходячись у коридорі квартири АДРЕСА_1, утримуючи у правій руці ніж, навмисно наніс раніше знайомому ОСОБА_2 один удар ножем у грудну клітину зліва, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва, що проникає у черевну порожнину з пошкодженням лівої долі печінки, яке по ступеню тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння, та з місця скоєного зник.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що декілька разів він на вулиці зустрічав ОСОБА_3, який пред'являв йому якісь необґрунтовані претензії з приводу своїх дружин, але конфліктів між ними не було. 13.10.2013 р. ввечері він знаходився вдома разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5, випив 2 пляшки пива. Він помітив, що дружина кудись вийшла, через декілька хвилин він пішов у веранду та побачив там ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, який тримав в руці газетний згорток. Він став вимагати, щоб ОСОБА_3 пішов, але той знов почав говорити щось безглузде. В цей момент ОСОБА_4 відійшла у бік, і ОСОБА_3 зробив крок до нього та правою рукою завдав удар у грудну клітку зліва. Він лише помітив, як блиснуло вістрі чогось, а ОСОБА_3 відразу вийшов на вулицю. Потім його на «швидкій» увезли до лікарні.

Свідок ОСОБА_4 підтвердила пояснення потерпілого ОСОБА_2 та додала, що після того, як ОСОБА_3 зробив випад у бік чоловіка, вона побачила у того кров, а з газетного згортку стирчав кінчик леза ножа. Вона пригрозила, що викликає міліцію, проте ОСОБА_3 відповів, що й її поріже. Тоді вона сказала сину бігти до сусіда ОСОБА_6 по допомогу, після чого ОСОБА_3 пішов.

Механізм нанесення ОСОБА_3 удару потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 вказали при проведенні слідчого експерименту з їх участю (т.1, а.110-120).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №566 від 20.11.2013 р. у ОСОБА_2 мала місце колото-різана рана грудної клітини зліва, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням лівої долі печінки, яка утворилась від однієї травматичної дії колючо-ріжучого предмета (клинка ножа) і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння. Це тілесне ушкодження могло утворитись за обставин, на які посилались ОСОБА_2 та ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту (т.1, а.142-143).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що до нього додому прибіг племінник ОСОБА_5 та сказав, що батька вдарили ножем. Він одразу ж вийшов на подвір'я та побачив ОСОБА_3 зі згортком у руці, з якого стирчав ніж. Також вийшов ОСОБА_2 та став кричати, що його підрізали. ОСОБА_3 при цьому щось говорив про зраду його дружин з братом. Після цього він прослідкував, куди пішов ОСОБА_3, а коли приїхали працівники міліції, то відвів їх до того місця. Через деякий час його запросили до якоїсь квартири, де він побачив ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_2, а також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в ході проведення впізнання вказали саме на ОСОБА_3 як на особу, що спричинила вищезазначені тілесні ушкодження (т.1, а.28-35, 203-206).

З протоколу огляду місця події від 13.10.2013 р. вбачається, що в коридорі квартири АДРЕСА_1 на килимку маються плями бурого кольору (т.1, а.12-20).

Згідно протоколам обшуку та огляду від 18 та 19.10.2013 р. за місцем помешкання ОСОБА_3 вилучений кухонний ніж з довжиною леза 11 см та червоною пластмасовою рукояткою довжиною 9 см, ширина клинка у найбільшій частині становить 2 см (т.1, а.96-102).

У судовому засіданні було відтворено відеозапис з камер спостереження, встановлених на фасаді квартири АДРЕСА_1, де видно, що схожий за рисами обличчя на ОСОБА_3 чоловік зайшов на подвір'я будинку, тримаючи у руці паперовий згорток. Після цього видно, як він вийшов з будинку, а за ним свідок ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_2, а також дитина. Потім з'являється свідок ОСОБА_6 з жінкою, після чого вони виходять з воріт.

За висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №196 від 20.12.2013 р. ОСОБА_3 у період інкримінованих йому діянь та у теперішній час страждає хронічним психічним захворюванням - шизофренією, безперервного типу плину, параноїчної форми, параноїчного синдрому (параноїчною шизофренією, безперервного типу плину - в редакції МКБ-10) та за психічним станом не міг та не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом (т.1, а.171-175).

Згідно поясненням свідка ОСОБА_7 її син ОСОБА_3 влітку 2013 року лікувався у психіатричній лікарні внаслідок зловживання спиртними напоями, тому що стає агресивним, коли випиває, проте лікування до кінця не пройшов, оскільки не було грошей. 13.10.2013 року вона постійно не слідкувала за ним, що він робить, а приблизно о 18 годині за ним прийшли працівники міліції та розповіли, що він підрізав ножем людину. Того дня він випив 250 грам горілки.

Алкогольний стан ОСОБА_3 13.10.2013 року також підтверджений довідкою Маріупольського міського наркологічного диспансеру №1180 (т.1, а.11).

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3, перебуваючи у стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке передбачено ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до ст.19 ч.2 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно зі ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до ч.5 ст.94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

При визначенні типу психіатричної лікарні, в яку необхідно помістити неосудного, суд повинен виходити не тільки з його психічного стану, а й із характеру вчиненого ним діяння. Рекомендації експертів щодо цього не є обов'язковими для суду, оскільки вони встановлюють тип психіатричної лікарні виходячи лише із психічного стану хворого без урахування характеру вчиненого діяння, що не належить до їх компетенції. Тому суд вважає, що ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричний заклад з суворим наглядом.

Заявлений прокурором цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі як такий, що підтверджений відповідними матеріалам справи (т.1, а.219).

Запобіжний захід обвинуваченому слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.370, 372, 513 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації у психіатричний заклад з суворим наглядом.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді поміщення до комунального лікувально-профілактичного закладу «Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка» залишити без зміни та скасувати з часу його доставки (прийому) до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на стаціонарне лікування потерпілого на користь комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацука» (ЄДРПОУ 01990654, р/р №35410001023548 в УДКСУ Донецької області, МФО 834016) в розмірі 2113,40 грн.

Речові докази: диск з відеозаписом камер спостереження - зберігати у матеріалах справи; кухонний ніж, фрагмент килимка, які зберігаються у камері схову речових доказів Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, - знищити; чоловічу кофту, яка зберігається у камері схову речових доказів Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області, - повернути за належністю ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити прокурору, а також не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати обвинуваченому, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Турченко