Ухвала суду № 37015476, 15.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/11101/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року

у справі № 7/569

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІС» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перевірки особового рахунку ТОВ «ОМНІС» за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість, як платника податку на додану вартість, та щодо скасування (зняття) з картки особового рахунку за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість ТОВ «ОМНІС» 95000,00 грн., віднесених ТОВ «ОМНІС» у 2006 році до складу податкового кредиту з податку на додану вартість; скасуваня рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі якого було скасовано (знято) з картки особового рахунку за формою № 5 для здійснення обліку податку на додану вартість ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 95000,00 грн., віднесених ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у 2006 році до складу податкового кредиту з податку на додану вартість; зобов'язаня ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії з поновлення порушених прав ТОВ «ОМНІС» шляхом внесення до картки особового рахунку ТОВ «ОМНІС» за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість 95000,00 грн., віднесених ТОВ «ОМНІС» у 2006 році до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, в рахунок погашення податкових зобов'язань; визнаня протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування ТОВ «ОМНІС» податкового боргу в сумі 72321,00 грн. та оформлення і направлення на адресу ТОВ «ОМНІС» першої податкової вимоги №1/3813 від 16 липня 2008 року; визнання нечинною першої податкової вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16 липня 2008 року №1/3813; зобов'язаня ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії з поновлення порушених прав ТОВ «ОМНІС» шляхом вчинення дій по скасуванню (відкликанню) першої податкової вимоги від 16 оипня 2008 року №1/3813 (в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 02 березня 2009 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо скасування (зняття) з картки особового рахунку за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість ТОВ «ОМНІС» 95000,00 грн., віднесених ТОВ «ОМНІС» у 2006 році до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії з поновлення порушених прав ТОВ «ОМНІС» шляхом внесення до картки особового рахунку ТОВ «ОМНІС» за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість 95000,00 грн., віднесених ТОВ «ОМНІС» у 2006 році до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, в рахунок погашення податкових зобов'язань. Визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування ТОВ «ОМНІС» податкового боргу в сумі 72321,00 грн. та направлення на адресу ТОВ «ОМНІС» першої податкової вимоги №1/3813 від 16 липня 2008 року. Визнано нечинною першу податкову вимогу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16 липня 2008 року №1/3813. В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присуджено на користь ТОВ «ОМНІС» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи меж касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «ОМНІС» була подана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за березень2004 року (вх. № 76651 від 20 квітня 2004 року), у рядку 17 якої товариство задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 200034,00 грн., а у рядку 25 - залишок суми, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, - 200034,00 грн. (арк. справи 11-13).

У жовтні 2006 року ТОВ «ОМНІС» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2004 року (вх. № 216513 від 25 жовтня 2006 року), у рядку 3 якого вказало суму податкового кредиту, що не була врахована у декларації звітного періоду, за який виправляються помилки (за березень 2004 року), у розмірі 95000,00 грн., а в рядку 6.2 - суму, яка підлягала відшкодуванню з бюджету, у розмірі 295034,00 грн. (арк. справ 14-15).

Разом з цим, при обробці уточнюючого розрахунку оператором податкового органу було допущено помилку, внаслідок якої замість занесення суми в розмірі 95000,00 грн. у рядок 7.3 «Збільшення суми, заявленої до відшкодування з бюджету», було внесено у рядок 7.2 «Зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету», у зв'язку з чим станом на 25 жовтня 2006 року за позивачем обліковувалося зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

15 листопада 2006 року у зв'язку з надходженням скарги позивача ця сума була виключена із облікової картки платника податків.

Крім іншого, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ТОВ «ОМНІС» за період з 19 квітня 2004 року по 23 червня 2004 року, за результатами якої складено акт від 25 травня 2006 року № 313/1-23-04-31109026, в якому було вказано, що під час перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були погашені за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (арк. справи 67-68).

06 червня 2006 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі зазначеного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000502304/0, яким на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 66 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 657154,00 грн. застосувала до ТОВ «ОМНІС» штраф у розмірі 20% у сумі 71430,80 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволенні, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000502304/1 від 17 серпня 2006 року, № 0000502304/2 від 30 жовтня 2006 року, № 0000502304/3 від 29 грудня 2006 року на аналогічні суми штрафних санкцій.

22 січня 2007 року до облікової картки ТОВ «ОМНІС» податковим органом були вдруге внесені суми штрафних санкцій у зв'язку з їх узгодженням.

16 липня 2008 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була сформована та надіслана позивачу перша податкова вимога № 1/3813, якою ТОВ «ОМНІС» було повідомлено, що станом на 16 липня 2008 року сума податкового боргу товариства за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 72321,68 грн. (арк. справи 49).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом було безпідставно виключено з облікової картки позивача суму 95000,00 грн., яка була віднесена на зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та автоматично сформовано податковий борг, оскільки у поданому позивачем в 2006 році уточнюючому розрахунку ТОВ «ОМНІС» самостійно виправило помилку та збільшив суму, належну до відшкодування із бюджету, на 95000,00 грн., а подальше зняття відповідачем цієї суми з облікової картки позивача як неправильно внесеної (через 2 роки - у 2008 році) є неправомірним, оскільки вказана сум переплати була узгоджена позивачем 25 жовтня 2006 року, а тому могла бути відображена виключно або у погашення податкових зобов'язань (податкового боргу), а бо у розрахунках на майбутні періоди. Також, суд виходив з того, що зазначені неправомірні дії податкового органу потягли негативні наслідки для позивача у формі прийнятих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

Пунктом 3.1 цієї Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Положеннями пунктів 3.5, 3.6, 4.3, 5.2 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у залежності від призначення платежів відкриваються такі особові рахунки, зокрема, за формою № 5: для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше). При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання. Суми нарахованих (сплачених) платежів за результатами документальних та/або камеральних перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й податки, збори (обов'язкові платежі), за якими здійснено такі нарахування (сплата).

Розділом 8 зазначеної Інструкції встановлено порядок підбиття підсумків в особових рахунках платників, відповідно до пунктів 8.1, 8.8 якої (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку. В особових рахунках платників після проведення всіх облікових операцій за останній робочий день грудня працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності засобами програмного забезпечення у відповідних графах таких особових рахунків підбиваються підсумки за рік.

Згідно абзаців 1, 4, 5 пункту 9.1 цієї Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників. За результатами проведення вибіркової перевірки правильності проведених операцій в особових рахунках платників податків працівником структурного підрозділу складається акт за формою, зазначеною у додатку 1. При виявленні помилок, неповного чи неправильного відображення облікових показників в особових рахунках платників працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності, за необхідності, спеціалістами підрозділів автоматизації процесів оподаткування, обробки та введення документів відповідних галузевих підрозділів уживаються заходи щодо виправлення таких помилок, неповного чи неправильного відображення.

Виправлення помилок чи неправильного відображення здійснюється податк4овим органом на підставі пункту 4.2.4 зазначеної Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що облікові операції скасування зазначених податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що податковим органом було порушено положення чинного законодавства в частині здійснення виключення та внесення відомостей до облікової картки позивача, що потягло негативні наслідки для позивача у формі прийнятих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна