Ухвала суду № 37015223, 20.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2014 р. м. Київ К-41169/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010

у справі № 2а-12950/09/6/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі від 03.11.2009 № 0013902301/0 в сумі 82911,70 грн., в т.ч. 55274,47 грн. основного платежу та 27637,23 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.

СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» за заявою останнього через зміну найменування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 03.11.2009 № 0013902301/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82911,70 грн., в т.ч. 55274,47 грн. основного платежу та 27637,23 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 23.10.2009 № 136/23-0/23893680 за період з 01.04.2005 по 31.03.2008, про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого за господарськими операціями з придбання товару в ПП фірми «Легіон».

Податковий орган вважає, що позивач не має права на податковий кредит за операціями з придбання товару в ПП фірми «Легіон» через порушення контрагентом цього постачальника - ТОВ «Укрбудексімторг» вимог законодавства щодо ведення фінансово-господарської діяльності, вчинення господарських операцій з ПП фірмою «Легіон», вимог податкового законодавства щодо звітування.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи та вважає, що суди надали правову оцінку встановленим обставинам на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, останній не може бути позбавлений права на податковий кредит.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами безпосереднього постачальника товару вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності, дотримання податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вказані порушення такими контрагентами. У разі коли контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами безпосереднього постачальника товару правил ведення фінансово-господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного вчинення господарських операцій з придбання товару, в результаті чого встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

С.Е. Острович