Постанова № 37013662, 27.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 р. Справа № 805/489/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 47970,38 гривень та з податку на додану вартість в сумі 168672,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2014 року позивач, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 47970,38 гривень та з податку на додану вартість в сумі 168672,00 гривень. Позов вмотивовано тим, що відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов’язань, які виникли внаслідок несплати податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та в декларації з плати за землю за 2013 рік. З посиланням на статті 14, 15, 16, 19, 20, 41, 46, 57, 59, 87, 88, 89, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 47970,38 гривень та з податку на додану вартість в сумі 168672,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

На підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

25 березня 2003 року рішенням №79р виконавчого комітету Димитровської міської ради проведена державна реєстрація Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, про що зроблено запис 25.03.2003 у журналі обліку реєстраційних справ за № 001, код ЄДРПОУ 32087941 (а.с. 7).

31 березня 2003 року за № 144 Державне підприємство “Красноармійськвугілля” було узято на облік як платника податків в органі ДПІ, про що була видана довідка форми № 4-ОПП (а.с. 8).

15 лютого 2013 року відповідачем була подана податкова декларація з орендної плати за землю за звітний податковий період - 2013 рік, згідно якої задекларований земельний податок на загальну суму 575644,48 гривень, який підлягав сплаті за період з січня по грудень 2013 року по 47970,38 гривень на місяць (а.с. 20-23).

18 грудня 2013 року відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій самостійно зазначив, що за підсумками поточного звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в сумі 168672,00 гривень (а.с. 18-19).

5 квітня 2003 року позивачем винесена податкова вимога № 1/36 на загальну суму податкового боргу 673577,64 гривень, яка була отримана відповідачем 7 квітня 2003 року (а.с. 11).

7 травня 2003 року позивачем винесена податкова вимога № 2/52 на загальну суму податкового боргу 673577.64 гривень, яка була отримана відповідачем 7 травня 2003 року (а.с. 12).

9 червня 2003 року позивачем прийнято рішення № 37 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 13).

3 липня 2009 року позивачем складений “Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 1” відповідно до якого проведений опис активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 34594869,93 гривень (а.с. 15).

18 вересня 2012 року позивачем складений “Акт опису майна № 9” відповідно до якого у податкову заставу описано майно відповідача на загальну суму 8655546,68 гривень (а.с. 14).

21 вересня 2012 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження: податкову заставу майна відповідача згідно “Акту опису майна № 9” від 18.09.2012 (а.с. 16).

12 лютого 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження: податкову заставу майна відповідача згідно “Акту опису майна № 1/19-0-211” від 11.02.2013 (а.с. 17).

Згідно довідки податкового керуючого ДП “Красноармійськвугілля” відповідач має постійний податковий борг до бюджетів усіх рівнів (а.с. 30).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складається зі сплати земельного податку в сумі 47970,38 гривень та з податку на додану вартість в сумі 168672,00 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 5).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті Податкового кодексу України (далі за текстом “ПК України”) контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За приписами статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно приписів статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до підпункту 89.1.1. пункту 89.1. статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки ці дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства “Красноармійськвугілля” (місцезнаходження юридичної особи: 85320, Донецька область, м. Димитрів, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю в сумі 47970 (сорок сім тисяч дев’ятсот сімдесят) гривень 38 копійок.

Стягнути з рахунків Державного підприємства “Красноармійськвугілля” (місцезнаходження юридичної особи: 85320, Донецька область, м. Димитрів, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32087941), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 168672 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.