Постанова № 37013501, 20.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р. Справа №П/805/71/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Паращевіній О.О.,

за участі:

прокурора Хейфець Р.В.,

представника позивача Майдикова С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Концерна «Група компаній «Капітель» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 33032,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Концерна «Група компаній «Капітель» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 71532,80 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проведеною ним перевіркою встановлена наявність заборгованості відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 71532,80 грн., яка складається з несплачених сум податкових зобов'язань, визначених платником самостійно у податковій декларації від 23.01.2012 року №112 із строком сплати січень - грудень 2012 року, щомісячний платіж визначений платником у декларації самостійно у розмірі 5504,86 грн.

Також позивач вказує на те, що відповідачем у встановлені законом строки узгоджені грошові зобов'язання сплачені не були.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з Концерна «Група компаній «Капітель» податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 71532,80 грн.

До початку розгляду справи по суті, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Концерна «Група компаній «Капітель» податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 33022,80 грн.

В судовому засіданні прокурор надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» основною функцією органів прокуратури України є функція по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 04 березня 1998 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25330268 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 870837, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 31.03.1998 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 29792/10 від 29.12.2011 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до позивача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. №112 від 23.01.2012 року) за звітний податковий період - 2012 рік, відповідно до рядка 13 якої відповідачем нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік усього 66058,33 грн., у тому числі по строку сплати січень - грудень 2012 року щомісячно у розмірі 5504,86 грн.

Позивачем на підставі акту перевірки №4193/1510/25330268 від 14.12.2012 року прийняте податкове повідомлення - рішення №000540510 від 14 грудня 2012 року, згідно якого сума грошового зобов'язання складає 505,54 грн. за платежем: орендна плата з юридичних осіб. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 18.12.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 38500,00 грн., сума заборгованості відповідача складає 33032,80 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 82 від 04 грудня 2012 року, згідно якої станом на 04 грудня 2012 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4968,93 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 05.12.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 04 грудня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №82 від 04 грудня 2012 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у загальному розмірі 33032,80 грн.,що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 33032,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Концерна «Група компаній «Капітель» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 33032,80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків відкритих у обслуговуючих банках Концерна «Група компаній «Капітель» (ЄДРПОУ 25330268) на користь місцевого бюджету р/р 33218812700180, код платежу 13050200, отримувач - Волноваська міська рада, банк - ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686799 суму податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 33032 (тридцять три тисячі тридцять дві) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому 20.01.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 24.01.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.