Вирок № 37013224, 06.02.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/11584/13-к

1-кп/243/55/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Профатило П.І.

при секретарі - Каліух К.М.,

за участю прокурора - Віннікова В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

адвокатів -ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4,

законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська кримінальне провадження відносно : ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов*янська , Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину , не працюючого, не судимого: проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2013 року близько 11годині 15 хвилин ОСОБА_1, керуючи на праві управління пасажирським автобусом марки ПАЗ 32051 110 СПГ державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПП « СлаВ-Транс» , перевозив пасажирів за маршрутом №2 « Слов*янський курорт - Залізничний вокзал « м. Слов*янська.

У вказаний час , рухаючись з боку центра м. Слов*янська по проїжджій частині вул. Свердлова м. Слов*янська , яка має дві смуги руху в одному напрямку та наближаючись до зупинки громадського транспорту « Шкільна «, що поблизу ЗОШ №19 по вул. Свердлова №32 , водій ОСОБА_1 не враховуючи вказівки встановленого по ходу його руху дорожнього знаку 5.35.1 « Пішохідний перехід « та дорожньої розмітки 1.14.1 « Зебра « Правил дорожнього руху України , які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць , спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїзної частини дороги , не знижуючи швидкість став наближатися до нерегульованого пішохідного переходу перед яким зупинився тролейбус, водій якого надав можливість перейти проїжджу частину неповнолітньому пішоходу ОСОБА_4, яка знаходилася на пішохідному переході у правого узбіччя.

Водій ОСОБА_1 не враховуючи можливість появи пішохода з-за зупиненого тролейбуса , через свою злочинну недбалість, не переконавшись у безпеці своїх дій продовжив рух зліва зупиненого тролейбуса та наблизившись до пішохідного переходу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, яка по нерегульованому пішохідному переходу переходила проїжджу частину з права на ліво по відношенню руху ОСОБА_1

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.18.4 Правил дорожнього руху України , в яких сказано « Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшив швидкість чи зупинився транспортний засіб , водії інших транспортних засобів , що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити ( відновити ) рух лише переконавшись , що на пішохідному переході немає пішоходів , для яких може бути створена перешкода чи небезпека.» В результаті наїзду були заподіяні тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4, а саме : « відкрита черепно-мозкова травма - перелом потиличної кістки ліворуч з переходом на основу черепа в області пірамідки скроневої кістки ліворуч, забиття головного мозку з очагами геморагічного просочення в кіркових відділах лобових доль і в правій гемісфері мозочка , лівобічна отилокворрея , які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень , що є небезпечними для життя у момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав частково, при цьому зазначив, що у тому, що сталося ДТП, також вважає винною потерпілу ОСОБА_4, оскільки вона, при перетину проїзної частини не впевнилася, що це буде небезпечно для неї, стала переходити через дорогу перед тролейбусом який на зупинці « Шкільна « по вул. Свердлова , м. Слов*янська здійснював посадку-висадку пасажирів. Крім того стверджував , що попереджуючий знак « Пішохідний перехід « установлено працівниками ДАЇ в неналежному місці. При цьому не заперечував проти того , що потерпіла ОСОБА_4 переходила вул. Свердлова по зебрі, а він не зупинявся , продовжував рух з невеликою швидкістю, обганяючи тролейбус . Він став гальмувати , але зіткнення з пішоходом йому не вдалося запобігти, яку він штовхнув передньою частиною автобуса і потерпіла ОСОБА_4 впала на асфальт головою , із її вуха витекла кров. Не заперечував обвинувачений проти того , що потерпіла лежала на « Зебрі « ногами до автобусу, а головою в бік залізничного вокзалу м. Слов*янська. Згоден з зі складеним працівниками ДАІ протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього, а також з висновками судово- автотехнічної експертизи. На лікування потерпілої їм було виплачено 7000 гривень.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними по справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона переходила проїзну частину вул. Свердлова м. Слов*янська , біля зупинки громадського транспорту « Шкільна», що поблизу ЗОШ №19 , по вул. Свердлова №32 м. Слов*янська. Як сталося ДТП не пам'ятає, прийшла до тями вже в лікарні, та дізналася, що її збив автобус. Цивільний позов в судовому засіданні не заявляє. Підсудний сплатив частково кошти на її лікування у розмірі 7000 грн.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він 04.09.2013 року, приблизно о 11.15 годині, знаходився на вул. Свердлова м. Слов*янська , біля зупинки громадського транспорту « Шкільна», що поблизу ЗОШ №19. Як стався наїзд на ОСОБА_4 він не бачив. Коли підійшов, побачив, що потерпіла лежить на асфальті, головою до залізничного вокзалу, ногами до автобусу, на відстані 1,5-2 метра від автобусу. На асфальті в місці ДТП була кров потерпілої, яка текла з вуха. Після приїзду швидкої допомоги , він супроводжував потерпілу ОСОБА_4 в травматологічне відділення лікарні ім. В.І.Леніна , яка була без тями.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працював водієм тролейбусу. 04.09.2013 року приблизно о 11 годині, він здійснив зупинку на зупинці «Шкільна» за 1,5-2 метри до зебри. Коли потерпіла почала переходити через дорогу, він показав їх рукою «проходь», та вона стала переходити спокійним шагом проїзну частину по зебрі. Коли вона вже дійшла до середини тролейбусу, він побачив у дзеркало заднього виду, що його об'їжджає автобус. Він не встиг попередити потерпілу про небезпеку, сама потерпіла не озиралася по сторонам і водій автобуса збив пішохода. Швидкість автобусу була малою , водій автобусу гальмував, але самого зіткнення з потерпілою він не бачив. Автобус зупинився, водій викликав швидку допомогу. Потерпіла лежала потиличною частиною голови на асфальті, ногами до автобусу, з вуха у потерпілої текла кров.

Також свідчення даного свідка є узгодженими з поясненнями потерпілою та іншими доказами по справі, досліджених у судовому засіданні.

Так з протоколу огляду місця дорожньої - транспортної пригоди зі схемою і фото таблицею до нього від 04.09.2013 року , огляду транспорту, вбачається, що місцем пригоди є проїзна частина автодороги вул. Свердлова в м. Слов'янську, в районі ЗОШ №19 по вул. Свердлова,32, на якій нанесена розмітка «Зебра», знаходиться пасажирський автобус ПАЗ 32051 110 СПГ державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно схеми на проїзній частині мається пляма бурого кольору, схожої на кров.

Із висновку судово - медичної експертизи №1037 від 18.11.2013 року, вбачається, що при надходженні ОСОБА_4 до лікарні, у неї були виявлені: відкрита черепно-мозкова травма - перелом потиличної кістки ліворуч з переходом на основу черепа в області пірамідки скроневої кістки ліворуч, забиття головного мозку з очагами геморагічного просочення в кіркових відділах лобових доль і в правій гемісфері мозочка, лівобічна отилокворрея. Дані тілесні ушкодження утворилися від дій тупого предмету, можливо за обставин ДТП в указаний строк та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент спричинення.

Крім того дані обставини підтверджуються висновками судової авто-технічної експертизи № 245/1 від 19.11.2013 року, з якої вбачається, що у даній дорожній обстановці, водій автобусу марки ПАЗ 32051 110 СПГ, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, враховуючи вказівки дорожнього знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньої розмітки 1.14.1 «Зебра» ПДР України, які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць, спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїзної частини дороги та вимоги п. 4.16.а ПДР України, який підкреслює перевагу пішохода на перехід проїзної частини по пішохідному переходу, закріплене Законом України «Про дорожній рух», повинен був керуватися вимогами п. 18.4 ПДР України, тобто, наближаючись до пішохідного переходу, перед яким зменшив швидкість та зупинився тролейбус, він повинен був враховувати можливість появи пішохода з-за зупиненого тролейбуса та знизити швидкість або зупинитися, щоб надати можливість пішоходу закінчити перехід проїжджої частини дороги по пішохідному переходу. З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автобусу ОСОБА_1 виконуючи вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо - транспортній пригоді; в умовах розглянутої дорожньої - транспортної пригоди, в діях водія автобусу ОСОБА_1, вбачаються невідповідності вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України та ці дії знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної пригоди.

Вищевикладені зазначені докази взаємно доповнюють один одного, а тому суд вважає їх достовірними.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що: подія злочину мало місце, вина підсудного повністю доведена, а скоєне їм правильно кваліфіковано за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою , яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Крім того, судом приймається до уваги, що підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, а за місцем останньої роботи характеризувався позитивно , частково відшкодував шкоду потерпілій на її лікування, має на утриманні малолітню дитину.

Крім цього суд приймає до уваги , що обвинувачений скоїв тяжкий злочин. ОСОБА_1 перебуває з 2010 року під наглядом КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов*янська « з діагнозом : «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками».

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, про те, що виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів, буде досягнуто тільки при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню , і буде необхідним, і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів, бо як вбачається, що ОСОБА_1 необхідних висновків після відбування ним покарання при попередньому ув'язненні для себе не зробив, знову вчинив злочин, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких .

Крім того , суд вважає , що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами , передбаченого санкцією ст.286 ч.2 КК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_4 в судовому засіданні не заявлений.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах КЛПЗ«Міська лікарня №1» і в інтересах КЛПУ « Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об*єднання « до ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути вартість лікування потерпілої ОСОБА_4 на користь КЛПЗ«Міська лікарня №1» - гроші в сумі 495,10 гривень і на користь КЛПУ « Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об*єднання «- гроші в сумі 6909 грн. 51 коп.

Речовий доказ: автобус марки ПАЗ 32051 110 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається у власника ПП «Слав - Транс», залишити власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_1 та етапування його для відбуття ним покарання у вигляді позбавлення волі до Артемівського слідчого ізолятора УДПтСУ в Донецької області доручити працівникам Слов'янського МВ ( з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району ) ГУМВС України в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЛПЗ «Міська лікарня №1», розрахунковий рахунок 35411005001770, ЄДРПОУ 01991139, МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області, грошові кошти у сумі 495 гривень 10 копійок і на користь КЛПУ « Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об*єднання», розрахунковий рахунок 35429002002128, ЄДРПОУ 25672019, МФО 834016 ГУДКС України в Донецькій області, грошові кошти в сумі 6909 грн. 51 коп.

Речовий доказ: автобус марки ПАЗ 32051 110 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається у власника ПП «Слав - Транс» - залишити власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Профатило П.І.