Рішення № 37012610, 03.02.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-404/14

у справі № 760/26727/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Пономарьові М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

04.12.2013 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 198316,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1983,16 грн., посилаючись на наступне.

01.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11192381000, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 15974,00 дол. США з розрахунку 13,00% річних на строк з 01.08.2007 року по 01.08.2014 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за його користуванням та виконати інші зобов'язання за договором.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким АТ «УкрСиббанк» відступило належне право вимоги за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 до ОСОБА_1 АТ «Дельта Банк».

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, за відповідачем наявна заборгованість у зазначеному вище розмірі, яку позивач просить стягнути на свою користь.

В судове засідання позивач свого представника не направив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. 03.02.2014 року подав суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд до відома не поставив.

У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, врахувавши позицію позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11192381000.

Відповідно до умов даного договору, а саме, п.п. 1.1, 1.2.2, 1.3.1, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 15974,00 дол. США з розрахунку 13,00% річних на строк з 01.08.2007 року по 01.08.2014 року.

АТ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі визначеному договором.

30.01.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, якою сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а також серед іншого погодили кінцевий термін не пізніше 01.08.2016 року.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитами та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ«Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ«УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

За даним договором ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк», зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом прийому-передачі від 02.03.2012 року.

Статтею ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що 02.03.2012 року у зобов'язанні за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 відбулася заміна кредитора з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», та до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, зокрема, право вимагати належного виконання боржником зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови договору та належним чином свої зобов'язання за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 не виконав та має прострочену заборгованість.

Відповідно до п. 3.4.3 , позичальник зобов'язується достроково повернути банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 договору.

Відповідно до п. 6.1.2 кредитного договору банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пункту 1.2.2. цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору, в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

- банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що:

а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов'язань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, а

б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов'язань позичальника за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 (сорок першого) календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.

- не пізніше дати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов'язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов'язання, передбачені договором;

- в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

У відповідності до п.п. 6.1.2, 6.2 кредитного договору, позивачем з метою реалізацій свого права на дострокове повернення кредиту на адресу відповідача 22.03.2013 року направлено досудову вимогу за вих. №31.4-08/2445/13, якою він повідомив останнього про необхідність погашення простроченої заборгованості. Між тим вказана вимога позивача відповідачем не задоволена, заборгованість за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 на час розгляду справи не погашена.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору та в силу положень ст.ст. 1054, 1050 ЦК України та умов договору визначених п.п. 6.1.2, 6.2 позивач набув права вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту та сплати процентів.

З розрахунку доданому до матеріалів справи вбачається, що станом 23.01.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 та додатковою угодою до нього від 30.01.2009 року становить 202484,11 грн., з яких заборгованість за кредитом - 13116,43 дол. США, що згідно курсу валют НБУ до гривні складає 104839,63 грн., заборгованість за відсотками - 12216,25 дол. США, що згідно курсу валют НБУ до гривні складає 97644,49 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 536 ЦК України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 198316,24 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню та з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» має бути стягнута заборгованість в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1983,16 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 509, 514, 516, 525, 526, 536, 610, 611, 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 01.08.2007 року №11192381000 в загальному розмірі 198316,24 грн., судовий збір в розмірі 1983,16 грн., а всього - 200299,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: