Рішення № 37012045, 03.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р.Справа № 910/22641/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Теко ЛТД", м. Харків про стягнення 44104,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Дубчак С.Є., за довіреністю № юр-186/д від 15.04.2013 року;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Теко ЛТД" про стягнення 44104,50 грн. штрафу. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов, укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 20/3347-МРТ від 15.06.2012 року щодо поставки товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 грудня 2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року матеріали справи № 910/22641/13 було направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2013 року призначено до розгляду справу № 910/22641/13 до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.02.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 03.02.2014 року представник позивача супровідним листом (вх. № 3454) надав претензію від 21.08.2013 року № юр-1579 та докази її направлення відповідачу (к. опису та к. чеку).

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2014 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.14р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Присутній в судовому засіданні 03 лютого 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2014 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

15.06.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ТЕКО ЛТД» (відповідач) було укладено договір купівлі - продажу № 20/3347 - МТР, у відповідності до умов якого відповідач передає, а позивач приймає і оплачує продукцію (далі - товар), відповідно до додатку, що є його невід»ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку.

Відповідно до п. 1 додатку до договору загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає: 337590,00 грн.

Відповідно до п. 5 додатку до договору дата виготовлення товару не більше 12 місяців до моменту поставки.

Відповідно до п. 6 додатку до договору термін поставки - 110 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.

Судом встановлено, що договір № 20/3347-МТР від 15.06.2012 року, укладений між сторонами по справі, за своєю природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вищезазначеного договору, у відповідності до «Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів в редакції 2007 року» та заявки позивача від 04.10.2012 року № Г 11-12/0657, ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито акредитив на загальну суму 337590,00 грн. (а.с. 9-10).

Таким чином, термін поставки товару за договором становив - 22.01.2013 року, відповідно до п. 6 додатку до договору.

Відповідач, в порушення умов, укладеного між сторонами договору, здійснив лише часткову поставку товару на суму 43560,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 від 14.12.2012 року, в якому зазначена підстава договір № 20/3347-МТР від 15.06.2012 року (а.с.8).

Вищезазначений акт приймання - передачі підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором щодо поставки товару, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 294030,00 грн. (вартість товару, поставка якого була прострочена).

Відповідно до п. 8.7 договору за порушення терміну поставки або недопоставки товару відповідач виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару.

Враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов»язання щодо поставки товару в строки, вказані в п. 6 додатку до договору, позивачем було нараховано відповідачу штраф на суму 294030,00 грн. (вартість товару, поставка якого була прострочена), що у відповідності до п. 8.7 договору складає 44104,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 21.08.2013 року направив на адресу відповідача претензію за вих. № юр-1579, з вимогою про сплату штрафних санкцій в сумі 44104,50 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, штраф за прострочення поставки товару в сумі 44104,50 грн. позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд зазначає про наявність правових підстав у позивача для нарахування до стягнення з відповідача штрафу за невиконання останнім умов договору купівлі - продажу № 20/3347-МТР від 15.06.2012 року, оскільки відповідно до умов вищезазначеного договору та додатку до нього, постачання товару мало бути виконане до 22.01.2013 року.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 15% штрафу в сумі 44104,50 грн., заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623, 624, 626-629, 655 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ТЕКО ЛТД» (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 10, р/р 26005031868001 в ПАТ «Південкомбанк», МФО 335946, код ЄДРПОУ 34016558) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, р/р 26000050006252 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 00135390) 44104,50 грн. суму штрафу та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.02.2014 р.

Суддя Добреля Н.С.

910/22641/13