Рішення № 370101, 21.12.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" грудня 2006 р. Справа № 9/4125

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Алексєєва М.В.

при секретарі Коваплкенко І.О.

за участю представників сторін

від позивача Кобилянський А.Д. дов. від 17.05.06.

від відповідача Довжанець О.С. - арбітражний керуючий

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Баранівського центру електрозв'язку №2 м. Баранівка

до Відкритого акціонерного товариства "Агро-Случ" (смт.Миропіль Дзержинського району)

про стягнення 856,41 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 856,41 грн. з яких: 726,17 грн. борг, 32,23 грн. інфляційні,23,54 грн. 3% річних, 74,47 грн. пеня.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому позовній вимоги визнає частково в сумі 726,27 грн. основного боргу, проти нарахованих пені , 3% річних та інфляційних грн. заперечує, мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2005 р. порушено справу №7/142 "Б" про банкрутство ВАТ "Агро-Случ". Постановою суду від 27.06.2006 р. визнано ВАТ "Агро-Случ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв'язку № 198 від 29.10.01 (а.с.5-8), позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку (телекомунікаційні послуги).

Відповідно до п. 4.6 договору, п. 5 ст.33 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03, п. 51 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених постановою КМУ від 22.04.97р. №385, позивач зобов'язався своєчасно оплачувати за надані послуги, з врахуванням авансової системи розрахунків (п.п. 4.2), та проводити розрахунки щомісячно, до 20 числа поточного місяця.

Відповідачем умови договору не виконано.

Згідно розрахунку заборгованості позивача відповідач має заборгованість по оплаті наданих послуг в сумі 726,17 грн., що підтверджується рахунками, які містяться в матеріалах справи (а.с.33-16).

Відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, позивачем обраховано суму боргу з врахуванням індексу інфляції у сумі 32,23 грн. та 3 % річних у сумі 23,54 грн. (а.с. 11).

Підпунктом 5. 8 п.5 договору, сторонами передбачено відповідальність у вигляді застосування пені, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду).

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені становить у сумі 74,47 грн.

Відповідач у письмового відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу 726,17 грн. мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2005 р. порушено справу №7/142 "Б" про банкрутство ВАТ "Агро-Случ". Постановою суду від 27.06.2006 р. визнано ВАТ "Агро-Случ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Суд вважає , що нарахована позивачем пеня не відповідає діючому законодавству, а саме, вимогам ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом".

Що стосується інфляційних нарахувань в розмірі 32,23 грн. та 3% річних в сумі 23,54 грн., господарський суд дійшов висновку про задоволення цих вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин позивачем обґрунтовано нараховано 32,23 грн. 3% річних та 23,54 грн. інфляційних

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково на суму 781,94, з яких 726,17 грн. заборгованість за надані послуги, 32,23 грн. інфляційні нарахування, 23,54 грн.. 3 % річних з простроченої суми. В частині стягнення пені в розмірі 74,47 грн. суд відмовляє, в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог.

Керуючись ст. 1, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 625 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агро-Случ", 13001, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Леніна, 127, код 05488516

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Центру електрозв'язку №2 Житомирської філії ВАТ "Укртелеком", 12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Дзержинського,3 , код 01184114 - 726,17 грн. боргу, 32,23 грн. інфляційних , 23,54 грн. 3% річних, 93,13 грн. державного мита та 107,74 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .

Суддя Алексєєв М.В.

Дата підписання 15.12.07.