Постанова № 37010070, 06.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.02.2014 справа №5006/41/80/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Принцевської Н.М.суддівДіброви Г.І., Стойка О.В.за участю представників сторін: від позивача: Кравченко А.А.,довіреність від 04.11.13р. від відповідача 1: від відповідача 2:Корольов Д.О., довіреність № 108 від 14.05.13р. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід26.11.2013р. у справі№ 5006/41/80/2012 (суддя Мальцев М.Ю.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія», м. Донецькдо 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш", м. Дніпропетровськ 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», м. Донецькпро стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. та 3% річних в сумі 2 449,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія», звернувся до суду з вимогами до відповідачів 1 та 2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 200000,00 грн. та стягнення з відповідача - 1 3% річних у сумі 2449,32грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2013р., яке було змінено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. позовні вимоги було задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш", м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200000,00 гривень та 3% річних від простроченої суми в розмірі 2449,32 гривень. відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Централізована резервна компанія" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідачів безпідставно отримані кошти та 3% річних. Вважає прийняте рішення незаконним та необ'єктивним, оскільки, на думку заявника, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні зазначив, що рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-2 свого представника у судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача 2 за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач 10.02.2012р. перерахував платіжним дорученням № 55 відповідачу 1 грошову суму в розмірі 400000,00 гривень на підставі рахунку СФ-0000006 від 10.02.2012р., що підтверджується витягом з банківського реєстру № 23 від 10.02.2012р.

14.02.2012р. позивачем та відповідачем 2 підписано договір поруки, відповідно до п.1.1. якого поручитель частково відповідає перед кредитором за несвоєчасне виконання боржником (відповідачем 1) його зобов'язань з повернення суми у розмірі 400000,00 гривень, перерахованих останньому кредитором 10.02.2012р.

03.04.2012р. листом №10 позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 400000,00 гривень в строк до 15.04.2012р. на розрахунковий рахунок позивача.

20.04.2012р. листом №19 позивач повторно звернувся до відповідача 1 з вимогою про повернення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 400000,00 гривень з посиланням на ст.ст. 623, 625, 1212 та 1214 Цивільного кодексу України.

10.05.2012р. позивач листом №32 повідомив відповідача 1, що отримав від останнього лише частину безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 200000,00 гривень, в зв'язку з чим просив повернути залишок суми в розмірі 200000,00 гривень.

30.05.2012р. позивач звернувся до відповідача 1 з претензією про повернення залишку суми в розмірі 200000,00 гривень, а також 3% річних в розмірі 920,55 гривень.

Листом №35 від 27.06.2012р. відповідач 1 надав відповідь на претензію позивача, де зазначив, що між сторонами існувала попередня домовленість на укладання договору субпідряду №1002-1 від 10.02.2012р. та останнім був виставлений рахунок-фактура від 10.02.2012р. на суму 400000,00 гривень, як передплата для закупівлі необхідних будівельних матеріалів, що стало підставою для перерахування цих грошових коштів відповідачу 1. Також зазначив, що з боку позивача була підписана договірна ціна на реконструкцію готелю "Україна", відповідач 1 на перераховані гроші придбав будівельні матеріали та почав виконувати роботи за договором та поніс витрати пов'язані з виконанням умов договору, а тому вважає, що залишок коштів, не повернутих підприємству позивача складає 1051,63 гривень.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Як вбачається з матеріалів справи, договір субпідряду між позивачем та відповідачем 1 не укладений, оскільки обсяг, зміст та кошторис робіт не визначений, письмовий текст договору не підписаний сторонами, таким чином виставлення відповідачем-1 рахунку № СФ-0000006 від 10.02.2012р., в якому міститься посилання на договір субпідряду № 1002-1 від 10.02.2012р. та факт перерахування за ним грошових коштів, не може вважатися належною правовою підставою виникнення у сторін правовідносин саме з будівельного підряду, оскільки, як вбачається із самого рахунку, він не є самостійною підставою для виникнення між сторонами підрядних правовідносин, бо підрядні правовідносини в силу чинного цивільного законодавства України не можуть виникнути у спрощений спосіб тільки шляхом виставлення рахунку та його оплати без узгодження сторонами істотних умов договору підряду. Підставою оплати в рахунку визначено договір субпідряду від 10.02.2012р., який укладено сторонами не було.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вже зазначалось вище, сторонами договір підряду у звичайний спосіб укладено не було, згоди щодо істотних умов договору сторонами не досягнуто, тому судова колегія вважає, що відповідач 1 не має правових підстав для утримання безпідставно перерахованих позивачем грошових коштів у розмірі 200 000,00грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що вказані кошти набуто відповідачем нібито за наявності правової підстави є необґрунтованим.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 безпідставно отриманих коштів в сумі 200000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "Проект-Ш" 3% річних в сумі 2449,32грн.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В даному випадку нарахування позивачем 3% річних, як міри відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання за нормами статті 625 Цивільного кодексу України, є безпідставним, оскільки правова природа процентів, що регулюється статтею 536 та 625 Цивільного кодексу України, є різною і до моменту вирішення судом питання щодо необхідності повернення позивачу безпідставно отриманих грошових коштів, у відповідача перед позивачем відсутня прострочка виконання саме грошового зобов'язання, що встановлено Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. (п. 5.2).

Таким чином, колегія суддів відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 3% річних в зазначеній позивачем сумі, а саме 2449,32 грн. за період з 16.04.12р. по 26.04.12р. та 27.04.12р. по 31.08.12р.

Як зазначалось раніше, 14.02.2012р. між ТОВ "Централізована резервна компанія" (Кредитор, позивач по справі) та ТОВ "Азовська продовольча компанія" (Поручитель, відповідач 2 по справі) був підписаний договір поруки, за умовами якого Поручитель частково відповідає перед Кредитором за несвоєчасне виконання боржником (відповідачем-1) його зобов'язань з повернення суми у розмірі 400 000,00грн., перерахованих останньому позивачем 10.02.2012р.

Згідно ч 1. ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 2 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що поручитель може поручитися за виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В даному випадку під час підписання договору поруки від 14.02.2012р. сторонами залишився неузгодженим розмір відповідальності відповідача 2 перед позивачем, який в розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України є істотною умовою.

Враховуючи наявність такої неузгодженості, договір поруки від 14.02.2012р. є неукладеним.

Тому у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. у справі № 5006/41/80/2012 - частковому скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків обставинам справи з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з відповідача 1 на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія," м. Донецьк - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2013р. по справі № 5006/41/80/2012 скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш", м. Дніпропетровськ про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. та 3% річних в сумі 2 449,32грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" (49000, м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, в/ч А0730 Гуртожиток, код ЗКПО 35112645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117, код ЗКПО 32717510) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 200 000,00грн. та судовий збір у сумі 4 000 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 200 000,00грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш", м. Дніпропетровськ 3% річних в сумі 2449,32грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" (49000, м. Дніпропетровськ, Ленінський р-н, в/ч А0730 Гуртожиток, код ЗКПО 35112645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія" (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117, код ЗКПО 32717510) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Принцевська Н.М.

Судді Діброва Г.І.

Стойка О.В.

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачам

1. у справу

1. ДАГС