Рішення № 37009884, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16349/13 28.01.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»доПублічного акціонерного товариства «Київенерго»простягнення 2857224 грн. пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов'язання

Головуючий суддяСташків Р.Б. судді:Паламар П.І. Літвінова М.Є.

Представники: від позивача - Чеботарьова І.Г. (представник за довіреністю);від відповідача - Матвеєва В.П. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач або НАК «Нафтогаз України») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач або ПАТ «Київенерго») 65674,91 грн. інфляційних втрат, 2326291,05 грн. пені та 465258,21 грн. 3% річних, нарахованих за неналежне виконання договору № 1479-12-БО купівлі продажу природного газу від 31.07.2012 (далі - Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено прострочення оплати отриманого від позивача у 2012 році на підставі зазначеного Договору 67681785 куб. м. природного газу, у зв'язку із чим йому за час прострочення були нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 7.2 Договору вищевказані фінансові та штрафні санкції у заявлених вище сумах.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що, на його думку, враховуючи специфіку правовідносин між сторонами у справі та залежність розрахунків за газ від державного регулювання, підстав для застосування до ПАТ «Київенерго» штрафних та фінансових санкцій не має, оскільки відсутня його вина у прострочені оплати. На обґрунтування даного твердження відповідач послався на те, що розрахунки за отриманий ним природний газ відбувалися за рахунок бюджетних коштів, виділених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 у рахунок погашення заборгованості бюджету перед ПАТ «Київенерго» з компенсації різниці в тарифах на теплову енергію. Крім того, відповідач зазначив, що його зобов'язання щодо погашення частини заборгованості за Договором у загальній сумі 154729838,37 грн. були припинені внаслідок новації, а тому на вказану суму позивачем неправомірно нараховувались інфляційні втрати, 3% річних та пеня, оскільки відповідачем не було допущено прострочення здійснені розрахунків на вказану суму у новому зобов'язанні.

Розгляд справи неодноразово переносився, склад суду змінювався. У судових засіданнях представники сторін підтримували свої вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 між НАК «Нафтогаз України», як продавцем, та ПАТ «Київенерго», як покупцем, було укладено Договір, відповідно до якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу у 2012 році природний газ, який ПАТ «Київенерго» повинно було використати виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу встановлена у розмірі 4661,74 грн. з ПДВ за 1000 куб. м.

Відповідно до умов пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк дії Договору згідно з умовами пункту 11.1 Договору встановлений з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.08.2012 до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявною у матеріалах справи копією вищевказаного Договору.

Поясненнями представників сторін та актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2012, 30.09.2012, 27.11.2012, 30.11.2012, 31.12.2012 стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом серпня-грудня 2012 року 67681785 куб. м. природного газу загальною вартістю 315514613,68 грн.

Зокрема, у серпні 2012 року було поставлено 4570,264 тис. куб. м природного газу загальною вартістю 21305364,22 грн., у вересні 2012 року - 6254,708 тис. куб. м газу загальною вартістю 29157797,45 грн., у жовтні 2012 року - 10412,318 тис. куб. м газу загальною вартістю 48539477,67 грн., у листопаді 2012 року - 18303,739 тис. куб. м газу загальною вартістю 85327199,03 грн. та у грудні 2012 року - 28140,756 тис. куб. м газу загальною вартістю 131184775,31 грн.

Як слідує з пояснень представників сторін, банківських виписок з рахунків позивача, а також платіжних доручень № 11777 від 13.09.2012, № 11917, від 17.09.2012, №12051 від 19.09.2012, № 12315, № 12402 від 25.09.2012, № 12437 від 26.09.2012, № 12595 від 28.09.2012, № 12605 від 01.10.2012, № 12708 від 03.10.2012, № 13147 від 09.10.2012, № 13867 від 17.10.2012, № 14223 від 22.10.2012, № 14494 від 22.10.2012, № 14874 від 23.10.2012, № 14932 від 25.10.2012, № 17009 від 12.11.2012, № 17174 від 14.11.2012, № 17429 від 16.11.2012, № 17739 від 19.11.2012, № 17819 від 20.11.2012, № 18369 від 23.11.2012, листів відповідача № 53/5/454 та № 53/5/467 про зміну призначення платежу, реєстру прийнятих платежів на користь НАК «Нафтогаз України» від ПАТ «Київенерго» за період з 31.01.2012 по 19.04.2013, відповідно до умов Договору за одержаний природний газ за період з серпня 2012 року до 23 листопада 2012 року відповідачем було сплачено на користь позивача 29600000 грн.

Таким чином, зазначеними платежами, відповідач повністю погасив заборгованість за отриманий у серпні 2012 року природний газ та частково у сумі 8294635,78 грн. - заборгованість за отриманий у вересні 2012 року природний газ. Разом з тим, вказані платежі були здійснені з простроченням оплати, що не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи також убачається, що 30.11.2012 та 06.12.2012 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ПАТ «Київенерго» та НАК «Нафтогаз України» були укладені договори № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - Договори № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з, відповідно), предметом яких була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11 червня 2012 року «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Відповідно до умов указаних Договорів № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за спірним Договором у загальній сумі 154729838,37 грн. (20863161,67 грн. + 48539477,67 грн. + 85327199,03 грн.) за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету м. Києва для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.

Таким чином, сторони у справі відповідно до вимог статті 604 ЦК України замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на умовах договору поставки природного газу (спірного Договору) новими зобов'язаннями про оплату відповідачем на користь позивача обсягів отриманого газу вартістю 154729838,37 грн. за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, припинивши первісне зобов'язання в цій частині.

Укладення договорів про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету в силу вимог чинного законодавства є диспозитивним правом його учасників. Тому посилання позивача щодо відсутності у нього волевиявлення на заміну первісного зобов'язання новим є безпідставними. Про припинення первісного зобов'язання свідчить також факт погодження сторонами у підпунктах 2 пунктів 10 Договорів № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з обов'язку сторін не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до спірного Договору.

Крім того, за умовами Договорів № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з строк виконання нового зобов'язання пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету.

Відповідно до наявних у справі виписок з рахунку відповідача за 30.11.2012, 07.12.2012 та платіжних доручень № 12862 від 30.11.2012, № 12870 від 30.11.2012, № 12886 від 06.12.2012, грошові кошти на підставі Договорів № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з у загальній сумі 154729838,37 грн. (20863161,67 грн. + 48539477,67 грн. + 85327199,03 грн.) були сплачені відповідачем на користь позивача. Дані платежі були здійснені з дотриманням строків зазначених у вказаних Договорах (у день укладення цих Договорів).

Виходячи з того, що зобов'язання з оплати природного газу вартістю 154729838,37 грн. отриманого на умовах спірного Договору сторонами припинено за домовленістю сторін, прострочення оплати на умовах Договорів № 289/517з, № 297/517з та № 579/517з відповідачем не допущено, то у позові про стягнення штрафних та фінансових санкцій за прострочення указаної суми відповідно до вимог статей 604, 624, 625 ЦК України слід відмовити.

Також матеріалами справи, зокрема банківськими виписками з рахунків позивача, реєстром прийнятих платежів на користь НАК «Нафтогаз України» від ПАТ «Київенерго» за період з 31.01.2012 по 19.04.2013 та платіжними дорученнями № 17 від 03.01.2013, № 300 від 08.01.2013, № 1555 від 22.01.2013, № 12898 від 23.05.2013 підтверджується факт оплати відповідачем на користь позивача за одержаний відповідно до умов Договору у грудні 2012 року природний газ загальною вартістю 131184775,31 грн. Зазначений природний газ також було оплачено з простроченням.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив оплату природного газу серпня 2012 року вартістю 21305364,22 грн. та грудня 2012 року вартістю 131184775,31 грн., то позивач вправі вимагати від нього сплати заявлених сум пені 1514056,64 грн. (96110,33 + 1417946,31) та трьох процентів річних 302811,33 грн. (19222,07 + 283589,26) згідно з наданим ним розрахунком, проведеним у цій частині відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що із вартості природного газу вересня 2012 року відповідач допустив прострочення оплати у сумі 8294635,78 грн., то позивач вправі вимагати сплати 92070,38 грн. пені та 18414,06 грн. трьох процентів річних з простроченої суми згідно з таким розрахунком:

Дата виникн. заборг. /оплати Фактична оплата, грн. Сума боргу, грн.Розмір пені за день % Період простроченняКільк. дн. пр. Пеня, грн.3% річних, грн.15.10.2012 8294635,780,04098360715.10.201223.10.2012930594,976118,9923.10.20121494635,786800000,000,04098360724.10.201225.10.201225573,771114,7525.10.20121000000,005800000,000,04098360726.10.201212.11.20121842786,898557,3812.11.2012800000,005000000,000,04098360713.11.201214.11.201224098,36819,6714.11.20121000000,004000000,000,04098360715.11.201216.11.201223278,69655,7416.11.20121000000,003000000,000,04098360717.11.201219.11.201233688,52737,7019.11.20121000000,002000000,000,04098360720.11.201220.11.20121819,67163,9320.11.20121000000,001000000,000,04098360721.11.201223.11.201231229,51245,9023.11.20121000000,000,00 Всього :92070,3818414,06

Отже, за порушення відповідачем строків оплати одержаного природного газу позивач вправі вимагати з відповідача сплати належної на підставі пункту 7.2 Договору, статті 624 ЦК України пені у сумі 1606127,02 грн. (1514056,64 + 92070,38).

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи судом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу, суд керуючись статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог статті 233 ГК України, частини 3 статті 551 ЦК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача пені до 10%, що складає 160612,70 грн.

Загальна сума належних з відповідача на користь позивача трьох процентів річних з простроченої суми становить 321225,39 грн. (302811,33 + 18414,06).

Виходячи з умов договору щодо строку оплати одержаного газу до 14-го числа наступного за місяцем поставки, вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції у заявлені позивачем періоди (16 серпня - 15 вересня 2012 року щодо природного газу, поставленого у серпні 2012 року, та 16.12.2015-15.01.2013 - у грудні 2012 року), коли прострочення не існувало, задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на ту обставину, що прострочення оплати відбулося за відсутністю його вини, а тому він не повинен нести відповідальності за дане правопорушення, суд відхиляє, оскільки за умовами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до умов частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Чинне законодавство України не передбачає підстав для звільнення боржника від відповідальності за невиконання/неналежне виконання ним грошового зобов'язання. Як вище зазначалося, чинним законодавством України лише надано право суду на зменшення належної до сплати неустойки, яким суд і скористався, зважаючи на обставини даної справи.

Оскільки позов задоволено частково, розмір заявленої неустойки зменшено судом, понесені у справі господарські витрати стосовно вимог статті 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та правомірно заявлених вимог про стягнення неустойки.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 160612,70 грн. (сто шістдесят тисяч шістсот дванадцять гривень 70 копійок) пені, 321225,39 грн. (триста двадцять одну тисячу двісті двадцять п'ять гривень 39 копійок) трьох процентів річних, а також 38547,05 грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот сорок сім гривень 05 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014

Головуючий суддя - Сташків Р.Б. Судді: Паламар П.І. Літвінова М.Є.