Ухвала суду № 37008618, 06.02.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Бровченко Л.В.,

суддів: Коваленко В.Д., Дрибаса Л.І.,

при секретарі: Лісіні С.В.

за участю прокурора: Харів Н.А.

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Землянки Кигичевського району Харківської області, не одружений, з середньою освітою, проживаючий по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, останній раз:

01 грудня 2000 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.4 ст.140 КК України 1961 року до семи років шести місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.1 ст.115 КК України до чотирнадцяти років позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 16 лютого 2013 року близько 18 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, на ґрунті особистих неприязних відносин, що склалися з його батьком - ОСОБА_3, завдав потерпілому один удар кухонним ножем в область грудної клітини ліворуч, внаслідок чого йому було спричинене проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч з ушкодженням лівої легені, котре ускладнилось розвитком малокрів'я внутрішніх органів, що знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_3

В апеляціях:

Захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації скоєного, вважає вирок суду надмірно суворим. Суд не врахував ту обставину, що з дитинства ОСОБА_3 недолюблював ОСОБА_2, що підтвердила і потерпіла ОСОБА_4, яка просила суворо не наказувати ОСОБА_2

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не було взято до уваги стан здоров'я обвинуваченого.

Просить вирок суду змінити, призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді семи років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, його вина не доведена. У скоєному він себе оговорив, та визнав вину повністю, так як не хотів, щоб його матір посадили. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків.

Просить вирок суду скасувати, кримінальну справу щодо нього закрити.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який просив вирок суду скасувати, кримінальну справу закрити, захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, яка просила вирок суду змінити та призначити більш м'яке покарання, прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, проаналізувавши доводи, викладені в апеляціях та в судовому засіданні, співставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, вирок суду є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України за обставин, викладених у вироку, суд зробив на основі доказів, ретельно досліджених у судовому засіданні, дані висновки є правильними.

Незважаючи на те, що обвинувачений заперечує свою вину у скоєному, однак його винність була встановлена судом сукупністю інших доказів, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила суду, що 16 лютого 2013 року близько 18.00 год. вона разом з потерпілим ОСОБА_3, та їх синами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знаходились вдома. При цьому ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, гучно розмовляв з собою, висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_3 був втомлений такою поведінкою сина, вирішив піти до нього в кімнату, щоб заспокоїти. Чоловік разом з обвинуваченим вийшли в коридор, при цьому ОСОБА_2 тримав кухонний ніж яким завдав ОСОБА_3 удар в область серця, від чого останній впав на підлогу, обличчям вниз. Також потерпіла зазначила, що саме ОСОБА_2 завдав потерпілому один удар ножем в область грудної клітини ліворуч;

аналогічними показаннями ОСОБА_4 під час одночасного допиту осіб, де потерпіла підтвердила свої показання та спростувала показання обвинуваченого ОСОБА_2;

показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_6, яка показала, що 16 лютого о 18.00 год. вона почула крики з сусідньої квартири. Відчинивши на стукіт двері вона побачила ОСОБА_4 яка сказала що ОСОБА_2 вбив батька - ОСОБА_3 Вона злякалася, закрила двері та зателефонувала ОСОБА_7;

показаннями свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, з яких вбачається що 16 лютого 2013 року йому зателефонувала ОСОБА_6 та попросила викликати працівників міліції та зайти до неї. Прийшовши до тамбуру квартир АДРЕСА_2,АДРЕСА_1 він побачив, що в квартирі АДРЕСА_1 відчинені вхідні двері, в коридорі квартири на підлозі лежить труп ОСОБА_3 Він викликав міліцію та вийшов з будинку аби їх зустріти. Повернувшись разом з працівниками міліції, останні підійшли до квартири, а він почув, як хтось спускається сходами вниз, про що повідомив працівників міліції, які наздогнали та затримали ОСОБА_2 Він чув, як один з працівників міліції голосно крикнув, що у обвинуваченого ОСОБА_2 ніж, після чого почув характерний звук падіння металевого предмету;

протоколом одночасного допиту осіб, де ОСОБА_7 дав аналогічні показання та спростував показання обвинуваченого ОСОБА_2;

Ці показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд правильно визнав правдивими, та поклав їх в обґрунтування вини обвинуваченого, оскільки вони підтверджуються іншими доказами по справі. А тому відповідний довід в апеляції ОСОБА_2, є безпідставним;

показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що вони 16 лютого 2013 року приблизно о 18.00 год., в складі слідчо-оперативної групи прибули разом зі слідчим та експертом до місця вчинення злочину. Їх зустрів ОСОБА_7, разом з яким, ОСОБА_8, експерт та слідчий піднялись до квартири ліфтом, а ОСОБА_9 пішов сходами. ОСОБА_8 разом зі слідчим та експертом підійшли до відчиненої квартири АДРЕСА_1, де в коридорі лежав труп

ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8, що хтось втікає сходами. ОСОБА_8 та слідчий побігли по сходах, побачили обвинуваченого ОСОБА_2, який намагався втекти. ОСОБА_9, крикнув їм що в руках у обвинуваченого ніж, який при затриманні, випав з рук ОСОБА_2

аналогічними показаннями вказаних свідків під час одночасного допиту осіб, де вони підтвердили свої показання та спростували показання обвинуваченого ОСОБА_2;

висновком експертизи №281 від 15 квітня 2013 року (т.1 а.с.54 оборот),

згідно якого на клинку ножа, наданого на дослідження, встановлена наявність крові, яка могла походити як від обвинуваченого так і від потерпілого;

висновком експертизи №97 від 25 квітня 2013 року (т.1 а.с.65), згідно якого генетичні ознаки слідів крові на клинку ножа належать особі чоловічої статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_3;

протоколом пред'явлення речей для впізнання з фотознімками від 30 квітня 2013 року (т.1 а.с.80), згідно якого потерпіла ОСОБА_4 серед представлених для впізнання ножів, впізнала під №1 ніж яким ОСОБА_2 вбив ОСОБА_3;

згідно висновку єксперта №147-МК від 12.03.2013 року (а.п. 129-137 т.1) встановлена наявність різних плям крові на спортивних брюках обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема є плями, які могли утворитися при падінні крапель крові, в напрямку зверху-вниз, з закривавленої поверхні (джерела кровотечі) на вертикальну 9або близьку до вертикальної) поверхню брюк під різними кутами зустрічі. При цьому зкривавлена поверхня (джерело кровотечі) знаходилась вище слідосприймаючої поверхні (поверхні брюк). Саме такий спосіб утворення плям, відповідає розташуванню потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 в момент вчинення злочину, згідно пояснення потерпілої.

Докази зібрані по даній справі є достовірними, допустимими та достатніми, були правильно оцінені з точки зору їхньої належності, допустимості, достовірності, а в сукупності правильно визнані судом як достатні та правильно покладені в обґрунтування вини обвинуваченого, а відповідні доводи в апеляції обвинуваченого з цього приводу є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, експертизи по справі проводилися у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, і питання, що ставилися слідчим, експертами були належним чином досліджені та на них були дані повні та вичерпні відповіді.

Юридична кваліфікація скоєного ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України є правильною.

З журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду справи судове слідство було проведено повно, справа розглянута всебічно, судове засідання проведено з дотриманням вимог КПК України, з забезпеченням процесуальних прав обвинуваченого, тому відповідний довід обвинуваченого ОСОБА_2 необгрунтований.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів приходить висновку, що суд дав правильну юридичну кваліфікацію фактичним обставинам справи, в повній мірі та всебічно дослідив зібрані по справі докази, об'єктивно розглянув всі заявлені доводи та клопотання в судовому засіданні, а при винесенні вироку керувався вимогами чинного законодавства і будь-яких даних, які свідчили про його незаконність не вбачається, тому відповідні доводи в апеляції обвинуваченого ОСОБА_2, є безпідставними.

Колегією суддів перевірена співрозмірність та справедливість призначеного судом ОСОБА_2 міри покарання.

Так, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, при призначенні особі міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається з вироку, суд при призначенні покарання взяв до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», раніше неодноразово судимий, правильно врахував суд і тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким.

Таким чином, суду були відомі всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 в тому числі і ті, на які посилається захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції, а тому відповідні доводи колегія суддів розцінює, як безпідставні.

Пом'якшуючих покарання обставин перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною суд правильно визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Не дивлячись на те, що потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суворо не наказувати ОСОБА_2, однак суд зважаючи на викладені вище обставини правильно призначив покарання.

Довід захисту про те, що суд не врахував ту обставину, що потерпілий недолюблював ОСОБА_2, є помилковим, оскільки суд у вироку зазначив, що злочин вчинений саме на ґрунті особистих неприязних відносин, що склалися між батьком ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2

Тому, покарання призначене ОСОБА_2 у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому підстав для пом'якшення покарання з мотивів, зазначених в апеляції захисника колегія суддів не вбачає, а відтак відповідні доводи в апеляції захисника ОСОБА_1 є безпідставними, задоволенню не підлягають.

Порушень в ході досудового слідства та у судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які б тягнули за собою зміну або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,407,408 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: