Постанова № 37008085, 17.01.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 209/4364/13-а

Провадження № 2-а/209/40/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ковальова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення виплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову або заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення справи суду не надав.

30 серпня 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради звернулося до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, як до місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплаченої суми соціальної допомоги. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до заяв про призначення всіх видів соціальної допомоги від 20 липня 2010 року, від 20 січня та від 01 липня 2011 року, від 05 січня та 05 липня 2012 року, від 04 січня 2013 року, ОСОБА_3 було призначено Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а саме на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 липня 2010 року по 01 липня 2013 року. Відповідно до ст.22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при наданні документів, на підставі яких ОСОБА_3 було призначено допомогу, остання зобов'язувалась повідомляти управління праці та соціального захисту населення про всі обставини, що випливають на виплату допомоги. 09 липня 2013 року ОСОБА_3 надала управлінню заяву про припинення виплати тимчасової допомоги на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з отриманням в лютому 2013 року від нього аліментів в розмірі 400 грн. В зв'язку з цим з 01 березня 2013 року ОСОБА_3 втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та була знята з обліку. За період з 01 липня 2010 року по 01 березня 2013 року ОСОБА_3 було виплачено тимчасову держану допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів у сумі 8289 грн. На теперішній час питання про повернення сплаченої тимчасової допомоги відповідачем перед управлінням залишається відкритим. Просять стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченої тимчасової допомоги у розмірі 8289 грн.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, до судового розгляду справи надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження на підставі наданих нею письмових доказів, просить задовольнити позов у повному обсязі. Відповідно до частини 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином судовими повістками, які направлялися за його зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за його відсутності, письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог суду не надав. Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, а тому згідно ч.2 ст.128 КАС України його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини учасників судового розгляду, необхідність заслуховування пояснень учасників судового процесу, свідків та експерта в суду відсутня, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадження за відсутності сторін по справі згідно вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, відповідно до якої, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази по справі: заява ОСОБА_3 про припинення виплати тимчасової допомоги на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів, заява про призначення всіх видів соціальної допомоги, рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми, з 01 липня 2010 року по 01 березня 2013 року, виконавчий лист від 29 грудня 2009 року про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, довідка про неотримання аліментів з 01 липня 2010 року по 01 липня 2013 року, довідка про отримання аліментів в розмірі 400 грн. від 09 липня 2013 року, свідоцтво про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, довідка про отримання допомоги від 18 липня 2013 року.

Суд, дослідивши матеріали справи з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25 - свідоцтво про народження)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 грудня 2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини його доходів, починаючи з 01 грудня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Але в період з 01 липня 2010 року по 01 березня 2013 року ОСОБА_3 аліменти від відповідача на утримання малолітнього сина не отримувала, оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів. В зв'язку з несплатою боржником аліментів мати дитини ОСОБА_3 звернулася з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, за якою їй була призначена така допомога на період з 01 липня 2010 року по 01 липня 2013 року (а.с. 4 -9 - заяви ОСОБА_3, а.с. 10 -16 - рішення УПтСЗН)

Судом було встановлено, що в лютому 2013 року ОСОБА_3 отримала аліменти на утримання сина ОСОБА_5 від відповідача в сумі 400 грн., і 09 липня 2013 року подала заяву про припинення виплати допомоги та про зобов'язання повернути переплачену допомогу ( а.с. 3-заява), а отже з 0березня 2013 року вона втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, та була знята з обліку.

За період з 01 липня 2010 року по 01 березня 2013 року ОСОБА_3 була виплачена тимчасова державна допомога в сумі 8289,00 грн. що підтверджується довідкою УПтСЗН від 18 липня 2013 року ( а.с. 26), яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 8 ст. 181 СК України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189 виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину. Про виникнення зазначеної обставини одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Згідно п. 12 вищевказаного Порядку, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, заподіяна шкода організації підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, в повному обсязі.

Відповідно до п. 15 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189, покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.

На підставі встановлених обставин, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинний відшкодувати Управлінню праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради сплачену ОСОБА_3 тимчасову державну допомогу на дитину ОСОБА_5 в сумі 8289,00 грн., яка була виплачена матері дитині в зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів в період з 01 липня 2010 року по 01 березня 2013 року.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач згідно з Законом України "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави повинний бути стягнутий судовий збір в сумі 114,70 грн.

На підставі, п.п. 10, 12 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 189, керуючись ст. ст.11,14,70,71,72,86,99,159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Дніпродзержинську ради до ОСОБА_2 про стягнення виплачених коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Дніпродзержинську ради суму сплаченої тимчасової допомоги у розмірі 8289 (вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Ковальова