Постанова № 37006041, 06.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7207/13-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 червня 2013 року № 0210841703.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є фізичною особою-підприємцем, у 2013 році перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), є власником нежитлового приміщення (працюючого кафе) розташованого на земельній ділянці площею 0,1364 га.

Податковим повідомленням-рішенням від 3 червня 2013 року № 0210841703, позивачу, на підставі даних державного земельного кадастру, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахування коефіцієнта індексації, було визначено 13331,74 гривень податкового зобов'язання з земельного податку за земельну ділянку, яка знаходиться під належними йому нежитловим приміщенням /а.с. 8/.

Відповідно до п. 287.8 ст. 287 ПК України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Абзацом 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Таким чином, підставою для звільнення від сплати земельного податку є виключно використання саме земельної ділянки у власній господарській діяльності, а не будь якого майна розташованого на ній.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використовував у господарській діяльності саме нежитлове приміщення, яке розташовано на ній, а не безпосередньо саму земельну ділянку.

Таким чином, позивач повинен сплачувати земельний податок.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 червня 2013 року № 0210841703 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/