Постанова № 37005598, 04.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 р. Справа № 804/11891/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській від 08.08.2013р. №0004941702 про сплату 305554,50грн. з податку на додану вартість та від 08.08.2013р. №0004931702 про сплату 78574,42грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є незаконними, мотивуючи тим, що, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам, а також не враховано, що з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. він здійснював діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Позивач вважає, що висновки в акті перевірки №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013 року не відповідають діючому законодавству, є протиправними, прийняті при відсутності належних доказів, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013р. №0004941702 та №0004931702 є недійсними.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що перевіркою первинних документів, що підтверджують витрати (видаткових накладних, прибуткових касових ордерів, банківських квитанцій), книги обліку доходів і витрат за формою №10 та даних декларації про доходи встановлено завищення валових витрат за рахунок включення до їх складу витрат, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу, а саме включення до їх складу витрат на паливно-мастильні матеріали та запчастини під час отримання сум доходу від задекларованого виду діяльності - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринними маслами та жирами. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 177.1, п. 177.4. ст.177 Податкового кодексу, та ч.6 ст.128 Господарського кодексу України, - неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме - заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на 306369,98грн., за 2012 рік на 86900,23грн. В порушення п. 187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на суму 230044,00грн. В порушення вимог п.49.2 ст.49, п.203.1, п.203.2 ст.203 розділу У Податкового кодексу занижена сума ПДВ складає за результатами перевірки за 2011 рік 272398грн., за 2012 рік 17379грн. Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013р. відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013р. №0004941702 та №0004931702 є правомірним.

Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 07.10.2013р.

Ухвалою суду від 07.11.2013р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 ОСОБА_2 зареєстрований Юр'ївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, як суб'єкт підприємницької діяльності від 09.10.2007р.

Згідно із Свідоцтва Державної податкової адміністрації України про реєстрацію платника податку на додану вартість №100341386 від 17.06.2011р. ФОП ОСОБА_2 є платником податку на додану вартість від 17.06.2011р.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9287796 від 29.03.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_2 види діяльності: 51.33.0 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, 93.05.0 Надання інших індивідуальних послуг, 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Судом встановлено, що з 14.06.2013р. по 08.07.2013р. (термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу від 01.07.2013р. №474), відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013 року.

Згідно висновків вказаного Акту перевірки №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013 року, документальною перевіркою встановлено порушення: - ч.6 ст.128 Господарського кодексу України, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу неналежне ведення обліку доходів та витрат; - п.177.1, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України заниження валових доходів, завищення валових витрат, заниження оподатковуваного доходу, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 62859,53грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 49824,50грн., за 2012 рік на суму 13035,03грн.; - п.188.6 ст.198 Податкового кодексу занижено податок на додану вартість на загальну суму 289777,00грн., в т.ч. за 2011рік - 272398,00грн., за 2012 рік - 17379,00грн.; - п.49.2 ст.49, п.203.1, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу не надано податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-травень 2011р.

Відповідно пп.1.16.1 п.1.16 вказаного Акту перевірки, позивач з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. перебував на спрощеній системі оподаткування, а з 01.04.2011р. по 31.12.2012р.- на загальній системі оподаткування та з 17.06.2013р. зареєструвався платником податку на додану вартість.

Згідно вказаного Акту перевірки, фахівцями Західо-Донбаської ОДПІ встановлено, що перевіркою даних книги обліку доходів та витрат за формою №10, банківських виписок, даних звітів платника єдиного податку та відомостей центральної бази даних про суми виплаченого доходу, встановлено порушення вимог п.6 ст.128 Господарського кодексу України та пункту 8 "Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку", затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №752/4045 - неналежне ведення обліку доходів, а саме заниження обсягу виручки за І квартал 2011 року в розмірі 49684,87грн.

Відповідно до пп.2.2.3 п.2.3 вказаного Акту перевірки, встановлено порушення вимог п.177.1, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України та ч.6 ст.128 Господарського кодексу України - неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме - заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на 306369,98грн., за 2012 рік на 86900,23грн.

У розділі 2.4 вказаного Акту перевірки, фахівцями відповідача встановлено, що за результатами попередньої перевірки (Акт перевірки №156/17/2-2943906330 від 03.11.2011р. ФОП ОСОБА_2 за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.), ФОП ОСОБА_2 повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість з серпня 2009р. Отже, грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2011р. повинні оподатковуватися податком на додану вартість.

ФОП ОСОБА_2 задекларовано за період з 17.06.2011р. по 31.12.2012р. зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 819444грн. Грошові кошти у розмірі 1150220грн., які надійшли на розрахунковий рахунок з 01.01.2011р. по 16.06.2011р. є об'єктом оподаткування ПДВ. В порушення п. 187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на суму 230044,00грн.

ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 385810грн. В порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_2 завищено податковий кредит за рахунок включення вартості придбаних запчастин та паливно-мастильних матеріалів, які не пов'язані з веденням господарської діяльності (при отриманні доходу від оптової торгівлі молоком). За результатами перевірки встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. завищено податковий кредит з ПДВ на суму 59733,00грн.

На підставі Акту №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013 року, Західно-Донбаською об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 08.08.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення №0004941702 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 305554,50грн. (за основним платежем - 289777грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15777,50грн.), №0004931702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78574,42грн. (за основним платежем - 62859,53грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15714,89грн.).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а/0470/4423/12 від 25.10.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи, апеляційну скаргу Західно-донбаської державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/4423/12 від 12 червня 2012 року - скасовано. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Вказаною постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду встановлено, як вбачається з матеріалів перевірки, ФОП ОСОБА_2, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищив у червні 2009 року встановлену законодавством допустиму суму виручки для фізичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, а саме розмір коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно договору купівлі-продажу №06/08-1 від 06.08.2012р. укладеного між ТОВ «Агро-Шанс 999» (Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець), предметом якого є: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар Бензин А-76.

Відповідно до договору поставки №02156К від 21.02.2012р. укладеного між ТОВ «ТНК-Транс» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець), предметом якого є: Постачальник протягом строку дії цього Договору зобов'язується здійснювати постачання палива та/або надавати послуги Покупцю на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а Покупець зобов'язується приймати такі паливо та/або послуги та оплачувати їх на умовах цього Договору.

Згідно Договору на закупівлю молока №0018 від 30.03.2011р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) та ТОВ «Молочний Дім» (Заготівельник), предметом якого є: Постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору на узгоджених сторонами умовах продавати Заготівельнику молоко цільне коров'яче, а Заготівельник - приймати молоко і оплачувати Постачальнику його вартість відповідно до умов цього договору. Термін дії договору з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. (п.6.1 Договору).

Відповідно до Договору на закупівлю молока №11 від 14.12.2011р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) та ТОВ «Молочний Дім» (Заготівельник), предметом якого є: Постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору на узгоджених сторонами умовах продавати Заготівельнику молоко цільне коров'яче, а Заготівельник - приймати молоко і оплачувати Постачальнику його вартість відповідно до умов цього договору. Термін дії договору з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (п.6.1 Договору).

Згідно Договору купівлі-продажу молока від 01.05.2012р. укладеного між ФОП ОСОБА_3 (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець), предметом якого є: Продавець зобов'язується поставляти на протязі всього терміну дії даного договору, а Покупець - приймати і оплачувати молоко незбиране коров'яче, відповідне вимогам ДСТУ-3662-97, іменоване надалі Товар в обсязі, за цінами і на умовах, викладених в цьому договорі. Строк дії договору з 01.05.2012р. по 31.12.2012р. (п.9.1 Договору).

Відповідно до Договору купівлі-продажу молока №24/05-12 від 24.05.2012р. укладеного між ПАТ «Сахновщинський молокозавод» (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець), предметом якого є: Продавець зобов'язується передати, а Покупець замовляє, приймає та оплачує вартість молока коров'ячого незбираного, очищеного, охолодженого після первинної обробки, в кількості, по ціні та якості, згідно умов, передбачених даним Договором.

Згідно Договору на поставку молока №114/С від 02.10.2012р. укладеного між ТОВ «Молагробизнес» (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник), предметом якого є: Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець зобов'язується приймати та оплатити незбиране молоко, молочну сировину.

Відповідно до Договору на централізовані перевезення молока та молочних продуктів автотранспортом та транспортного експедирування №1 від 01.04.2012р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник), Перевізник зобов'язується: - забезпечити та здійснювати централізовані перевезення молока, а також надавати інші послуги на підставі дійсного договору та телефонних заявок Замовника; - здійснювати перевезення молока водієм-експедитором від виробників молока в подальшому іменованих «Вантажовідправник» по вазі та якості у відповідності з вимогами діючих ДСТУ, ветеринарних та санітарних вимог, а також злив молока з участю представника «Вантажовідправника» з оформленням супровідних документів; - належним чином оформлювати товарно-транспортні документи; - слідкувати за якістю молока отриманого від Вантажовідпривників; - забезпечити контроль за належним заповненням подорожніх листів і товарно-транспортних накладних. Замовник зобов'язується забезпечити виписку товарно-транспортних накладних у 4-х екземплярах.

Згідно Договору доручення №1 від 01.04.2012р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» (Довіритель) та ПП ОСОБА_2 (Повірений) предметом якого є: Повірений зобов'язується за дорученням Довірителя за винагороду здійснювати на регулярній основі від імені та за рахунок Довірителя закупку, збір, облік та розрахунки за закуплену сировину (молоко коров'яче, незбиране) у фізичних та юридичних осіб, виробників молока.

Відповідно до Договору доручення №2 від 28.12.2010р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» (Довіритель) та ПП ОСОБА_2 (Повірений) предметом якого є: Повірений зобов'язується за дорученням Довірителя за винагороду здійснювати на регулярній основі від імені та за рахунок Довірителя закупку, збір, облік та розрахунки за закуплену сировину (молоко коров'яче, незбиране) у фізичних та юридичних осіб, виробників молока.

Судом також досліджені надані позивачем докази: Книга 2 обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність; Книга 1 обліку доходів і витрат платника єдиного податку (фізичної особи); Звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку за І квартал 2011р.

Згідно із ст.67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

П.85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до положень ст.177 ПК України, доходи фізичних осіб підприємців, отримані протягом календарного року від провадження підприємницької діяльності, оподатковуються за ставками визначеними в пункті 167.1 статті 167 Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом 3 цього кодексу. Фізичні особи - підприємці забов'язані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи, щодо походження товару. Форма Книги обліку книги доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 177.10 ст.177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 182.1 статті 181 розділу ПК України, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно з п.183.2 ст.183 розділу ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з п.183.10 ст.183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 187.1 статті 187 розділу Податкового кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів робіт/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації..., а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку".

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Ст.203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно ч.6 ст.128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець зобов'язаний: у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності; повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах; додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством; не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства; вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України № 727 від 03 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

У відповідності до п. 4 ст. 1 Указу №727, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 2 Указу 727 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Згідно п.8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №752/4045, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки та не заперечується позивачем, в період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування. Починаючи з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_2 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування у сфері оптової торгівлі молочними продуктами.

Види діяльності ФОП ОСОБА_2: 51.33.0 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, 93.05.0 Надання інших індивідуальних послуг, 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9287796 від 29.03.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Платником ПДВ ФОП ОСОБА_2 зареєстрований у Юр'ївському відділенні Західно-Донбаській ОДПІ 17.06.2011р., що підтверджується Свідоцтвом Державної податкової адміністрації України про реєстрацію платника податку на додану вартість №100341386 від 17.06.2011р.

В перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_2 здійснював торгівлю молочними продуктами та транспортуванням молока власним транспортом, що підтверджується Договором на закупівлю молока №0018 від 30.03.2011р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Молочний Дім»; Договором на закупівлю молока №11 від 14.12.2011р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Молочний Дім»; Договором купівлі-продажу молока від 01.05.2012р. укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2; Договором купівлі-продажу молока №24/05-12 від 24.05.2012р. укладеного між ПАТ «Сахновщинський молокозавод» та ФОП ОСОБА_2; Договором на поставку молока №114/С від 02.10.2012р. укладеного між ТОВ «Молагробизнес» та ФОП ОСОБА_2; Договором на централізовані перевезення молока та молочних продуктів автотранспортом та транспортного експедирування №1 від 01.04.2012р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» та ФОП ОСОБА_2; Договором доручення №1 від 01.04.2012р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» та ПП ОСОБА_2; Договором доручення №2 від 28.12.2010р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» та ПП ОСОБА_2

Згідно Договору на централізовані перевезення молока та молочних продуктів автотранспортом та транспортного експедирування №1 від 01.04.2012р. укладеного між ТОВ «Молочний Дім» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Перевізник), вбачається, що Перевізник зобов'язується, зокрема, забезпечити та здійснювати централізовані перевезення молока, а також надавати інші послуги на підставі дійсного договору та телефонних заявок Замовника; належним чином оформлювати товарно-транспортні документи; забезпечити контроль за належним заповненням подорожніх листів і товарно-транспортних накладних, а Замовник зобов'язується забезпечити виписку товарно-транспортних накладних у 4-х екземплярах.

В акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_2 задекларовано за період з 17.06.2011р. по 31.12.2012р. зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 819444,00гривень. Грошові кошти у розмірі 1150220грн., які надійшли на розрахунковий рахунок з 01.01.2011р. по 16.06.2011р. є об'єктом оподаткування ПДВ. В порушення п. 187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. на суму 230044,00грн.

Відповідно до вказаного акту перевірки, перевіркою первинних документів, що підтверджують витрати (видаткових накладних, прибуткових касових ордерів, банківських квитанцій), книги обліку доходів і витрат за формою №10 та даних декларації про доходи встановлено завищення валових витрат за рахунок включення до їх складу витрат, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу, а саме включення до їх складу витрат на паливно-мастильні матеріали та запчастини під час отримання сум доходу від задекларованого виду діяльності - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринними маслами та жирами.

Суд звертає увагу, що нормами Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 №102 (далі - Положення №102), визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності.

П.1.3 ч.1 Положення №102 передбачено, що технічне обслуговування - комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування.

Також суд зазначає, що згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати на технічне обслуговування автомобіля відносяться до інших витрат, проте не вважаються витратами операційної діяльності. Крім того, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 144 - 148 Податкового кодексу, з урахуванням п.146.11, п.146.12 ст. 146 та п. 148.5 ст. 148 Податкового кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач, як фізична особа-підприємець перебуваючи на загальній системі оподаткування не мав права включати до складу витрат витрати, які пов'язані із використанням транспортного засобу (вартість придбання запасних частин, придбання шин, технічного обслуговування тощо).

При винесенні рішення судом також враховано, як встановлено у Акті перевірки №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013р., за результатами попередньої перевірки (акт перевірки від 03.11.2011р. №156/17/2-2943906330 ФОП ОСОБА_2 за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р.) встановлено, що ФОП ОСОБА_2 повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість з серпня 2009 року. Таким чином, грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2011р. повинні оподатковуватися податком на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а/0470/4423/12 від 25.10.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи, апеляційну скаргу Західно-донбаської державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/4423/12 від 12 червня 2012 року - скасовано. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на час розгляду цієї справи є така, що набрала законної сили, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою встановлено, що ФОП ОСОБА_2, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, перевищив у червні 2009 року встановлену законодавством допустиму суму виручки для фізичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, а саме розмір коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок позивача.

У зв'язку з чим, ФОП ОСОБА_2 повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість з серпня 2009р., а отже, грошові кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2011р. повинні оподатковуватися податком на додану вартість.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №2-17/2-2943906330 від 15.07.2013р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013р. №0004941702 та №0004931702, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова