Рішення № 37004129, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22736/13 03.02.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»доПриватного акціонерного товариства «Український страховий дім»провідшкодування шкоди в порядку регресу,

Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Чекалов А.В., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 33.207,71 грн, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22736/13 та призначено до розгляду на 10.12.2013.

Відповідач 09.12.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав клопотання № 342/07/8 від 09.02.2013 про відкладення розгляду справи № 910/22736/13, призначеного на 10.12.2013. Клопотання мотивовано тим, що 10.12.2013 у Кобеляцькому районному суді Полтавської області відбудеться розгляд справи № 2/532/842/2013, в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області - справи № 344/16125/13-ц, в яких Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» виступає позивачем, на підтвердження чого останнім надано копії ухвал про відкриття проваджень у вказаних справах, винесених відповідно 18.11.2013 та 10.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 розгляд справи № 910/22736/13 відкладено на 20.01.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу № 910/22736/13 було передано на розгляд судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 20.01.2014 суддею Бондарчук В.В. прийнято справу № 910/22736/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 03.02.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 справу № 910/22736/13 передано на розгляд судді Дупляк О.М., у зв'язку з виходом судді Дупляк О.М. з лікарняного.

Ухвалою суду від 23.01.2014 суддею Дупляк О.М. прийнято справу № 910/22736/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 03.02.2014.

У судовому засіданні 03.02.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

На підтвердження належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, призначеного на 03.02.2014, судом до матеріалів справи № 910/22736/13 долучено витяг з реєстру поштових відправлень від 28.01.2014 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Таким чином нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.02.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Лісовським Ярославом Ігоровичем (далі - страхувальник) 24.11.2011 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-009351 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Нyundai Santa Fe», державний номер АА 0907 ІА.

23.08.2012 по вул. Глибочицькій у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Suzuki Swift», державний номер АА 7997 АТ, який належить на праві власності Педі Сергію Анатолійовичу і перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «Нyundai Santa Fe», державний номер АА 0907 ІА, який належить на праві власності Лісовському Ярославу Ігоровичу і перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Нyundai Santa Fe», державний номер АА 0907 ІА.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.09.2012 у справі № 2610/20802/2012 Педу Сергія Анатолійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 1279 від 05.09.2012 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Нyundai Santa Fe», державний номер АА 0907 ІА, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 35.062,78 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № ЦО-31035-ЦО-05-0000009351-01 від 17.09.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 32.157,71 грн та страховий акт № ЦО-31725-ЦО-05-0000009351-01 від 19.10.2012 на суму 1.550,00 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 7999 від 02.10.2012 на виплату страхового відшкодування в сумі 31.857,71 грн, видатковим касовим ордером від 25.10.2012 на виплату страхового відшкодування в сумі 300,00 грн згідно страхового акта № ЦО-31035-ЦО-05-0000009351-01 від 17.09.2012 та видатковим касовим ордером від 25.10.2012 на виплату страхового відшкодування в сумі 1.550,00 грн згідно страхового акта № ЦО-31725-ЦО-05-0000009351-01 від 19.10.2012.

Судом установлено, що транспортний засіб «Suzuki Swift», державний номер АА 7997 АТ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/5117082, страхувальником за яким є Педа Сергій Анатолійович, що підтверджується копією полісу доданого позивачем до матеріалів справи.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до відповідача із заявою № 5637/378-ІЛ від 23.09.2013 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33.707,71 грн., яку було отримано уповноваженим представником відповідача під підпис 24.09.2013, однак дана заява з боку відповідача залишена без належного реагування.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом установлено, що відповідно до Звіту № 1279 від 05.09.2012 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Нyundai Santa Fe», державний номер АА 0907 ІА, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу в сумі 35.062,78 грн розрахована з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що дорівнює 0,00 грн.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн, розмір франшизи становить 500,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 33.207,71 грн підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, код ЄДРПОУ 25186738) страхове відшкодування в сумі 33.207 (тридцять три тисячі двісті сім) грн 71 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2014.

Суддя О.М. Дупляк