Постанова № 37003472, 27.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 р. Справа №805/17641/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 57 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Неженцеві М.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 м. Зугрес

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір.,

від відповідача: Асєєва В.Б. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 м. Зугрес, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», отримує пенсійні виплати та працює на спрощеній системі оподаткування відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в зв'язку з чим звільняється, як фізична особа - підприємець та пенсіонер за віком від сплати єдиного внеску, зазначаючи, що такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В зв'язку з наведеним позивач вважає Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн. протиправною, просить скасувати її в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання надав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задовленні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI міститься вичерпний перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. В зазначеній нормі закону законодавцем не визначені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Також зазначає, що станом на 01.10.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України була передана податковому органу розрахована ним заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 8260,70 грн. по ФОП ОСОБА_1 У зв'язку з чим зазначає, що вимога є правомірною.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 17.05.2004 року за № 22790170000006757, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2.

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 виданим 14.01.2009 року.

01.12.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято Вимогу № Ф від 01.12.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8260,70 грн., вказано, що сума заборгованості складається з сум заборгованості по періодам:

- 2312,07 грн. - за серпень - грудень 2011 року;

- 4572,42 грн. - за 2012 рік;

- 1194,03 грн. - за 1 квартал 2013 року;

- 796,02 грн. - за квітень - травень 2013 року.

Суд зазначає, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Законом України № 357-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10 2013 року встановлено, що контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи міністерства доходів і зборів.

Відповідно до ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Частиною 2 ст. 6 Закону України № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 ст. 9 Закону України № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464, встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон України № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон України № 1058) визначене поняття "пенсія" - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 26 Закону України № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування та є пенсіонером за віком довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 виданим 21.07.2010 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Доказів того, що відповідач уклав договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування суду не надано.

Таким чином, суд зазначає, що статтею 4 Закону України № 2464 наведений вичерпний перелік фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці , які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач, ОСОБА_1, звільнений від сплати за себе єдиного внеску як фізична особа - підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування та є пенсіонером за віком.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статею 71 Кодексу адміністративного судочинства предбачено, що кожна строна повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та запереченн, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду правомірності прийняття Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф від 01.12.2013 року у сумі 8260,70 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 м. Зугрес до Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн. проти, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 м. Зугрес до Державної податкової інспекції в м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної податкової інспекції у м. ХарцизькуГоловного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2013 року в сумі 8260,70 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 січня 2014 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.