Ухвала суду № 37002339, 03.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року Справа №805/7178/13-а

час прийняття постанови: 12:45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про постановлення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

за участю позивача - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про постановлення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної та матеріальної шкоди, а саме просила постановити додаткове судове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 1605,80 грн.

На обґрунтування заяви позивач зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, заявлений нею позов до Головного управління юстиції у Харківській області задоволений частково, а саме визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1», тобто судові рішення ухвалені на її користь, тому, в силу положень ст.94 КАС України, позивач має право на відшкодування судових витрат. Позивач зазначила, що на стадії апеляційного розгляду справи вона уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2, загальна вартість послуг якого із розрахунку дійсно відпрацьованого часу складає 1605,80 грн. Вимоги стосовно стягнення витрат на правову допомогу не були заявлені в суді першої інстанції, а суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені вимог про стягнення таких витрат. На підставі наведеного позивач вважає, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу є процесуальним питанням щодо розподілу судових витрат, яке вирішує суд при винесенні рішення по справі або шляхом винесення додаткового судового рішення.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник позивача та представник відповідача, які про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, надіславши клопотання про розгляд заяви за їх відсутністю.

Відповідно до ст. 168 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про винесення додаткового судового рішення, тому суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутністю представників осіб, що не прибули.

Заслухавши пояснення позивача. дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про постановлення додаткового судового рішення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної та матеріальної шкоди - задоволений частково, а саме визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1».

З аналізу положень статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зазначена стаття передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Додаткове рішення постановляє суд, якщо в ньому внаслідок недогляду:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Для постановлення додаткового рішення достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав.

Позивач посилається на той факт, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме витрат на правову допомогу адвоката, договір про надання правової допомоги з яким укладений на стадії апеляційного розгляду справи.

Зі змісту статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до витрат на правову допомогу належать витрати сторін, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, котрі беруть участь у справі. Тому, згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі, на підтвердження яких суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З наведеного виходить, що питання про склад та розмір судових витрат належить встановити при ухваленні судового рішення у справі, а питання про розподіл судових витрат вирішується судом одночасно із прийняттям постанови, у резолютивній частині якої відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України зазначається, хто і на чию користь сплачує ці судові витрати.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, вимоги стосовно стягнення витрат на правову допомогу не були заявлені при розгляді справи Донецьким окружним адміністративним судом, тому додаткова постанова не може ухвалюватися на підставі додаткового поданих доказів про розмір та склад судових витрат, оскільки не допускається подання документів, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу, і їх включення до складу судових витрат вже після прийняття постанови.

Оскільки позивачем витрати на правову допомогу при розгляді справи Донецьким окружним адміністративним судом понесені не були, тому за наслідками розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 168 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Крилова М.М.