Рішення № 37001892, 06.02.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/67/14-ц

Номер провадження 2/629/204/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань -Торенко Ю.П., за участю прокурора - Решетняк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 09 січня 2014 року з позовом про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення аліментів, посилаючись на те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, народила сина - ОСОБА_4. Відповідач по справі веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, не приймає участі у вихованні, догляді та утриманні дитини, а тому позивач вимушена звернутися до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач - ОСОБА_2 підтримала позовну вимогу на підставах, які в ній викладені та пояснила, що її донька, ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків. Дитина мешкає з нею, знаходиться повністю на її утриманні, вона створила всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Мати не цікавиться життям та станом здоров'я дитини. Перешкод їй у спілкуванні з дитиною, ніхто не чинив та не чинить, тоді як вона сама усунулася від виконання своїх батьківських обов"язків відносно свого малолітнього сина.

Представник третьої особи: Шевченко Наталія Володимирівна, підтримала позовну вимогу на підставах, які в ній викладені та пояснила, що ОСОБА_3, ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо свого малолітнього сина - ОСОБА_4. Тому, доцільним, в інтересах малолітньої дитини, в поному обсязі задовльнити позовні вимоги позивача.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Романенко В.Ф., в судове засідання 06 лютого 2014 року не з"явилася. Однак, у судовому засіданні 29.01.2014 року, зазначила, що в інетерсах дитини, позов позивача, вона підримує в повному обсязі. Адже, відповідач неодноразово попереджалася про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов"язків, однак, свого способу життя та ставлення до дитини, не змінила.

Прокурор Решетняк В.О., вважала за необхідне, діючи в інтересах дитини, позов позивача задовольнити та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини, та призначити опікуном ОСОБА_2.

Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні не заперечувала проти задовлення поовних вимог позивача. Пояснила, що відповідає дійсності те, що її попереджали органи опіки і піклування, щоб вона виконувала свої обов"язки матері щодо дитини. На запитання суду, відповідач вказала, що вона ніде не працює; на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не допомагає своїй дитині ані матеріально, ані морально; вихованням та повним забезпеченням її сина, займається позивач. Будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною, їй позивач не чинила і не чинить. Вона сама особисто вирішила, що вихованням її дитини- повинна займатися саме позивач. Відповідач також вказала, що вона дійсно, неодноразово, залишала свого малолітнього сина самого в дома, без їжі та тепла і догляду, тоді як сама, по декілька днів, не приходила до дому, і не цікавилася, як там її син. Вона проводила свій час, так як вважала за необхідне, - розважаючись та вживаючи алкогольні напої із своїми друзями. Дитині вона, а ні речей, а ні продуктів харчування, ні одягу, не купувала. Станом здоров"я, життям та успіхами в навчанні сина, вона не цікавилася і не цікавиться. На день народження сина, вона до нього не приходила і не поздоровляла, бо була зайнята своїми справами - по влаштуванню особистого життя. Коли в останнє бачила свого сина, вона не пам"ятає. Відповідач також зазначила, що в неї є ще інший син, старший, який проживає із своїм батьком у місті Харкові.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відпорвідні їм правлвідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_3, є матір»ю дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а. с.№ 14).

Позивач, бабуся малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно висновку про стан здоров'я громадянина може виконувати обов'язки опікуна малолітньої дитини (а.с.№ 25). ОСОБА_2 являється пенсіонеркою, отримує пенсію, яка складає 1 034,40 гривень, має у власності квартиру (а.с.№19) та присадщибну ділянку розміром 0,10 га (а.с.№29).

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_2 достовірно встановленою, що ОСОБА_2 та її онук- ОСОБА_4 проживають в двокімнатній квартирі на 1 поверсі одно поверхового будинку. Опалення пічне та газовий балон. Підведене водопостачання. Санітарний стан приміщення задовільний. Вихованням та утриманням ОСОБА_4, займається бабуся, джерелом доходу сім'ї є пенсія останньої, державна допомога по догляду за інвалідом та зарплата матері ОСОБА_3 (а.с.№30).

Висновком виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування від 06.02.2014 року № Я-84-р, визнано доцільним в інтересах дитини позбавлення батьківських прав, громадянка ОСОБА_3 - відносно свого малолітнього сина (а.с.№50-51).

Висновком виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування від 06.02.2014 року №Я-83-р, визнано доцільним в інтересах дитини встановити (опіку ) піклування на ОСОБА_4 в особі його бабусі ОСОБА_2 (а.с.№48-49).

У судовому засіданні, достовірно встановлено, що ОСОБА_3 свідомо не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Підтвердженням чого є Офційне попередження щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх згідно із законодавством України від 12.12.2013 року, 26.03.2012 року (а.с.31, 32), Пояснення відповідача від 12.12.2013 року (а.с.№ 33), в якому остання, визнавала порушення виконання своїх зобов"язань щодо дитини.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що своїми діями відповідач порушує зобов'язання, закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Такий обов'язок закріплений і в ст.180 Сімейного Кодексу України. Принцип № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: "Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи".

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства"від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що "Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини."Згідно статті №12 цього Закону вказано, що "Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці". Статтею 15 Закону встановлено, що "Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею".

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 -ухиляння від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідачки, не дивлячись на те, що вона має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с.№ 23), перешкод у спілкуванні з дитиною їй ніхто не чинив і не чинить, у тривалому відрядженні не знаходилася.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 243 СК України, опіка та піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування.

Згідно ст.244 СК України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначені дитині піклувальника враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не заперечує проти того, щоб вона була призначена опікуном над ОСОБА_4, що вона характеризується позитивно, добре ставиться до онука і займається вихованням дитини, та вивчивши особу ОСОБА_2, суд вважає можливим - призначити ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та його майном.

Суд роз'яснює відповідачці - ОСОБА_3, що відповідно до ст.168 СК України "Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав".

У відповідності до ч.2 ст.166 СК України, "Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини".

Статтею 180 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Дана вимога закріплена і в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення відповідача та те, що відповідачка не працює, і не перебуває на обліку в центрі зайнятості (а.с.№24), має задовільний стан здоров"я; та те, що з неї не проводяться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні у неї інших осіб, яких вона за законом зобов"язана утримувати не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд, позовні вимоги позивача задовольняє і стягує з відповідача, аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тому суд вважає можливим стягнути з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Згідно із ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 09 січня 2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяц

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд стягує з відповідача судовий збір на загальну суму 487 гривень 20 копійок.

Керуючись положенням ст.ст.10, 11, 31, 44, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 184, 209, 212, 213-215, 223 ЦПК України; ст. ст.164, 165, 166, 169, 243, 244, 247,СК України; ст.ст.8, 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст.3 Конвенції "Про права дитини" від 27 вересня 1991 року; принципу №6 Декларації "Про права дитини", проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку місто Лозова Харківської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку місто Лозова Харківської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, не працюючої - на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 (п"ятсот) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дати звернення позивачем до суду - 09 січня 2014 року до досягнення дитиною віку повноліття. Розмір аліментів, визначений в твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Встановити опіку над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначивши опікуна (піклувальника) над ним та його майном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2.

Визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, на час перебування дитини під опікою (піклуванням).

Зберігати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на користування у квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, протягом усього часу перебування дитини під опікою (піклуванням).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001)..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір на суму в 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

(Повний текст Рішення суду виготовлений 06 лютого 2014 року).

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд