Рішення № 37001636, 06.02.2014, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/277/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Споришевої Н.І.

при секретарі - Войковській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та Відділу виконавчої служби Любашівського РУЮ про звільнення майна з-під арешту,

встановив :

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на обставини, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 15.04.2008 року був укладений кредитний договір № ODLUGK0000000002 (надалі - договір), згідно умов якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надав останньому кредит у розмірі 62215.95 [Долар США] на придбання нерухомого майна на термін до 15.04.2028 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Відповідачі 15.04.2008 року уклали договір іпотеки б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 187.40 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 374 800 грн. 00 коп.

Відділом державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, при примусовому виконанні було накладено арешт на заставне майно, а саме:

- постанова про арешт майна боржника ВП33969542 від 20.08.2012 року видана ВДВС Любашівського МУЮ в Одеській області, державний виконавець Варенчук О.В..

Однак, ПАТ КБ "ПриватБанк" вважає, що вищезазначене майно підлягає звільненню з-під арешту з наступних підстав.

Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999 року та ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про заставу» право застави виникає з моменту укладання договору застави.

Право застави у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло 15.04.2008 року, а постанови про накладення арештів від 20.08.2012 року, тобто пізніше ніж було укладено договір застави.

Також, 25.06.2013 року ОСОБА_1 була підписана генеральна довіреність на продаж будинку АДРЕСА_1, яка посвідчена Котюжинською Л.Д., державним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори, та зареєсрована в реєстрі за №1339.

Тому, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями та перешкоджає своїми діями задоволення грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" за рахунок заставленого майна.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнає повністю (а.с.33).

Представник відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ВДВС (а.с.34).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 15.04.2008 року був укладений кредитний договір № ODLUGK0000000002 (надалі - договір), згідно умов якого ПАТ КБ "ПриватБанк" надав останньому кредит у розмірі 62215.95 [Долар США] на придбання нерухомого майна на термін до 15.04.2028 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідач 15.04.2008 року уклали договір іпотеки б/н (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 187.40 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 374 800 грн. 00 коп.

Відділом державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, при примусовому виконанні було накладено арешт на майно ОСОБА_1, в тім числі і на заставне, а сааме постановою про арешт майна боржника ВП33969542 від 20.08.2012 року виданою ВДВС Любашівського РУЮ в Одеській області, державний виконавець Варенчук О.В. (а.с. 7-21,35).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» у заставодержателя є право звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

В силу ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право застави 15.04.2008 року, дане обтяження на підставі договору застави зареєстроване у встановленому порядку , а постанова про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження була винесена 20.08.2012року, тобто пізніше ніж було укладено договір застави.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості її реєстрації за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ПАТ КБ «ПриватБанк» як обтяжувач, який раніше зареєстрував обтяження в 2008 році, має вищий пріоритет перед іншими обтяжувачами.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, існують підстави для звільнення житлового будинку з-під арешту.

На підставі ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 208, 209 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про заставу», ст.14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити.

2. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою від 20.08.2012 року

відділом державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції,житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та перебуває у іпотечній заставі ПАТ КБ "ПриватБанк" від 15.04.2008 року - за виконавчим провадженням № 33969542, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 11597732;

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ

"ПРИВАТБАНК" судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Одеської області через Любашівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.І.Споришева