24.01.2014
Справа № 1-КП/359/70/2014
359/28/14-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
« 24» січня 2014 року
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Криворучка І.В.
прокурора Динника І.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
при секретарі Бердник О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ладижин, Тростянецького р-ну Вінницької обл., українця, гр..України, освіта середня, неодруженого, утриманців не має, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, - ст.368 ч.2, ст..15 ч.2, ст.307 ч.2, ст. 364 ч.3 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
28.09.2013 біля 08 год. 40 хв. поблизу території Бориспільської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№119) за адресою: вул. Бориспільська, 1, с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1, будучи представником влади, вступив у попередню змову з ОСОБА_4 з метою незаконного зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту і передачі наркотичних засобів у місце позбавлення волі - БВК №119. Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, під час зустрічі, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_4 несправжній (імітаційний) наркотичний засіб - метадон (фенадон), вагою 1,096 г. При цьому, ОСОБА_1 був переконаний, що йому наданий для зберігання з метою збуту та незаконної передачі у місце позбавлення волі для збуту засудженому ОСОБА_5 справжній наркотичний засіб - метадон (фенадон), вагою 1,096 г. Цього ж дня ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, здійснив зберігання з метою збуту отриманого від останнього наркотичного засобу, та близько 09 год. таємно доставив його, зберігаючи у своєму одязі, у місце позбавлення волі, де приступив до виконання своїх службових обов'язків з охорони території. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 102 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст. 18 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п. 101 Інструкції та п. 29 Правил, згідно яких службова особа відділу охорони БВК-119 зобов'язана не допускати та припиняти вчинення кримінальних правопорушень на території установи виконання покарань, не приймати та не передавати на територію установи виконання покарань будь-яких речей, у тому числі наркотичних засобів.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 під час виконання безпосередніх обов'язків чатового, незаконно зберігаючи при собі наркотичну речовину, на виконання попередньої злочинної домовленості з ОСОБА_4, зв'язався 28.09.2013 близько 19 год. 51 хв. з засудженим ОСОБА_5, який відбував покарання у БВК №119, та, на виконання досягнутих домовленостей, близько 20 год. 10 хв. цього ж дня на посту № 6 з охорони режиму БВК №119 збув цю наркотичну речовину шляхом передачі засудженому ОСОБА_5, за попередньою злочинною домовленістю з ОСОБА_4, перекинувши на внутрішню територію БВК №119 несправжній (імітаційний) наркотичний засіб метадон (фенадон), вагою 1,096 г, будучи переконаним, що це є справжній наркотичний засіб метадон (фенадон). ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення до кінця незаконного зберігання з метою збуту, незаконного збуту та передачі наркотичних речовин у місце позбавлення волі, однак злочин не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки не знав, що предметом злочину є несправжній (імітаційний) наркотичний засіб метадон (фенадон).
Такими діями ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, спричинив істотну шкоду державним інтересам, підірвав авторитет та престиж центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань в особі БВК-119, який є органом державної влади, створив обстановку й умови, що утруднюють виконання державною установою своїх функцій та завдань
За виконання цих дій з використанням наданої йому влади ОСОБА_1 одержав для себе від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 500 гривень, яку використав на погашення відсотків по кредиту у банку.
Обвинувачений ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в судовому засіданні свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ст.368 ч.2, ст..15 ч.2, ст.307 ч.2, ст. 364 ч.3 КК України, визнав у повному обсязі та повністю підтвердив всі обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати та не позбавляти волі, пояснив, що скоїв зазначені злочини у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Враховуючи ту обставину, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину та підтвердив дійсність обставин викладених у обвинувальному акті, а також ту обставину, що відносно цього не заперечують інші учасники судового провадження, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, впевнившись у добровільності їх позиції, та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме - обставин скоєння обвинуваченим інкримінованих йому дій, та після його допиту дослідив приєднані прокурором матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що умисні дії ОСОБА_1, що полягали в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь якої-дії з використанням наданої їй влади,досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України.
Умисні дії ОСОБА_1, що полягали у закінченому замаху на незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут та передачу наркотичних речовин у місце позбавлення волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України.
Умисні дії ОСОБА_1, що полягали у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому працівником правоохоронного органу, досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 364 КК України.
Суд вважає ОСОБА_1 винним у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень (злочинів).
Суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення (злочини), оскільки доказів іншого учасниками судового провадження суду надано не було.
При обранні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєних злочинів, особу винного.
Обвинувачений скоїв злочин середньої тяжкості, закінчений замах на скоєння тяжкого злочину та тяжкий злочин, однак тяжких наслідків від них не настало.
Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання де, на думку суду, характеризується задовільно, оскільки компрометуючі матеріали по відношенню до нього у сільської ради за місцем його проживання відсутні. Також обвинувачений, на думку суду, задовільно характеризується за місцем попередньої роботи, оскільки в зазначеній характеристиці відсутні належні посилання на обставини, які вказують на здійснення ним негативних проступків, за які він притягувався до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за місцем попередньої роботи. Обвинувачений утриманців не має, але проживає з батьками, які, не мають сталого доходу, батько взагалі не працює, що свідчить про незадовільний фінансово - економічний стан родини обвинуваченого, та підтверджує покази обвинуваченого в тій частині, що злочини скоєні ним внаслідок тяжкого фінансового стану родини. Обвинувачений на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, допомагав досудовому слідству і суду у встановленні істини по справі, що згідно до вимог ст.66 КК України є обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого.
Обставин, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Суд враховує ту обставину, що скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України обвинуваченим не завдало і не могло завдати тяжких наслідків, оскільки з самого початку, оперативними працівниками, при виявленні зазначеного злочину використовувався замінник наркотичного засобу. При цьому наркотичний засіб на територію установи БВК - 119 взагалі доставлений обвинуваченим не був. Крім того, обвинувачений вже не перебуває на займаній раніше посаді, що суттєво зменшує ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, і робить неможливим продовження ним злочинної діяльності у майбутньому. Раніше обвинувачений злочини пов'язані з обігом наркотичних засобів не скоював, наркотичні засоби не вживає, наркотичної залежності не має.
Враховуючи ці обставину, та наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, на підставі ст..69 КК України суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому за цією статтею нижче найнижчої межі, встановленої в санкції цієї частини статті КК України, та не застосовувати додаткового покарання у виді конфіскації майна за цією, та іншими статтями обвинувачення.
На підставі наведеного суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, по відношенню до нього можливе застосування ст..75 КК України, при цьому поклавши на нього обов'язки, передбачені ст..76 КК України.
Також, при винесенні цього вироку по відношенню до обвинуваченого необхідно застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади та займатись діяльністю пов'язану з охороною інтересів держави, та, на підставі ст..54 КК України, з позбавленням спеціального звання.
Крім того, під час проведення досудового слідства були понесені судові витрати у вигляді сплати вартості проведених експертиз, вартість яких підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, Суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України;
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.364 КК України;
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.368 КК України.
ОСОБА_1 призначити покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_1 призначити покарання за ч.3 ст.364, 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю пов'язаною з охороною інтересів Держави на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна;
ОСОБА_1 призначити покарання за ч.2 ст.368 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю пов'язаною з охороною інтересів Держави на строк 2 (два) роки.
На підставі ст..71, 54 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю пов'язаною з охороною інтересів Держави на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна, з позбавленням спеціального звання «Старший сержант внутрішньої служби».
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, рахуючи строк відбуття покарання з 24.01.2014 року, та змінивши йому запобіжний захід до вступу вироку в законну силу з утримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти у залі суду негайно.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_1 покласти обв'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Інформація щодо наявності речових доказів по зазначеному провадженню відсутні.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ладижин, Тростянецького р-ну Вінницької обл., мешканця АДРЕСА_1, вартість проведених судових експертиз у сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 80 коп. в доход Держави, на рахунок №31112115700103 одержувач Бориспільське УДКСУ /Бориспільський район/ 24060300, код ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018.
На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.
Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.
Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.
Суддя І.В.Криворучко
Судове рішення № 36999946, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 24.01.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/28/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: