Вирок № 36999780, 05.02.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/9738/13-к

1-кп/248/30/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

суддів - Щебуняєвої Л.Л., Демидової В.К.

при секретарі - Сауніної С.О.

за участю прокурора - Бондаренко А.Є.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілою - адвоката ОСОБА_2

захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харцизьк кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050550002803, за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Зугрес Донецької області, громадянина України, українця, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого: 1)25.11.2005 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік; 2) 17.04.2007 року Харцизьким міським судом Донецької області за ст.116 КК України до 1 року позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, -

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.6, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в с.Новоклинівка Амвросіївського району Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, -

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася в м.Амвросіївка Донецької області, громадянки України, українки, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, із середньою освітою, яка працює мотористом у ВАТ «Техпром», раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4, -

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, який народився в м.Зугрес Донецької області, громадянина України, українця, одруженого, із середньою

спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6 -

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ :

24 серпня 2013 року, обвинувачений ОСОБА_7 разом з обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходячись у м.Зугрес Донецької області, з метою незаконного заволодіння чужим майном, та транспортним засобом вступили між собою в злочинну змову, при цьому розподіливши ролі у запланованому кримінальному правопорушенні.

Так, згідно спланованих сумісних дій під час скоєння кримінального правопорушення, вони повинні були у встановленому порядку розміститися у салоні викликаного автомобіля служби таксі, доїхати на ньому до безлюдного місця, де обвинувачений ОСОБА_10 повинен був сказати водію, що ОСОБА_9 стало зле і, що необхідно зупинитись, та таким чином разом з ОСОБА_9 створити умови, які б примусили водія зупинити автомобіль, після чого, щоб не викликати у водія будь яких спостережень, разом з ОСОБА_9 вийти з автомобіля. У свою чергу обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишившись у салоні автомобіля повинні були напасти на водія, при цьому ОСОБА_7 повинен був погрожувати водію ножем, а ОСОБА_8 в разі надання водієм опору, повинен був застосувати до нього фізичне насильство. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 планували подолати опір водія таксі, примусити його віддати гроші та автомобіль, заволодіти ними, та на автомобілі поїхати з місця вчинення правопорушення.

У цей же день, 24 серпня 2013 року, з метою незаконного заволодіння чужим майном та транспортним засобом, приблизно о 21 годині, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходились біля кафе «Смайл» на вул.Пушкіна м.Зугреса Донецької області, ОСОБА_10 зателефонував до служби таксі « 444», та викликав автомобіль таксі, і на його виклик на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11

Діючи умисно, із корисливих намірів, сумісно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленому плану, спрямованому на незаконне заволодіння чужим майном та транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сіли в автомобіль ОСОБА_11, та повідомили його, що їм необхідно доїхати до с.Широке м.Харцизька Донецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_12, приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, на автомобілі під керуванням ОСОБА_11, рухаючись по автодорозі у напрямку с.Широке, виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк м.Харцизька Донецької області, обвинувачений ОСОБА_10 вирішивши, що місце є доволі безлюдне, згідно домовленості, повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_9 стало зле та попросив його зупинити автомобіль, після чого разом з ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, щоб тим самим не викликати у ОСОБА_11 будь яких підозр та спостережень відносно їх намірів на скоєння кримінального правопорушення відносно нього.

У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також діючи сумісно та узгоджено, згідно раніше склавшейся домовленості, з метою заволодіння майном ОСОБА_11, так як планували, а саме щоб погрожуючи ОСОБА_11 застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, що визначалося би у тому, щоб ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_11 ножем, а ОСОБА_8 знаходячись поруч своєю присутністю оказував би психологічний тиск на потерпілого, залишилися в салоні автомобіля.

Але, обвинувачений ОСОБА_7, діючи за своїм раптово виниклим особистим умислом, спрямованим на умисне вбивство ОСОБА_11, із корисливих намірів, з метою заволодіння його майном та транспортним засобом, не попередивши обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про свої злочинні наміри, в супереч раніше склавшейся між ними домовленості, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, перебуваючи у стані

алкогольного сп'яніння, діючи умисно, переслідуючи мету на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, наявним у нього ножем, який він тримав у правій руці, рухом руки зверху донизу, зправа на ліво, завдав ОСОБА_11 три удара ножем у тулуб, а саме у грудну клітину зліва, та у живіт зправа.

Після цього ОСОБА_11 вискочив з салону автомобіля, та почав тікати по автошляху, у напрямку с.Троіцько-Харцизьк, але обвинувачений ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство, догнав ОСОБА_11, та умисно завдав йому ще чьотири удари ножем у тулуб, а саме у грудну клітину та живіт, зправа.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 незаконно заволодів належними ОСОБА_11:

- GPS новігатором фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм, вартістью 550грн.;

- кардрідером фірми «Transcend» з флеш-ккартою пам'яти обємом 4ГБ, вартістью 50грн.;

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_11;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1;

- страховим полісом на ім'я ОСОБА_11;

- договіром добровільного страхування від нещасних випадків на ім'я ОСОБА_11;

- талоном тимчасової реєстрації транспортного засобу;

- пропуском на автомобіль на ім'я ОСОБА_11;

- товарно-транспортною накладною на ім'я ОСОБА_11;

- свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ім'я ОСОБА_11;

- банківською карткою «Донгорбанка» на ім'я ОСОБА_11;

- грошима в сумі 3грн.;

- чехлом-книгою для посвідчення водія;

- окуляріми від сонця, з чехлом;

- автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістью 24704,40грн.

В результаті навмисних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні «поранення на передньої поверхні грудної клітини зліва, від якого йде раневий канал з пошкодженням шкіри, подшкірно-жирової клітчатки, межреберной мишци 2-го межребірья, що проникає у ліву плевральну порожнину, та пошкоджує праве предсерце по передньої поверхні, проникає в його порожнину, та сліпо закінчується; проникаюче поранення по передньої поверхні живота зправа, від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, спереду назад, зверху донизу, з пошкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітчатки, передньої брюшної стінки, проникаючий у брюшну порожнину не пошкоджуючи органів брюшної порожнини; проникаюче поранення від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, зверху донизу, зправа наліво, з пошкодженням шкіри, подшкірно-жирової клітчатки, межреберной м'язи 5-го межребір'я по задньої подмишечної лінії, що проникає в праву плевральну порожнину, пошкоджує верхню долю правого легкого та сліпо в ньому закінчується; два не проникаючих поранення на передньої поверхні грудної клітини зправа; два не проникаючих поранення на правої бокової поверхні грудної клітини та живота; садно правої брові», які утворилися незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з наставшою смертю.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 помер на місці, а саме на автомобільній дорозі, яка прямує з с.Троіцько-Харцизьк до с.Широке м.Харцизька Донецької області, та причиною його смерті з'явилося «проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця, що оскладнилося розвитком шока, загального недокрів'я внутрішніх органів, крововиливами у перікард та ліву плевральну порожнину».

Причина смерті ОСОБА_11 знаходиться у прямому причинному зв'язку з заподіяними йому обвинуваченим ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями.

Крім того, 24 серпня 2013 року, обвинувачені ОСОБА_7 разом з обвинуваченими

ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходячись у м.Зугрес Донецької області, з метою незаконного заволодіння чужим майном, та транспортним засобом вступили між собою в злочинну змову, при цьому розподіливши ролі у запланованому кримінальному правопорушенні.

Так, згідно спланованих сумісних дій під час скоєння кримінального правопорушення, вони повинні були у встановленому порядку розміститися у салоні викликаного атомобіля служби таксі, доїхати на ньому до безлюдного місця, де обвинувачений ОСОБА_10 повинен був сказати водію, що ОСОБА_9 стало зле і, що необхідно зупинитись, та таким чином разом з ОСОБА_9 створити умови, які б примусили водія зупинити автомобіль, після чого, щоб не викликати у водія будь яких спостережень, разом з ОСОБА_9 вийти з автомобіля. У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, залишившись у салоні автомобіля, повинні були напасти на водія, при цьому ОСОБА_7 повинен був погрожувати водію ножем, а ОСОБА_8 в разі надання водієм опору, повинен був застосувати до нього фізичне насильство. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 планували подолати опір водія таксі, примусити його віддати гроші та автомобіль, заволодіти ними, та на автомобілі поїхати з місця вчинення правопорушення.

У цей же день, 24 серпня 2013 року, з метою незаконного заволодіння чужим майном та транспортним засобом, приблизно о 21 годині, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходились біля кафе «Смайл» на вул.Пушкіна м.Зугреса Донецької області, ОСОБА_10 зателефонував до служби таксі « 444», та викликав автомобіль таксі, і на його виклик на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11

Діючи умисно, із корисливих намірів, сумісно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленому плану, спрямованому на незаконне заволодіння чужим майном та транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сіли у автомобіль ОСОБА_11, та повідомили його, що їм необхідно доїхати до с.Широке м.Харцизька Донецької області.

24 серпня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, на автомобілі під керуванням ОСОБА_11, рухаючись по автошляху у напрямку с.Широке, виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк м.Харцизька Донецької області, обвинувачений ОСОБА_10, вирішивши що місце є доволі безлюдне, згідно домовленності, повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_9 стало зле та попросив його зупинити автомобіль, після чого разом з ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, щоб тим самим не викликати у ОСОБА_11 будь-яких підозр та спостережень відносно їх намірів на скоєння кримінального правопорушення відносно нього.

У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також діючи сумісно та узгоджено, згідно раніше склавшейся домовленості, з метою заволодіння майном ОСОБА_11, так як планували, а саме щоб погрожуючи ОСОБА_11 застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, що визначалося би у тому, щоб ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_11 ножем, а ОСОБА_8 знаходячись поруч своєю присутністю надавав би психологічний тиск на потерпілого, залишилися в салоні автомобіля.

Але, обвинувачений ОСОБА_7, діючи за своїм раптово виниклим особистим умислом, спрямованим на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11, із корисливих намірів, з метою заволодіння його майном та транспортним засобом, не попередивши ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про свої злочинні наміри, в супереч раніше склавшейся між ними домовленості, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, напав на ОСОБА_11, та наявним у нього ножем, який він тримав у правій руці, рухом руки зверху донизу, зправа на ліво, завдав ОСОБА_11 три удара ножем у тулуб, а саме у грудну клітину зліва, та у живіт зправа.

Після цього ОСОБА_11 вискочив з салону автомобіля, та почав тікати по автошляху, у напрямку с.Троіцко-Харцизьк, але ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння майном та транспортним засобом, догнав ОСОБА_11, та умисно завдав йому ще чьотири удари ножем у тулуб, а саме у грудну клітину та живіт, зправа.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 незаконно заволодів належними ОСОБА_11:

- GPS новігатором фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм, вартістью 550грн.;

- кардрідером фірми «Transcend» з флеш-ккартою пам'яти обємом 4ГБ, вартістью 50грн.;

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_11;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1;

- страховим полісом на ім'я ОСОБА_11;

- договіром добровільного страхування від нещасних випадків на ім'я ОСОБА_11;

- талоном тимчасової реєстрації транспортного засобу;

- пропуском на автомобіль на ім'я ОСОБА_11;

- товарно-транспортною накладною на ім'я ОСОБА_11;

- свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ім'я ОСОБА_11;

- банківською карткою «Донгорбанка» на ім'я ОСОБА_11;

- грошима в сумі 3грн.;

- чехлом-книгою для посвідчення водія;

- окуляріми від сонця, з чехлом.

В результаті навмисних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні «поранення на передньої поверхні грудної клітини зліва, від якого йде раневий канал з пошкодженням шкіри, подшкіро-жирової клітчатки, межреберной мишци 2-го межребірья, що проникає у ліву плевральну порожнину, та пошкоджує праве предсерце по передньої поверхні, проникає в його порожнину, та сліпо закінчується; проникаюче поранення по передньої поверхні живота зправа, від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, спереду назад, зверху донизу, з пошкодженням шкіри, підшкіро-жирової клітчатки, передньої брюшної стінки, проникаючий у брюшну порожнину не пошкоджуючи органів брюшної порожнини; проникаюче поранення від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, зверху донизу, зправа наліво, з пошкодженням шкіри, подшкіро-жирової клітчатки, межреберной мишци 5-го межребірья по задньої подмишечної лінії, що проникає в праву плевральну порожнину, пошкоджує верхню долю правого легкого та сліпо в ньому закінчується; два не проникаючих поранення на передньої поверхні грудної клітини зправа; два не проникаючих поранення на правої бокової поверхні грудної клітини та живота, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Крім того, 24 серпня 2013 року, обвинувачений ОСОБА_7 разом з обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, знаходячись у м.Зугрес Донецької області, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом вступили між собою в злочинну змову, при цьому розподіливши ролі у запланованому кримінальному правопорушенні.

Так, згідно спланованих сумісних дій під час скоєння кримінального правопорушення, вони повинні були у встановленому порядку розміститися у салоні викликаного автомобіля служби таксі, доїхати на ньому до безлюдного місця, де ОСОБА_10 повинен був сказати водію, що ОСОБА_9 стало зле і що необхідно зупинитись, та таким чином разом з ОСОБА_9 створити умови, які б примусили водія зупинити автомобіль, після чого, щоб не викликати у водія будь яких спостережень, разом з ОСОБА_9 вийти з автомобіля. У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, залишившись у салоні автомобіля, повинні були напасти на водія, при цьому ОСОБА_7 повинен був погрожувати водію ножем, а ОСОБА_8, в разі надання водієм опору, повинен був застосувати до нього фізичне насильство. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 планували подолати опір водія таксі, примусити його віддати автомобіль, заволодіти ним, та поїхати з місця вчинення правопорушення.

У цей же день, 24 серпня 2013 року, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, приблизно о 21 годині, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходились біля кафе «Смайл» на вул.Пушкіна м.Зугреса Донецької області, ОСОБА_10 зателефонував до служби таксі « 444», та викликав автомобіль таксі, і на його виклик на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11

Діючи умисно, із корисливих намірів, сумісно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленому плану, спрямованому на незаконне заволодіння чужим

майном та транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сіли в автомобіль ОСОБА_11, та повідомили його, що їм необхідно доїхати до с.Широке м.Харцизька Донецької області.

24 серпня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, на автомобілі під керуванням ОСОБА_11, рухаючись по автодорозі у напрямку с.Широке, виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк м.Харцизька Донецької області, ОСОБА_10 вирішивши що місце є доволі безлюдне, згідно домовленості, повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_9 стало зле та попросив його зупинити автомобіль, після чого разом з ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, щоб тим самим не викликати у ОСОБА_11 будь яких підозр та спостережень відносно їх намірів на скоєння кримінального правопорушення відносно нього.

У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також діючи сумісно та узгоджено, згідно раніше склавшейся домовленості, з метою заволодіння автомобілем ОСОБА_11, так як планували, а саме щоб погрожуючи ОСОБА_11 застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, що визначалося би у тому, щоб ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_11 ножем, а ОСОБА_8 знаходячись поруч своєю присутністю оказував би психологічний тиск на потерпілого, залишилися в салоні автомобіля.

Але, обвинувачений ОСОБА_7, діючи за своїм раптово виниклим особистим умислом, спрямованим на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11, із корисливих намірів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, не попередивши ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про свої злочинні наміри, в супереч раніше склавшейся між ними домовленості, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напав на ОСОБА_11, та наявним у нього ножем, який він тримав у правій руці, рухом руки зверху донизу, зправа на ліво, завдав ОСОБА_11 три удара ножем у тулуб, а саме у грудну клітину зліва, та у живіт зправа.

Після цього, ОСОБА_11 вискочив з салону автомобіля, та почав тікати по автодорозі, у напрямку с.Троіцько-Харцизьк, але ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння транспортним засобом, догнав ОСОБА_11, та умисно завдав йому ще чьотири удара ножем у тулуб, а саме у грудну клітину та живіт, зправа.

В результаті навмисних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні «поранення на передньої поверхні грудної клітини зліва, від якого йде раневий канал з пошкодженням шкіри, подшкіро-жирової клітчатки, межреберной мишци 2-го межребірья, що проникає у ліву плевральну порожнину, та пошкоджує праве предсерце по передньої поверхні, проникає в його порожнину, та сліпо закінчується; проникаюче поранення по передньої поверхні живота зправа, від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, спереду назад, зверху донизу, з пошкодженням шкіри, підшкіро-жирової клітчатки, передньої брюшної стінки, проникаючий у брюшну порожнину не пошкоджуючи органів брюшної порожнини; проникаюче поранення від якого йде раневий канал у напрямку знаружи вовнутрь, зверху донизу, зправа наліво, з пошкодженням шкіри, подшкіро-жирової клітчатки, межреберной мишци 5-го межребірья по задньої подмишечної лінії, що проникає в праву плевральну порожнину, пошкоджує верхню долю правого легкого та сліпо в ньому закінчується; два не проникаючих поранення на передньої поверхні грудної клітини зправа; два не проникаючих поранення на правої бокової поверхні грудної клітини та живота, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб отримали контроль над автомобліем, яким керував ОСОБА_11, та тим самим незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 24704,40грн.

Крім того, 24 серпня 2013 року, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 знаходячись у м.Зугрес Донецької області, з метою незаконного заволодіння чужим майном та транспортним засобом вступили між собою в злочинну змову, при цьому розподіливши ролі у запланованому кримінальному правопорушенні.

Так, згідно спланованих сумісних дій під час скоєння кримінального правопорушення,

вони повинні були у встановленому порядку розміститися у салоні викликаного атомобіля служби таксі, доїхати на ньому до безлюдного місця, де ОСОБА_10 повинен був сказати водію, що ОСОБА_9 стало зле і, що необхідно зупинитись, та таким чином разом з ОСОБА_9 створити умови, які б примусили водія зупинити автомобіль, після чого, щоб не викликати у водія будь-яких спостережень, разом з ОСОБА_9 вийти з автомобіля. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишившись у салоні автомобіля повинні були напасти на водія, при цьому ОСОБА_7 повинен був погрожувати водію ножем, а ОСОБА_8 в разі надання водієм опору, повининен був застосувати до нього фізичне насильство. Таким чином ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 планували подолати опір водія таксі, примусити його віддати гроші та автомобіль, заволодіти ними, та на автомобілі поїхати з місця вчинення правопорушення.

У цей же день, 24 серпня 2013 року, з метою незаконного заволодіння чужим майном та транспортним засобом, приблизно о 21 годині, коли обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 знаходились біля кафе «Смайл» на вул.Пушкіна м.Зугреса Донецької області, ОСОБА_10 зателефонував до служби таксі « 444», та викликав автомобіль таксі, і на його виклик на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_11

Діючи умисно, із корисливих намірів, сумісно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленому плану, спрямованому на незаконне заволодіння чужим майном та транспортним засобом, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сіли в автомобіль ОСОБА_11, та повідомили його, що їм необхідно доїхати до с.Широке м.Харцизька Донецької області.

24 серпня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на автомобілі під керуванням ОСОБА_11, рухаючись по автодорозі у напрямку с.Широке, виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк м.Харцизька Донецької області, ОСОБА_10 вирішивши, що місце є доволі безлюдне, згідно домовленності, повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_9 стало зле та попросив його зупинити автомобіль, після чого разом з ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, щоб тим самим не викликати у ОСОБА_11 будь-яких підозр та спостережень відносно їх намірів на скоєння кримінального правопорушення відносно нього.

У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, також діючи сумісно та узгоджено, згідно раніше склавшейся домовленності, залишилися в салоні автомобіля, та з метою заволодіння майном ОСОБА_11, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, що визначилося у тому, що ОСОБА_7 став погрожувати ОСОБА_11 ножем, а ОСОБА_8 знаходився поруч та своєю присутністю оказував психологічний тиск на потерпілого, напали на ОСОБА_11

Крім того, 24 серпня 2013 року, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 знаходячись у м.Зугрес Донецької області, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом вступили між собою в злочинну змову, при цьому розподіливши ролі у запланованому кримінальному правопорушенні.

Так, згідно спланованих сумісних дій під час скоєння кримінального правопорушення, вони повинні були у встановленому порядку розміститися у салоні викликаного атомобіля служби таксі, доїхати на ньому до безлюдного місця, де ОСОБА_10 повинен був сказати водію, що ОСОБА_9 стало зле і, що необхідно зупинитись, та таким чином разом з ОСОБА_9 створити умови, які б примусили водія зупинити автомобіль, після чого, щоб не викликати у водія будь-яких спостережень, разом з ОСОБА_9 вийти з автомобіля. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишившись у салоні автомобіля повинні були напасти на водія, при цьому ОСОБА_7 повинен був погрожувати водію ножем, а ОСОБА_8 в разі надання водієм

опору, повининен був застосувати до нього фізичне насильство. Таким чином ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 планували подолати опір водія таксі, примусити його віддати автомобіль, заволодіти ним, та поїхати з місця вчинення правопорушення.

У цей же день, 24 серпня 2013 року, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, приблизно о 21 годині, коли ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 знаходились біля кафе «Смайл» на вул.Пушкіна м.Зугреса Донецької області, ОСОБА_10

зателефонував до служби таксі « 444», та викликав автомобіль таксі, і на його виклик на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_11

Діючи умисно, із корисливих намірів, сумісно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, згідно раніше розробленому плану, спрямованому на незаконне заволодіння транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сіли в автомобіль ОСОБА_11, та повідомили його, що їм необхідно доїхати до с.Широке м.Харцизька Донецької області.

24 серпня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на автомобілі під керуванням ОСОБА_11, рухаючись по автодорозі у напрямку с.Широке, виїхали за межі с.Троіцко-Харцизьк м.Харцизька Донецької області, ОСОБА_10 вирішивши, що місце є доволі безлюдне, згідно домовленності, повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_9 стало зле та попросив його зупинити автомобіль, після чого разом з ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, щоб тим самим не викликати у ОСОБА_11 будь-яких підозр та спостережень відносно їх намірів на скоєння кримінального правопорушення відносно нього.

У свою чергу, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, також діючи сумісно та узгоджено, згідно раніше склавшейся домовленності, залишилися в салоні автомобіля, та з метою заволодіння автомобілем ОСОБА_11, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, що визначилося у тому, що ОСОБА_7 став погрожувати ОСОБА_11 ножем, а ОСОБА_8 знаходився поруч та своєю присутністю оказував психологічний тиск на потерпілого, отримали контроль над автомобілем, яким керував ОСОБА_11

Таким чином обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістью 24704,40грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються визнав частково та пояснив, що 23 серпня 2013 року у нього в гостях в м.Зугресі були ОСОБА_8, колишня дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9, та ОСОБА_10, з якими він разом розпивав спиртні напої та розмовляв лише про роботу на шахті, розмови про пограбування таксиста між ними не було. Того дня, вони всі залишилися ночувати у нього в квартирі. 24.08.2013 року вони продовжили розпивати спиртні напої та розмовляти про роботу, при цьому ОСОБА_8 посварився з ОСОБА_9 і вона кудись пішла. Пізніше, в квартиру прийшли його батьки, і він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_10 пішли гуляти по місту. При цьому він взяв з собою з квартири два розкладні ножі срібного та коричневого кольору, оскільки вони збиралися піти на природу. В місті вони зустріли ОСОБА_9 та продовжили розпивати спиртні напої. Коли гуляли по місту у них виник намір заволодіти машиною для того, щоб поїхати на ній відпочивати, і вони почали обговорювати план заволодіння. Того ж дня, приблизно о 21 годині, коли вони учетвером знаходилися на зупинці, навпроти кафе «Смайл» в м.Зугрес, то ОСОБА_10 зі свого телефону подзвонив в службу таксі та викликав автомобіль до кафе «Смайл». Приблизно через 10 хвилин до них під'їхав автомобіль ВАЗ 21099, служби таксі « 444». Тільки тоді, коли під'їхало таксі вони вирішили, хто де буде сидіти в машині, і хто, що буде робити. Так, ОСОБА_8 повинен був сісти спереду біля водія, він - ОСОБА_7 повинен був сидіти безпосередньо позаду водія, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 також повинні були сидіти позаду, при цьому вони в безлюдному місці повинні були сказати водію таксі, що ОСОБА_9 погано, для того, щоб водій зупинив автомобіль, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні були вдвох вийти з автомобіля, щоб водій нічого не запідозрив. В цей час він та ОСОБА_8 разом повинні були пригрозити водію ножами, забрати у нього гроші, змусити вийти його з автомобіля, а потімвсі разом вони повинні були уїхати на зазначеному автомобілі. Вони думали, що водій злякається та втече, а вони зможуть заволодіти автомобілем. Хто перший почне погрожувати ножем вони не обговорювали. План пограбування вони обговорювали втрьох з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Чула чи ні їх розмову ОСОБА_9, він не знає. Їй вони сказали лише те, що вона повинна буде в потрібний час сказати водію, що їй погано. Перед тим, як сісти в машину, він передав ОСОБА_8 один з двох ножів, які у нього були, а саме розкладний ніж у вигляді брилка, з рукояттю

срібного кольору, а собі він залишив другий розкладний ніж, який був вилучений у нього при затриманні. Коли вони сіли в автомобіль, як було заплановано, він побачив, що автомобілем керує його знайомий ОСОБА_11, з яким він разом навчався в школі, і в цей час він зрозумів, що не зможе погрожувати ножем ОСОБА_11. ОСОБА_10 сказав водію, що їм необхідно їхати в с.Широке, хоча заздалегідь вони не домовлялися, в якому напрямку вони будуть їхати. Коли вони виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк, хтось сказав водію, щоб той зупинив автомобіль, оскільки дівчині стало зле. Після того, як автомобіль зупинився, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вийшли з салону автомобіля. Він залишився сидіти в салоні автомобілю понуривши голову, і нічого не робив. В цей же час він почув, як ОСОБА_11 став кричати: «Пацани, що ви робите». Він підняв голову і побачив як ОСОБА_8 наніс ОСОБА_11 приблизно 2-3 удари ножем, який він тримав у правій руці. Куди саме ОСОБА_8 наніс водію удари, він не бачив. Те, що ОСОБА_8 буде наносити водію удари ножем, було для нього несподіванкою, оскільки вони про це не домовлялися. Після цього водій вискочив з автомобіля, а ОСОБА_8 також вискочив із автомобіля і побіг за ОСОБА_11. Після цього він покликав ОСОБА_10 та ОСОБА_9, сів на водійське сидіння і намагався завести двигун автомобіля, але він не заводився. Через кілька хвилин до них підійшов ОСОБА_8 і сказав, що він добив водія. Побачивши світло машин, які до них наближалися, вони порозбігалися в різні боки. Потім він, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повернулися до машини. ОСОБА_10 вже не було. Він - ОСОБА_7, знов сів на водійське сидіння та намагався завести двигун, а хтось почав штовхати автомобіль, хто саме він не бачив, але двигун все одно не заводився. В цей час на дорозі стали зупинятися автомобілі і вони всі розбіглися в різні сторони. Потім він сам повернувся до автомобіля, взяв в салоні документи ОСОБА_11, навігатор, флеш-карту, які поклав у кишеню одягнених на ньому шортів, і по полю хотів піти з місця злочину, але його затримали. Також при його затриманні у нього при собі знаходився розкладний ніж, який він взяв у себе в квартирі, і яким планував погрожувати водію таксі. Свою вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 він не визнає оскільки удари ножем ОСОБА_11 наносив не він, а ОСОБА_8. У вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_11 свою вину він визнає, а також визнає себе винним лише у замаху на заволодіння транспортним засобом, оскільки йому так і не вдалося завести двигун автомобіля. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 він визнає у повному обсязі, оскільки шкода завдана потерпілій з їх вини.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються визнав повністю, щиро покаявся, та пояснив, що 23 серпня 2013 року до нього приїхала колишня дружина ОСОБА_9, і він разом з нею та його знайомим ОСОБА_10 сиділи вдома відпочивали, розпивали спиртні напої та обговорювали де можна знайти роботу. ОСОБА_10 запропонував поїхати до нього в м.Зугрес, сказавши, що в цьому районі багато «копанок», на які можна влаштуватися на роботу, на що він погодився. При цьому ОСОБА_9 вирішила поїхати з ними. Коли вони приїхали додому к ОСОБА_10, то через деякий час до нього прийшов ОСОБА_7, і вони всі разом продовжили розпивати спиртні напої. Пізніше вони поїхали на квартиру до ОСОБА_7, де також розпивали спиртні напої і при цьому обговорювали де можна заробити грошей. В ході розмови хтось запропонував, хто саме він не пам'ятає, викликати будь-яке таксі, сісти в нього, доїхати до безлюдного місця та пограбувати водія таксі, забравши у нього гроші і автомобіль, на якому потім поїхати в м.Макіївка, навіщо він не знає. При цьому вони домовилися, що ОСОБА_7 буде погрожувати водію таксі ножем, для чого він повинен буде сісти позаду водія, щоб йому було зручніше. Про те, щоб вбивати водія або завдавати йому тілесні ушкодження, між ними домовленості не було. Сам він - ОСОБА_8, повинен буде сісти на переднє пасажирське сидіння для того, щоб підстрахувати ОСОБА_7 у разі надання водієм опору, що конкретно він повинен буде робити в цій ситуації, вони не

обговорювали. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також повинні будуть сісти на заднє сидіння, при цьому ОСОБА_9 повинна була в потрібний час сказати водію, що вона себе погано почуває, і що водію необхідно зупинити автомобіль, після чого вона та ОСОБА_10 вийдуть з автомобіля для того, щоб водій нічого не запідозрив. Яким саме ножем ОСОБА_7 збирався погрожувати водію таксі він не знає, але в квартирі у ОСОБА_7 він бачив два розкладних ножа. Йому ОСОБА_7 ніж не пропонував. План пограбування водія вони обговорювали всі вчотирьох, при цьому всі були з цим планом згодні. Того ж дня, 23 серпня 2013 року, вони залишилися ночувати в квартирі ОСОБА_7. 24 серпня 2013 року вони продовжували знаходитися в квартирі ОСОБА_7 де розпивали спиртні

напої і обговорювали пограбування. При цьому він посварився з ОСОБА_9 і вона кудись пішла. Ввечері прийшли батьки ОСОБА_7, які прогнали їх з квартири, і вони пішли гуляти по городу, при цьому він подзвонив ОСОБА_9 і вони зустріли її. Який ніж взяв з собою ОСОБА_7, коли вони виходили з квартири, і взяв він один чи обидва ножа, він не бачив. Сам він ніж не брав. Ввечері, коли вони знаходилися біля кафе «Смайл», ОСОБА_10 або ОСОБА_7 подзвонив в службу таксі м.Зугреса, і замовив машину к кафе. Через 5 хвилин до кафе «Смайл», під'їхав автомобіль таксі. Це був автомобіль марки ВАЗ 21099, зеленого кольору. Вони підійшли до цього автомобіля і сіли в нього як запланували, тобто він сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_7 сів позаду водія, ОСОБА_10 сів позаду нього, а ОСОБА_9 сіла між ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Після цього вони поїхали в бік с.Троіцько-Харцизьк. Виїхавши за с.Троіцько-Харцизьк, або ОСОБА_10 або ОСОБА_7 попросив водія таксі зупинитися, оскільки дівчині стало погано, і водій зупинив автомобіль. ОСОБА_9 і ОСОБА_10 одразу вийшли з автомобіля, а він з ОСОБА_7 залишилися. При цьому ОСОБА_7, перебуваючи позаду водія, нахилився вперед, і утримуючи в правій руці ніж, який саме він не бачив, наніс водію приблизно 2-3 удари ножем в область грудної клітини. Коли ОСОБА_7 почав наносити удари, водій спитав у нього: «ОСОБА_7, що ти робиш?», з чого він зрозумів, що ОСОБА_7 та водій були знайомі. Після цього водій таксі вискочив із автомобіля і побіг в бік м.Зугреса. ОСОБА_7 також вискочив із автомобіля і погнався за водієм. Через деякий час ОСОБА_7 повернувся і сказав «все», із чого він зрозумів, що ОСОБА_7 наздогнав водія і вбив його. Потім до них підійшли ОСОБА_9 і ОСОБА_10, ОСОБА_7 сів на водійське сидіння і почав намагатися заводити автомобіль, але двигун не заводився. Тоді вони стали штовхати автомобіль, намагаючись завести двигун, однак він все одно не заводився. Був вже при цьому ОСОБА_10 чи ні, він не знає. В цей час на дорозі стали зупинятися автомобілі і вони розбіглися в різні сторони. При ньому ніхто із автомобіля нічого не брав, і сам він нічого також із автомобіля не брав. Дії ОСОБА_7 для нього були повною несподіванкою, тому, що вони про це не домовлялися. Чому ОСОБА_7 вбив водія таксі, він не знає. Також він не може сказати, чому він не завадив ОСОБА_7 зробити це. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 він визнає у повному обсязі і зобов'язується відшкодувати нанесену їй шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються визнав повністю, щиро покаявся, та пояснив, що 23 серпня 2013 року, після обіду, він разом з ОСОБА_8 та його колишньою дружиною ОСОБА_9 приїхали в м.Зугрес до його батьків. Коли вони приїхали в м.Зугрес, він подзвонив своєму знайомому ОСОБА_7 і той прийшов до нього додому, де вони всі разом випили пива, а потім пішли на квартиру до ОСОБА_7 де продовжили пити пиво. При цьому вони обговорювали, як можна заробити грошей, і хтось, хто саме він не знає, запропонував забрати машину, поїхати в с.Благодатне та продовжити гуляти. Конкретно вони ні про що не домовлялися. Того ж дня, 23 серпня 2013 року, вони залишилися ночувати в квартирі ОСОБА_7. 24 серпня 2013 року вони продовжували знаходитися в квартирі ОСОБА_7 де розпивали пиво, але прийшли батьки ОСОБА_7 і вони були вимушені піти з квартири. Коли уходили, він бачив, що ОСОБА_7 взяв з тумбочки два ножі, розкладний та викидний, і два мобільних телефони, які поклав у його сумку. Після цього вони всі разом пішли до нього додому. Вдома він переодягнувся і вони пішли в місто гуляти. У себе вдома він сказав забрати ножі з сумки. Хто забрав ножі з сумки він не знає, але знає що ножі були у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В місті вони періодично купували пиво та продовжували обговорювати пограбування. Коли стемніло вони прийшли на зупинку громадського транспорту, що знаходиться біля кафе «Смайл» та вирішили

викликати таксі. Вони домовилися, що ОСОБА_7 буде погрожувати водію таксі ножем, для чого він повинен буде сісти позаду водія, щоб йому було зручніше. Про те, щоб вбивати водія або завдавати йому тілесні ушкодження, між ними домовленості не було. ОСОБА_8, повинен буде сісти на переднє пасажирське сидіння для того, щоб у разі чого допомогти ОСОБА_7. У нього також повинен був бути ніж. ОСОБА_9 та він також повинні були сісти на заднє сидіння, при цьому він повинен був в потрібний час сказати водію, що ОСОБА_9 себе погано почуває, і що водію необхідно зупинити автомобіль, після чого він та ОСОБА_9 повинні були вийти з автомобіля для того, щоб водій нічого не запідозрив. Розподіляти ролі вони почали або на квартирі у ОСОБА_7 або біля кафе «Смайл», точно він не пам'ятає. План пограбування водія вони

обговорювали всі вчотирьох, при цьому всі були з цим планом згодні, в тому числі і ОСОБА_9. Приблизно о 21 годині, він зі свого мобільного телефону подзвонив в службу таксі м.Зугреса « 444», і замовив машину до кафе «Смайл». Приблизно через 10 хвилин к кафе «Смайл», під'їхав автомобіль таксі. Це був автомобіль ВАЗ 21099, зеленого кольору. Коли під'їхало таксі він не бачив, щоб ОСОБА_7 передавав ОСОБА_8 ніж. Вони підійшли до автомобіля і сіли в нього як запланували, тобто ОСОБА_8 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_7 сів позаду водія, він сам сів позаду ОСОБА_8, а ОСОБА_9 сіла між ним та ОСОБА_7. При цьому ОСОБА_7 та водій поздоровкалися один з одним, і він зрозумів, що вони знайомі. Після цього вони поїхали в бік с.Широке. Коли вони виїхали за межі с.Троіцько-Харцизьк, хтось з них попросив водія зупинити автомобіль, сказавши, що дівчині стало зле. Після того, як водій таксі зупинив автомобіль, він з ОСОБА_9 вийшли з автомобіля, а водій, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишилися в салоні автомобіля. Потім він почув, що з салону автомобіля доноситься крик водія. Водій кричав: або «ОСОБА_7 не треба», або «пацани не треба», що саме він точно не пам'ятає. Коли вони повернулися, ОСОБА_7 сидів на водійському сидінні, а ОСОБА_8 поряд з ним. Водія біля машини не було. Він зрозумів, що водія вбили, а тому злякався і втік додому. Автомобіль він не допомагав штовхати, оскільки більше до нього не повернувся. З автомобіля він нічого не брав. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_8, у якого він побачив на руках темні плями, схожі на кров. ОСОБА_8 розповів, що ОСОБА_7 вбив таксиста, а сам він лише тримав водія. Він також сказав, що свій ніж він втопив, куди подівся ніж ОСОБА_7, він не знає. ОСОБА_10 також зазначив, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 він визнає у повному обсязі і зобов'язується відшкодувати нанесену їй шкоду.

Обвинувачена ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються не визнала, та пояснила, що 23 серпня 2013 року вона приїхала до свого колишня чоловіка ОСОБА_8, і разом з ним та знайомим чоловіка - ОСОБА_10, вони сиділи вдома відпочивали, пили пиво. ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_8 поїхати до нього в м.Зугрес, сказавши, що в цьому районі багато «копанок», на які можна влаштуватися на роботу, на що він погодився. При цьому вона вирішила поїхати з ними. Коли вони приїхали додому к ОСОБА_10, то через деякий час до нього прийшов раніше не знайомий їй ОСОБА_7, і вони всі разом продовжили розпивати пиво. Пізніше вони поїхали на квартиру до ОСОБА_7, де також розпивали спиртні напої. При цьому хлопці говорили про роботу на шахті, про машину. З їх розмови вона зрозуміла, що їм потрібна машина для того, щоб їздити на шахту. Про пограбування розмова не велася. Того дня, в квартирі у ОСОБА_7, на трельяжі, вона бачила два ножі, один сірий, другий коричневий. Ночувати вони всі вчотирьох залишилися в квартирі ОСОБА_7. Наступного дня, 24 серпня 2013 року, вони продовжили розпивати спиртні напої. При цьому вона посварилася з ОСОБА_8, і приблизно о 10-00 годині пішла з квартири ОСОБА_7, і сіла на лавці біля під'їзду. Через деякий час до неї підійшов сусід ОСОБА_7 і запросив її до себе у гості, на що вона погодилася. В гостях у цього чоловіка вона пробула до вечора, після чого подзвонила ОСОБА_8, вони зустрілися і разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 пішли гуляти по місту. В цей день вона не бачила у хлопців ножів. Ввечері, коли вже стемніло, вони підійшли до автобусної зупинки, яка розташована навпроти кафе «Смайл», сіли на лавку та пили пиво. Хтось з хлопців викликав таксі служби « 444». При цьому ОСОБА_7 сказав де і хто в автомобілі буде сидіти і що, коли вони будуть їхати в автомобілі, то вона повинна буде сказати водію, щоб він зупинив автомобіль через те, що їй стало

зле. Для чого це їм було потрібно, вона не питала, але погодилася тому, що була в чужому місці і без грошей. Для себе вона зрозуміла, що вони їдуть кататися. Коли під'їхав автомобіль таксі, вони вчотирьох сіли в автомобіль, як домовлялися раніше, тобто ОСОБА_8 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_7 сів на заднє пасажирське сидіння безпосередньо за водієм, ОСОБА_10 та вона також сіли на заднє сидіння, при цьому вона сіла посередині між ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Коли сідали в автомобіль ОСОБА_7 поздоровкався з водієм. Після цього вони поїхали в бік с.Широке. Куди вони їхали вона не знала, але в якийсь момент їх поїздки, ОСОБА_10 або ОСОБА_7 попросив водія таксі зупинити автомобіль, сказавши, що вона погано почувається. Коли автомобіль зупинився, вона разом з ОСОБА_10 вийшли з автомобіля, а ОСОБА_7 і ОСОБА_8, разом із водієм, залишилися сидіти. Чому вона вийшла з машини, вона не може

пояснити. Коли вони зайшли за автомобіль, з салону автомобіля почали доноситися крики водія, який кричав: «ОСОБА_7, що ти робиш, мені боляче» і ОСОБА_10 сказав їй, що треба тікати. Вони побігли разом в поле. Коли все стихло, вона разом з ОСОБА_10 повернулися до автомобіля для того, щоб з'ясувати, що трапилося. Біля автомобіля стояли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, водія в автомобілі не було. ОСОБА_8 сказав, що водій втік. Вона зрозуміла, що сталося щось погане. В цей час до них стали наближатися машини і вони всі побігли в поле, а коли повернулися ОСОБА_10 вже не було і більше він до них не повернувся. Вони втрьох сіли в автомобіль, при цьому ОСОБА_7 сів на водійське сидіння і намагався завести двигун, однак він не заводився і тоді хтось з хлопців почав його штовхати, але двигун все одно не заводився. Потім вони побачили, що неподалік від них зупинився автомобіль. Побачивши це, вони вискочили із автомобіля і побігли в поле, де розбіглися в різні боки. При неї ніхто із автомобіля нічого не брав, і сама вона нічого також із автомобіля не брала. Свою вину вона не визнає, оскільки не знала про наміри ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пограбувати водія таксі, погрожуючи при цьому ножем. Якщо б їй було це відомо, то вона не сіла би в автомобіль.

Крім повного особистого визнання обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_10, та не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_7 та повне не визнання обвинуваченою ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, суд вважає, що їх вина повністю доведена сукупністю належних та допустимих доказів досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілої, свідків, іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що загиблий ОСОБА_11 був її чоловіком. З весни 2013 року він працював водієм в службі таксі « 444» м.Зугреса на належному їй автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3. 24.08.2013р. чоловік заступив на роботу в нічну зміну. Того дня він був одягнений у футболку чорного кольору та джинси. Приблизно о 21 годині вона подзвонила чоловіку і той сказав їй, що везе клієнтів на « 35 шахту», і коли відвезе їх, то передзвонить їй. Після цього, так як чоловік не передзвонив їй, вона стала сама йому дзвонити, але всі її дзвінки зривалися, а потім телефон чоловіка взагалі відключився. Вона почала хвилюватися і подзвонила оператору служби таксі, яка сказала, що ОСОБА_11 уїхав на виклик і більше вона, тобто оператор, з ним не зв'язувалася. Потім її мати також стала дзвонити оператору служби таксі та з'ясовувати де знаходиться ОСОБА_11, і через деякий час оператор повідомила, що автомобіль ОСОБА_11 стоїть розкритим на дорозі. Вона попросила оператора прислати їй таксі, і разом з матір'ю поїхала на місце де зі слів оператора знаходився автомобіль чоловіка. Коли вона приїхала на місце, то побачила свого чоловіка, який лежав на дорозі з оголеним торсом. Біля нього знаходилися лікарі «швидкої допомоги». Футболка чоловіка лежала неподалік, вона була порвана та вся в крові. Приблизно на відстані 200 метрів від того міста де лежав її чоловік, стояв його автомобіль з відкритими дверима. Пізніше інші водії таксі, які приїхали на місце, разом із працівниками міліції, в кущах знайшли хлопця, в якому вона впізнала ОСОБА_7. В карманах шортів ОСОБА_7 були виявлені навігатор її чоловіка, водійські права чоловіка, документи на їх автомобіль і ніж. В результаті загибелі чоловіка їй була завдана матеріальна шкода, яка складається з витрат на поховання чоловіка у розмірі 11415грн., витрат понесених нею на надання їй юридичної допомоги адвокатом у розмірі 8000грн., витрат пов'язаних з придбанням палива при використанні особистого транспорту адвоката у розмірі 200грн., всього на загальну суму19615грн, які вона просить

стягнути солідарну з усіх обвинувачених. Також, протиправними діями обвинувачених їй була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях які вона зазнала і продовжує зазнавати через втрату близької для неї людини. Моральну шкоду вона оцінює в 400000грн., які також просить стягнути на її користь солідарно з усіх обвинувачених.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_11 був її сином. Потерпіла ОСОБА_1 є її невісткою. 24 серпня 2013 року, після 22-00 години, їй подзвонила невістка і повідомила, що ОСОБА_11 вбили біля с.Троіцько-Харцизьк. Після цього, вона разом з чоловіком приїхали к зазначеному місцю, де на дорозі побачила труп свого сина. Він був одягнений лише в джинси. В стороні від сина вона знайшла його футболку, яка була розірвана та просякнута кров'ю. Цю футболку, а також шльопанці сина, які знаходилися там же, вона поклала в поліетиленовий пакет і викинула їх на узбіччя в бік від дороги. Автомобіль сина вона не

бачила, лише бачила, на відстані понад 100 метрів від того місця де лежав її син, ввімкнені габаритні вогні автомобіля.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що 24 серпня 2013 року, приблизно о 21-20 годині, він разом із своїм знайомим ОСОБА_16 на автомобілі їхав додому в м.Іловайськ з с.Троіцько-Харцизьк. Від'їхавши на деяку відстань від с.Троіцько-Харцизьк, він побачив, що на лівій стороні проїзної частини дороги, відносно до напрямку їх руху, лежить на спині чоловік з піднятою рукою, головою в бік с.Троіцько-Харцизьк. Вони зупинили автомобіль та разом з ОСОБА_16 підійшли до цього чоловіка. На ньому були одягнені лише брюки, а торс був оголений, і він побачив, що у чоловіка вся грудь в крові. На їх питання про те, що з ним сталося, чоловік відповів, що у нього забрали машину. Потім він перевернувся на живіт і затих. Після цього ОСОБА_16 викликав «швидку допомогу» та міліцію. Коли він чекав лікарів та міліцію, то чув, що через дорогу хтось розмовляє між собою. Приблизно на відстані 300 метрів від пораненого чоловіка, в напрямку від с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке, на проїзній частині дороги стояв автомобіль таксі з ввімкненими світловими габаритами. Коли приїхали працівники міліції, то він сказав їм, що чув голоси з іншого боку дороги, і вони пішли в той бік звідки доносилися голоси. Через деякий час працівники міліції привели раніше незнайомого йому молодого хлопця, яким, як з'ясувалося пізніше був ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що він разом із загиблим ОСОБА_11 працювали в службі таксі « 444» м.Зугреса. 24 серпня 2013 року він працював у першу зміну до 19-00 години. Друга зміна починається з 19-00 години і триває до 8-00 години ранку. Приблизно о 21-30 годині, того ж дня, йому подзвонила диспетчер таксі ОСОБА_18 і повідомила, що ОСОБА_11 вбили. Після цього за ним на автомобілі заїхав ОСОБА_27, який також працює в їх службі таксі, і вони разом поїхали на місце де знайшли ОСОБА_11. Приїхавши на місце, яке розташоване на виїзді з с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке, він побачив, що на лівій стороні проїзної частини лежить ОСОБА_11, однак до нього він не підходив. Приблизно на відстані 300 метрів від того місця де лежав ОСОБА_11, стояв його автомобіль з ввімкненими світловими габаритами, біля якого вже знаходилися працівники ДАІ. Він підійшов до працівників ДАІ і почав з ними розмовляти. Коли вони розмовляли, то почули, що щось шелестить у кущах. Тоді він разом із працівником ДАІ пішли на вказаний звук. Неподалік від дороги він побачив молодого хлопця, який сидів на землі біля кущів і, який знаходився в неадекватному стані. Як потім з'ясувалося цим хлопцем виявився ОСОБА_7 Хлопець був одягнений лише в шорти, на плечах у нього були наколки. Він бачив, що з карману шортів, в які був одягнений хлопець, виглядала рукоять ножа. Після цього хлопець був затриманий працівниками ДАІ. Під час його особистого огляду, в карманах хлопця були знайдені новігатор, документи ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він разом із загиблим ОСОБА_11 працювали в службі таксі « 444» м.Зугреса. 24 серпня 2013 року він разом із ОСОБА_11 працював у нічну зміну, яка триває з 19-00 години вечора до 08-00 години ранку. Вони разом стояли на стоянці біля банку «ПУМБ» в м.Зугресі. Приблизно о 21-00 годині ОСОБА_11 сказав йому, що він від диспетчера отримав замовлення до кафе «Смайл», після чого уїхав. Приблизно через 30 хвилин він також отримав від диспетчера замовлення про те, що йому необхідно забрати клієнтів

від ставка, який знаходиться за с.Троіцько-Харцизьк, після чого він поїхав за зазначеною адресою. На виїзді з с.Троіцько-Харцизьк він бачив працівників міліції, які з ліхтарем щось шкали на узбіччі дороги. Проїхавши трохи далі, він побачив, що на лівому боці дороги лежить чоловік з оголеним торсом, якого він не розгледів, а біля нього стоять ще двоє чоловіків. Він спитав у цих чоловік чи не вони чекають працівників міліції, на що останні відповіли, що вони дійсно їх чекають. Після того, як він сказав чоловікам, що бачив працівників міліції трохи позаду, вони попросили його повідомити працівникам міліції їх місце знаходження. Він розвернув свій автомобіль і повернувся на те місце, де раніше бачив працівників міліції, але їх там вже не було. Тоді він знову розвернувся та поїхав на замовлення. Коли він забрав людей та вже повертався назад, то зупинився на тому місці де лежав чоловік. Підійшовши до нього ближче він упізнав в ньому ОСОБА_11. Біля нього вже знаходилися медичні працівники, які надавали йому допомогу. Постоявши кілька хвилин він уїхав.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що вона працює оператором в службі таксі « 444» м.Зугрес. При прийнятті телефонних замовлень від громадян, вона завжди з'ясовує у них пункт призначення. Після прийнятого замовлення, вона передає його водію таксі. 24 серпня 2013 року, приблизно о 21 годині, коли вона знаходилася на своєму робочому місці, подзвонив чоловік, який попросив надати автомобіль до кафе «Смайл», і повідомив, що йому потрібно їхати на « 35 шахту». Зазначене замовлення вона передала водію таксі ОСОБА_11. Пізніше їй подзвонила дівчина, яка попросила визвати ОСОБА_11, але вона сказала, що ОСОБА_11 обслуговує виклик і не стала його викликати. Після цього зазначена дівчина знову дзвонила їй кілька разів, з'ясовувала, куди поїхав ОСОБА_11, і тоді вона сама подзвонила на телефон ОСОБА_11, однак його мобільний телефон був відключений. Через деякий час їй подзвонив водій їх служби таксі ОСОБА_20, який повідомив, що їхав з « 35 шахти», та бачив, що на обочині дороги стоїть автомобіль ОСОБА_11. Після цього, їй знов подзвонила дівчина, яка дзвонила раніше, і вона повідомила цій дівчині, що автомобіль ОСОБА_11 бачили на дорозі, неподалік від « 35 шахти». Тоді ця дівчина попросила прислати їй автомобіль таксі. Сама вона подзвонила ОСОБА_17, який працює бригадиром в службі таксі, і повідомила йому, що щось відбувається з ОСОБА_11 Пізніше вона дізналася, що ОСОБА_11 вбили і, що його знайшли на автошляху і неподалік стояв його автомобіль.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що він працює фельдшером в бригаді швидкої допомоги м.Зугреса. 24.08.2013р., коли він був на чергуванні, приблизно о 22-00 годині, надійшов виклик, що на автошляху біля с.Троіцько-Харцизьк лежить чоловік з тілесними ушкодженнями. Отримавши виклик, він виїхав на місто, де на лівій стороні автошляху, при виїзді з с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке, на спині лежав молодий чоловік, який був одягнений лише в брюки. У цього чоловіка були численні колото-різані пошкодження в районі передньої частини грудної клітини. На час його приїзду чоловік не подавав ніяких ознак життя, однак він все одно ввів чоловіку внутривенно розчин натрію-хлориду, що не дало відповідного результату. Коли він знаходився біля вказаного чоловіка, то приїхала його дружина, мати з батьком.

Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 24.08.2013 року з фототаблицею до нього (Т.1, а.с.126-140), відповідно до якого, на місці події - при виїзді з с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке, на відстані 1км. від закінчення границі населеного пункту, на лівому боці проїзної частини на відстані 1м. від границі асфальтного покриття, було виявлено труп ОСОБА_11, на поверхні грудної клітини якого було виявлено 7 поранень щелевидної форми. На відстані 350 метрів від місцезнаходження трупа ОСОБА_11, в напрямку від с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке, на правому боці проїзної частини, виявлено автомобіль ВАЗ 21099, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, на якому встановлений сигнальний знак служби таксі. В ході огляду автомобіля були вилучені: чохол переднього пасажирського сидіння; чохол заднього сидіння; мікрооб'єкти з водійського сидіння; чохол з кермового колеса; сліди рук на 4-х лентах ЛТ. Крім того, в ході огляду, в трубі стічних вод, яка проходить під ділянкою дороги, де знаходився автомобіль, було виявлено зламаний мобільний телефон «Samsung», MODEL SGH - E530, IMEІ НОМЕР_5;

- висновком судово-медичної експертизи №220 від 20.09.2013р. (Т.1, а.с.150-154), відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні пошкодження: - рана на передній поверхні грудної клітини зліва, умовно позначена №1, від якої йде рановий канал с пошкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберного м'яза 2-го міжребер'я, проникає в ліву плевральну порожнину, пошкоджує праве передсердя по передній поверхні, проникає в його порожнину, де сліпо закінчується, яка утворилася від дії колючо-ріжучого предмету, незадовго до настання смерті, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя і знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; - проникаюча рана №4 на передній поверхні живота справа, від якої йде рановий канал в напрямку зовні всередину, спереду назад, зверху вниз с пошкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, передньої черевної стінки, проникає в черевну порожнину не пошкоджуючи органи черевної порожнини та

проникаюча рана №7, від якої йде рановий канал в напрямку зовні всередину, декілька зверху вниз, справа наліво, с пошкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберного м'яза 5-го міжребер'я по задній пахвовій лінії, проникає в праву плевральну порожнину, пошкоджує верхню долю правого легкого і сліпо в ній закінчується, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмету, незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя; - дві не проникаючі рани №2 та №3 на передній поверхні грудної клітки справа, дві не проникаючі рани №5 та №6 на правій боковій поверхні грудної клітки і живота, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмету, незадовго до настання смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, як такі, що потребують для свого загоєння понад 6, але не більше 21 дня і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають; садно правої брови, яке утворилося від дії тупого предмету, незадовго до настання смерті, має ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва с пошкодженням серця, що ускладнилося розвитком шоку, загального недокрів'я внутрішніх органів, крововиливом в перикард і ліву плевральну порожнину. Смерть ОСОБА_11 могла настати в межах 30-36 годин до моменту огляду трупа в морзі. Не виключається можливість того, що після завдання зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_11 міг вчиняти обмежений об'єм самостійних дій, в тому числі пересуватися в період від 10 до 20 хвилин. В момент завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_11 міг знаходитися як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні, звернений передньою, задньою або правою боковою поверхнею тіла до травмуючого предмету. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від одного травмую чого предмету, з довжиною клинка не менш 6см., шириною клинка в 6см. від кінчика 1,5см. та «П» - образним обухом. Утворення зазначених ран не можливе від дії наданого на експертизу ножа;

- протоколом затримання ОСОБА_7 від 24.08.2013р. (Т.1, а.с.155-157), з якого вбачається, що під час обшуку затриманого ОСОБА_7, у останнього, в присутності понятих, було виявлено та вилучено: посвідчення водія НОМЕР_6 категорії «В», яке видане на ім'я ОСОБА_11; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого на ім'я ОСОБА_22, яка мешкає в АДРЕСА_7, автомобіля марки ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1; страховий поліс №АВ 8863592 на ім'я ОСОБА_11; договір добровільного страхування від нещасних випадків №НВ 0204781 виданий на ім'я ОСОБА_11; талон тимчасової реєстрації транспортного засобу НОМЕР_8; пропуск на автомобіль виданий на ім'я ОСОБА_11; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №3143802495 виданий на ім'я ОСОБА_11; банківська картка НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_11; грошові купюри номіналом 2 гривні №КВ 9349640, 1 гривня №НГ 8143479, 1 гривня №КВ 7227895; автомобільний зарядний пристрій на автомобільний навігатор, а також GPS навігатор фірми «GO GOCLEVER» №40011085035 чорного кольору; чохол-книжка для водійського посвідчення чорного кольору із шкірозамінника; чорний матерчатий чохол під окуляри; темні окуляри від сонця; кардрідер фірми «Transcend» з флеш-картою пам'яті на 4Гб.; товарно-транспортна накладна на ім'я ОСОБА_11 №56998005190165 від 10.08.2012р.; ніж металевий викидний з дерев'яними накладками на рукоятці та ліхтарем; мобільний телефон «Нокіа», розкладний у корпусі срібного кольору, імеі: НОМЕР_10; мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору, імеі: НОМЕР_11 з сім-картою мобільного оператору МТС. Крім того, в ході обшуку були вилучені шорти, які були одягненні на ОСОБА_7 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2013р. за участю підозрюваного ОСОБА_8 (Т.1, а.с.178-182), з якого вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_8 указав на площадку, безпосередньо перед кафе «Смайл», яке розташоване в будинку №9 по вул..Пушкіна в м.Зугресі, як на місце, де він разом із ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 24.08.2013р. сіли в автомобіль таксі ВАЗ 21099, який приїхав на їх виклик. Також, ОСОБА_8 указав на місце, яке знаходиться на відстані приблизно 1км. від закінчення границі населеного пункту при виїзді із с.Троіцько-Харцизьк в напрямку с.Широке, де водій таксі зупинив свій автомобіль, після того, як ОСОБА_10 сказав водію, що ОСОБА_9 стало погано. Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 під час слідчого експерименту вказав на

механізм, локалізацію нанесення ОСОБА_7 водію таксі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та за допомогою статиста показав, як ОСОБА_7 24.08.2013р., перебуваючи в автомобілі таксі, на задньому пасажирському сидінні позаду водія, ножем, який знаходився у його правій руці, наніс два удари в ліву та праву частину грудної клітки ОСОБА_11 Потім ОСОБА_8 указав на ділянку дороги, під якою проходить труба стічних вод, до якої вони штовхали автомобіль, намагаючись його завести;

- протоколом від 16.09.2013р. огляду відеозапису слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8, який проводився 13 вересня 2013 року (Т.2, а.с.39);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи №11 від 20.09.2013р. (Т.1, а.с.183-187), відповідно до якого не виключається можливість утворення на тілі ОСОБА_11 рани №1 та або рани №4, або рани №5, за тих обставин на які вказує підозрюваний ОСОБА_8 під час слідчого експерименту від 13.09.2013р.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.10.2013р. за участю підозрюваного ОСОБА_7 (Т.1, а.с.197-201), з якого вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_7 указав на площадку, безпосередньо перед кафе «Смайл», яке розташоване в будинку №9 по вул..Пушкіна в м.Зугресі, як на місце, де він разом із ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 24.08.2013р. сіли в автомобіль таксі ВАЗ 21099, який приїхав на їх виклик і яким керував його знайомий ОСОБА_11. Також, ОСОБА_7 указав на місце, яке знаходиться на відстані приблизно 1км. від закінчення границі населеного пункту при виїзді із с.Троіцько-Харцизьк в напрямку с.Широке, де ОСОБА_11 зупинив свій автомобіль, після того, як ОСОБА_10 сказав йому, що ОСОБА_9 стало погано. Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 під час слідчого експерименту вказав на механізм, локалізацію нанесення ОСОБА_8 водію таксі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та за допомогою статиста показав, як ОСОБА_8 24.08.2013р., перебуваючи в автомобілі таксі, на передньому пасажирському сидінні, ножем, який він тримав у правій руці, наніс удар ОСОБА_11 Потім ОСОБА_7 указав на ділянку дороги, під якою проходить труба стічних вод, до якої вони штовхали автомобіль, намагаючись його завести;

- протоколом від 16.09.2013р. огляду відеозапису слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7, який проводився 13 вересня 2013 року (Т.2, а.с.41);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи №16 від 11.11.2013р. (Т.1, а.с.203-208), відповідно до якого тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_11 не могли утворитися при тих обставинах на які вказує підозрюваний ОСОБА_7 при проведенні з ним слідчого експерименту 17.10.2013р..

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 висновки проведених нею судово-медичної експертизи №220 від 20.09.2013р., додаткових судово-медичних експертиз №11 від 20.09.2013р. та №16 від 11.11.2013р. підтримала у повному обсязі, зазначивши, що додаткові експертизи проводилися нею на підставі даних отриманих під час слідчого експерименту з підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Вона не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_11 від дій особи, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні, але при інших обставинах, ніж ті, що зазначені в протоколі проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7

Також, вина обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, підтверджується наступними письмовими доказами:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2013р. за участю підозрюваного ОСОБА_10 (Т.1, а.с.188-191), з якого вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_10 указав на площадку, безпосередньо перед кафе «Смайл», яке розташоване в будинку №9 по вул..Пушкіна в м.Зугресі, як на місце, де він разом із ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 24.08.2013р. сіли в автомобіль таксі ВАЗ 21099, який приїхав на їх виклик. Також, ОСОБА_10 указав на місце, яке знаходиться на відстані приблизно 1км. від закінчення границі населеного пункту при виїзді із с.Троіцько-Харцизьк в напрямку с.Широке, де водій таксі зупинив свій автомобіль, після того, як він сказав водію, що ОСОБА_9 стало погано;

- протоколом від 16.09.2013р. огляду відеозапису слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10, який проводився 13 вересня 2013 року (Т.2, а.с.40);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2013р. за участю підозрюваної ОСОБА_9 (Т.1, а.с.192-196), з якого вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_9 указала на площадку, безпосередньо перед кафе «Смайл», яке розташоване в будинку №9 по вул..Пушкіна в м.Зугресі, як на місце, де вона разом із ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 24.08.2013р. сіли в автомобіль таксі ВАЗ 21099, який приїхав на їх виклик. Також, ОСОБА_9 указала на місце, яке знаходиться на відстані приблизно 1км. від закінчення границі населеного пункту при виїзді із с.Троіцько-Харцизьк в напрямку с.Широке, де водій таксі зупинив свій автомобіль, після того, як ОСОБА_7 або ОСОБА_10 сказав водію, що їй стало погано. Крім того, ОСОБА_9, під час слідчого експерименту, указала на ділянку дороги, під якою проходить труба стічних вод, до якої вони штовхали автомобіль, намагаючись його завести;

- протоколом від 16.09.2013р. огляду відеозапису слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_9, який проводився 13 вересня 2013 року (Т.2, а.с.38);

- протоколом додаткового огляду місця події від 13.09.2013р. (Т.1, а.с.238-241), з якого вбачається, що на відстані 1км. Від с.Троіцько-Харцизьк в бік с.Широке , в районі, де 24.08.2013р. був виявлений труп ОСОБА_11, з лівої сторони автошляху, на обочині дороги виявлений поліетиленовий пакет, в якому знаходиться шльопанці, та чоловіча футболка чорного кольору, на якій маються кілька пошкоджень лінійної форми та засохла речовина бурого кольору;

- висновком судової криміналістичної експертизи №МК-598 від 10.10.2013р. (Т.1, а.с.243-247), згідно якого на передній і задній поверхні футболки, що належить ОСОБА_11, яка була виявлена та вилучена в ході додаткового огляду місця події 13.09.2013р., виявлено сім ушкоджень, які за своїми морфологічними ознаками є колото-різаними і утворилися від семи дій плоского колючо-ріжучого знаряддя, що мало досить гостре вістря і лезо і обух, можливо, з вираженими ребрами. По своїй локалізації ці ушкодження відповідають колото-різаним ранам, виявленим на тілі потерпілого. Індивідуальні особливості травмуючого знаряддя у властивостях ушкоджень на футболці не відобразилися. На клапті шкіри з раною №1, посіченому від трупа ОСОБА_11, виявлено ушкодження, яке за своїми морфологічними ознаками є колото-різаною раною, що утворилася від дії плоского колючо-ріжучого знаряддя, що мало обух з вираженим хоч би одним ребром, досить гостре вістря і лезо. Індивідуальні особливості травмуючого знаряддя у властивостях ушкодження на клапті шкіри не відобразилися. В областях досліджень ушкодження на клапті шкіри та пошкодження на футболці від трупу ОСОБА_11 встановлено наявність привнесених накладень (металізації) - слідів контакту з травмуючим знаряддям, виготовленим на основі сплаву заліза з масивними брудо-пиловими накладеннями; - ушкодження на клапті шкіри - кальцій, залізо, олово, йод, слідові кількість індію; - пошкодження на футболці - залізо, калій, олово, ванадій, слідові кількість рутенію, ніобію, рубідію;

- висновком автотоварознавчої експертизи №131 від 05.10.2013р. (Т.2, а.с.1-6), відповідно до якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 19.09.2013р. становить 24704,40грн.;

- висновком судової імунологічної експертизи №4383 від 06.11.2013р. (Т.2., а.с.8-9), згідно якого на чохлі з кермового колеса, а також трьох чохлах с заднього та переднього пасажирських сидінь, вилучених з автомобіля ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1, кров не виявлено;

- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №793 від 10.10.2013р. (Т.2, а.с.10-14), відповідно до якого ОСОБА_7 в період інкримінованого правопорушення, яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 в період інкримінованого правопорушення в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на теперішній час яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 за психічним станом застосування заходів медичного характеру на теперішній час не потребує;

- постановою про залучення речових доказів від 12.11.2013р. (Т.2, а.с.42-43), відповідно до якої чотири лазерні диски з відеозаписом проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7 залучені як речові докази у кримінальному провадженні №12013050550002803;

- постановою про залучення речових доказів від 12.11.2013р. (Т.2, а.с.44-45), відповідно до якої: автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3; мікроречовини; мобільний телефон

«Samsung SGH-Е530» IMEІ НОМЕР_5; футболку; клаптик шкіри; GPS новигатор фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм; картрідер фірми «Transcend» з флеш-картою пам'яті об'ємом 4Гб.; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_11; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3; страховий поліс на ім'я ОСОБА_11; договір добровільного страхування від нещасних випадків на ім'я ОСОБА_11; талон тимчасової реєстрації транспортного засобу; пропуск на автомобіль на ім'я ОСОБА_11; товарно-транспортна накладна на ім'я ОСОБА_11; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ім'я ОСОБА_11; банківська картка «Донгорбанка» на ім'я ОСОБА_11; гроші в сумі 3 грн.; чохол-книгу для посвідчення водія; окуляри від сонця з чохлом залучені як речові докази у кримінальному провадженні №12013050550002803;

- довідкою СПД ОСОБА_12 від 12.11.2013р. (Т.2, а.с.50), згідно якої, станом на листопад 2013 року, вартість GPS новігатора фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм складає 550грн., а вартість карти пам'яті об'ємом 4Гб. с картридером фірми «Transcend» - 50грн.

В судовому засіданні були також оглянуті речові докази, а саме: чотири лазерні диски з відеозаписом проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7; мікроречовини; мобільний телефон «Samsung SGH-Е530» IMEІ НОМЕР_5 та футболка належні потерпілому ОСОБА_11, які були виявлені на місці пригоди; клаптик шкіри; GPS новигатор фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм, картрідер фірми «Transcend» з флеш-картою пам'яті об'ємом 4Гб., посвідчення водія на ім'я ОСОБА_11, страховий поліс на ім'я ОСОБА_11, договір добровільного страхування від нещасних випадків на ім'я ОСОБА_11, талон тимчасової реєстрації транспортного засобу, пропуск на автомобіль на ім'я ОСОБА_11, товарно-транспортна накладна на ім'я ОСОБА_11, банківська картка «Донгорбанка» на ім'я ОСОБА_11; гроші в сумі 3 грн.; чохол-книгу для посвідчення водія; окуляри від сонця з чохлом, які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_7 під час його затримання.

Суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні є достовірними та допустимими. Усі вищевказані докази узгоджуються між собою, тому суд приймає їх за основу при постановленні вироку.

Оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення по кримінальному провадженню, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що винність обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю встановлена в ході судового провадження, і їх дії правильно кваліфіковані: обвинуваченого ОСОБА_7 - за ст.115 ч.2 п.6 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів; - за ст.187 ч.4 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких

тілесних ушкоджень; - за ст.289 ч.3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - за ст.187 ч.2 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб; - за ст.289 ч.3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні про те, що удари ножем потерпілому ОСОБА_11 наносив ОСОБА_8, а не він, суд оцінює критично, розцінює такі показання як спосіб захисту, обраний обвинуваченим з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Такі, показання ОСОБА_7 про непричетність до вбивства потерпілого ОСОБА_11 спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів, а саме: показаннями обвинуваченого ОСОБА_8, який зазначає, що саме ОСОБА_7, знаходячись на задньому сидінні автомобіля наніс водію таксі приблизно 2-3 удари ножем в грудну клітину, після чого водій закричав: «ОСОБА_7, що ти робиш?», і вискочив з автомобіля, а ОСОБА_7 також вискочив з автомобіля та побіг вслід за водієм; показаннями обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що в день вчинення ними кримінального правопорушення вони не бачили у ОСОБА_8 будь-якого ножа і, що коли вони вийшли з автомобіля, то почули крик водія, який кричав: «ОСОБА_7 не треба». Крім того, зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_7 об'єктивно спростовуються: протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 під час якого, останній вказав на механізм, локалізацію нанесення ОСОБА_7 водію таксі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень; висновком додаткової судово-медичної експертизи №11 від 20.09.2013р., відповідно до якого не виключається можливість утворення на тілі ОСОБА_11 рани №1 та або рани №4, або рани №5, за тих обставин на які вказує підозрюваний ОСОБА_8 під час слідчого експерименту; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 під час якого він вказав на механізм, локалізацію нанесення ОСОБА_8 водію таксі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень; висновком додаткової судово-медичної експертизи №16 від 11.11.2013р., відповідно до якого тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_11 не могли утворитися при тих обставинах на які вказує підозрюваний ОСОБА_7 при проведенні з ним слідчого експерименту.

Таким чином, суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_11 Доказів, які б спростовували це суду не надано.

Про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_24 також свідчить знаряддя вбивства, спосіб, кількість ударів ножем завданих потерпілому, яких було сім, характер і локалізація тілесних ушкоджень спричинених потерпілому ОСОБА_11 (удари ножем наносилися в життєво важливі органи), а також та обставина, що після того, як потерпілий ОСОБА_11 вискочив з автомобіля, ОСОБА_7 побіг вслід за ним.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він вчинив замах на заволодіння транспортним засобом, оскільки йому не вдалося завести двигун, з наступних підстав.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ст.289 КК України виражається в незаконному заволодінні транспортним засобом. Пункт 1 примітки до ст.289 КК України та п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. №14 розкривають це поняття як протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі шляхом запуску двигуна, буксирування, завантаження на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, тощо. Вилучення транспортного засобу полягає в сукупності двох дій -

встановлення контролю над транспортним засобом і переміщення його в просторі з місця первинного знаходження будь-яким способом. Встановлення контролю над транспортним засобом - це дії, спрямовані на встановлення фізичного панування над ним, коли винний сам або з використанням інших осіб одержує можливість перемістити його. Такі дії є його захопленням, яке може бути вчинене як із використанням насильства, так і без нього. Переміщення транспортного засобу в просторі передбачає дії, за допомогою яких він переміщається з місця первинного знаходження в інше місце будь-яким способом (поїздка на транспортному засобі з використанням власного двигуна, транспортування за допомогою іншого транспортного засобу, штовхання за допомогою фізичної сили людини тощо). При цьому відстань, на яку переміщено транспортний засіб, значення не має. Злочин передбачений ст.289 КК України має формальний склад і вважається закінченим з моменту початку такого протиправного переміщення транспортного засобу, а якщо заволодіння відбувається під час руху такого засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Враховуючи вищезазначене, а також обставини встановлені в ході судового розгляду, а саме те, що обвинувачені, з метою заволодіння транспортним засобом напали на водія, змусивши його покинути автомобіль, і таким чином встановили контроль над транспортним засобом, після

чого, шляхом штовхання за допомогою фізичної сили перемістили його у просторі, суд вважає, що в діях обвинувачених міститься закінчений склад злочину передбаченого ст.289 КК України.

Показання обвинуваченої ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що вона не знала про наміри ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пограбувати водія таксі, вважала, що вони викликали таксі для того, щоб покататися, суд також оцінює критично, розцінює такі показання як спосіб захисту, обраний обвинуваченою з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене. Такі показання обвинуваченої ОСОБА_9 спростовуються показаннями обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в судовому засіданні, які зазначили, що план пограбування і розподіл ролей в ньому, вони обговорювали всі вчотирьох, в присутності ОСОБА_9

Про наявність попередньої домовленості між обвинуваченою ОСОБА_9 та іншими обвинуваченими про спільне вчинення злочину, свідчить також ряд обставин встановлених в ході судового розгляду, а саме те, що ОСОБА_9, коли приїхало таксі, сіла в автомобіль на заздалегідь визначене для неї місце, що після зупинки автомобіля вона разом з ОСОБА_10 вийшла з нього і, що після того, як вона почула крики водія, вона все ж таки повернулася і сіла в автомобіль, дивлячись на те, як ОСОБА_7 намагається завести двигун автомобіля.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_25 суд, відповідно до ст.65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочинів, особи обвинувачених, а саме: те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання; обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вперше притягуються до кримінальної відповідальності; ОСОБА_8 та ОСОБА_10 не працюють, задовільно характеризуються за місцем проживання; ОСОБА_26 працює та задовільно характеризується за місцем роботи та проживання; ОСОБА_8 та ОСОБА_26 мають неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_8.

В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10, суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає щире каяття ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчинених кримінальних правопорушеннях.

В якості обставини, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд, відповідно до ст.67 КК України, визнає вчинення ними кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.

З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, призначити обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши їм також додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, що є власністю обвинувачених, і не можливим призначити інший вид покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині солідарного стягнення з обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на її користь матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. В своєму позові, який потерпіла підтримала в судовому засіданні, остання зазначає, що матеріальна шкода завдана їй кримінальним правопорушенням полягає у витратах понесених нею на поховання її чоловіка ОСОБА_11, у розмірі 11415грн., у витратах понесених нею на надання їй юридичної допомоги, у розмірі 8000грн., а також витрат пов'язаних з придбання палива при використанні особистого транспорту її представником у розмірі 200грн. Суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення на її користь витрат понесених нею на поховання її чоловіка задовольнити частково, лише у розмірі, який документально підтверджений потерпілою в судовому засіданні, а саме у розмірі 5951грн. Зазначені витрати у розмірі 5951грн. суд вважає необхідним стягнути лише з обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки в судовому засіданні встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала внаслідок протиправних дій саме ОСОБА_7, який діяв за своїм раптово виниклим особистим умислом, а не внаслідок спільних дій всіх обвинувачених. З приводу витрат потерпілої ОСОБА_1 на надання їй юридичної допомоги у розмірі 8000грн., та витрат, пов'язаних з придбанням палива при використанні особистого транспорту її представником у розмірі 200грн.,

суд зазначає, що ці витрати не відносяться до матеріальної шкоди, а є процесуальними витратами потерпілої, тому питання про їх відшкодування повинно вирішуватися в порядку ст.124 КПК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині солідарного стягнення з обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на її користь 400000грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях потерпілої, пов'язаних з втратою близької для неї людини, в порушенні її нормальних життєвих зв'язків, в результаті чого вона вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, підлягає частковому задоволенню у розмірі 200000грн. При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер та глибину моральних страждань потерпілої, конкретні обставини даного кримінального провадження, а також виходить із принципів розумності та справедливості. Моральну шкоду суд також вважає необхідним стягнути тільки з обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки, як зазначила сама потерпіла, моральної шкоди вона зазнала лише через втрату її чоловіка ОСОБА_11, смерть якого, як зазначалося вище, настала внаслідок протиправних дій саме ОСОБА_7, який діяв за своїм раптово виниклим особистим умислом, а не внаслідок спільних дій всіх обвинувачених.

В задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд вважає необхідним відмовити.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 293,40грн., та судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 440,10грн. Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених на користь потерпілої понесені нею та документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілої, у розмірі 8200грн.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.6, 187 ч.4, 289 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

- за ст.115 ч.2 п.6 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст.187 ч.4 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 12 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст.289 ч.3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 10 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попереднім - тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з 24 серпня 2013 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

- за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 9 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст.289 ч.3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 11 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_8 у вигляді позбавлення волі строком на 11 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_8 - домашній арешт, змінити на тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 5 лютого 2014 року.

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України та призначити їй покарання за даними статтями:

- за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- за ст.289 ч.3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_9 у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_9 - домашній арешт, змінити на тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили, взявши її під варту негайно в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з 5 лютого 2014 року.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.2, 289 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

- за ст.187 ч.2 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст.289 ч.3 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_10 у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_10 - домашній арешт, змінити на тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з 5 лютого 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_4, у відшкодування матеріальної шкоди 5951грн, у відшкодування моральної шкоди 200000грн., а всього 205951грн.

В задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_4, понесені нею процесуальні витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілої, у розмірі по 2050грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області(р/р 31253272210095, МФО 834016, код 25574914, отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області) процесуальні витрати пов'язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи №25 від 11.09.2013р. у розмірі по 110,03грн. з кожного та процесуальні витрати пов'язані з проведенням судової

автотоварознавчої експертизи №131 от 05.10.2013р. у розмірі по 73,35грн. з кожного, а всього по 183,38грн. з кожного.

Речові докази: чотири лазерні оптичні диски з відеозаписом проведення слідчих експериментів з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження в Харцизькому міському суді - зберігати в матеріалах кримінального провадження в Харцизькому міському суді.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ім'я ОСОБА_11, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 - залишити їй за належністю.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung SGH-Е530» IMEL НОМЕР_5; GPS новигатор фірми «GO GOCLEVER», з автомобільним зарядним пристроєм; картрідер фірми «Transcend» з флеш-картою пам'яті об'ємом 4Гб.; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_11; страховий поліс на ім'я ОСОБА_11; договір добровільного страхування від нещасних випадків на ім'я ОСОБА_11; талон тимчасової реєстрації транспортного засобу; пропуск на автомобіль на ім'я ОСОБА_11; товарно-транспортна накладна на ім'я ОСОБА_11; банківську картку «Донгорбанка» на ім'я ОСОБА_11; гроші в сумі 3 грн.; чохол-книгу для посвідчення водія; окуляри від сонця з чохлом, чохли з сидінь та кермового колеса, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області - передати потерпілій ОСОБА_1

Речові докази: мікроречовини; футболку; клаптик шкіри; ніж, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Речові докази: шорти належні ОСОБА_7, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області - передати за належністю ОСОБА_7

Речові докази: два мобільних телефони «Нокіа», належні ОСОБА_7, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області - передати в дохід держави в рахунок конфіскації майна.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.

Головуючий суддя :

Судді: