Ухвала суду № 36998602, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14667/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс статистичних досліджень" про стягнення заборгованості у розмірі 74 663,64грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс статистичних досліджень" про стягнення заборгованості у розмірі 74 663,64грн, в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва борг у сумі 74 663, 64 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року адміністративний позов в частині залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року. На думку апелянта, зазначену ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс статистичних досліджень" заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з травня 2012 року по серпень 2013 року в сумі 74663,64 грн.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року №1977-XII, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету (абзац другий); для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом (абзац третій); для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (абзац четвертий).

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначений "Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372).

Відповідно до пункту 5 Порядку №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 8 Порядку №372 передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Разом з тим, ані Порядком № 372 ані Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність" не передбачено спеціальних строків звернення до суду для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

З наведеного слідує, що до даних правовідносин необхідно застосовувати норми загального законодавства, а саме норми ст.. 99, 100 КАС України.

Так, ст.. 99 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення в позивача права на звернення з позовом про стягнення з відповідача спірної суми боргу) передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Варто зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, аналогічна за змістом правова позиція щодо застосування до відносин зі стягнення в судовому порядку заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, строків звернення до адміністративного суду, встановлених статтею 99 КАС України, викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 13 квітня 2011 року К-24530/10 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 15599418), від 23 квітня 2013 року К/9991/13922/12 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 31283893), від 16 липня 2013 року К/9991/15838/11 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 32476991).

Важливим також є те, що підстави для звернення позивача до суду виникли з наступного дня після спливу строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був сплатити відповідну суму відшкодування, що встановлено Порядком №37, тобто після 25 числа кожного місяця, починаючи з травня 2012 року і по лютий 2013 року.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 16 вересня 2013 року, про що свідчить відмітка суду про прийняття на позовній заяві, колегія суддів дійшла висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з травня 2012 року по лютий 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість постановлення ухвали судом першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 99, 100, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М