Рішення № 36997239, 05.02.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/558/2014 Головуючий в І інстанції: Шульга К.М.

Категорія:6 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року лютого місяця 05 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Вадзінського П.О.При секретарі: З участю адвоката:Грицак А.М. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада Херсонської області про визначення порядку користування земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона є власником ? частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого АДРЕСА_1. Власником іншої ? частини будинку була ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6, донька ОСОБА_8, на час смерті матері постійно проживала з нею, була зареєстрована у будинку та фактично прийняла спадщину після смерті матері, при цьому документально право власності не оформила. За життя ОСОБА_8 без погодження з нею та без дозвільних документів, не визначивши попередньо в натурі порядок користування земельною ділянкою, з порушенням санітарних, пожежних та будівельних норм і правил, самочинно побудувала на земельній ділянці надвірні будівлі та споруди. Будучі позбавленою можливості вільного підходу та під'їзду до своєї частини житлового будинку вона попередньо звернулася із заявою про вирішення земельного спору до Скадовської міської ради та до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області із заявою стосовно самочинного будівництва, за результатами розгляду яких їй рекомендували звернутися до суду. Вона подала до суду відповідний позов, але спір вирішити не вдалося у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_6, не маючи технічної документації і відповідних дозволів, розпочала на виділеній у спільне користування земельній ділянці будівництво нового двоповерхового житлового будинку. Посилаючись на те, що зазначене самочинне будівництво порушує її права як землекористувача, внаслідок самочинного будівництва вона позбавлена можливості вільного підходу та під'їзду до своєї частини житлового будинку, а спроби вирішити питання шляхом досягнення домовленості позитивного результату не принесли, ОСОБА_7 просила суд: визначити за фактичним користуванням порядок користування земельною ділянкою, що закріплена за домоволодінням АДРЕСА_1.

01 вересня 2011 року ОСОБА_7 звернулася до суду з заявою про доповнення позовних вимог. Зазначаючи, що фактично ОСОБА_6 без відповідних проектів та дозволів реконструює існуючий самочинний сарай під житловий будинок шляхом добудови другого поверху та даху, чим також порушує її права як землекористувача, позивач доповнила свій позов вимогою про зобов'язання ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що закріплена за домоволодінням АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинних будівель літ. «В», «Ж».

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 30 жовтня 2012 року за клопотанням представників позивача позовні вимоги роз'єднано в окремі самостійні провадження.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 07 листопада 2012 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель.

17 жовтня 2013 року представник позивача звернулася до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог. На підставі та в порядку ст.31 ЦПК України, просила суд: усунути перешкоди ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою площею 412 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_6 знести самочинно збудовані будівлі та споруди, а саме - гараж цегляний літ. «Г», сарай цегляний літ. «Ж», сарай цегляний - літ. «В», душ дощатий літ. «З», туалет цегляний літ. «Т». сараї літ. «В» та «Ж» та мансардний поверх, який розташований над приміщенням топкової та санвузлу.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель задоволено. Вирішено: зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_7 земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих будівель і споруд - гараж літ. «Г», сарай літ. «Ж», сарай літ. «В», душ літ. «З», туалет літ. «Т». та мансардний поверх над топковою та санвузлом, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В письмових запереченнях ОСОБА_9, яка діє в інтересах ОСОБА_7, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених ст.391 ЦК України підстав для задоволення позову у зв'язку з доведеністю факту створення спірними самочинними забудовами перешкод позивачці у користуванні належним їй майном.

Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст.309 ЦПК України, є підставою для його скасування з ухваленням по справі нового рішення.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

В порядку ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (правовий режим самочинного будівництва)» у випадках порушення прав інших осіб, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК).

За позовом громадянина таке рішення може бути ухвалено лише на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведені обставини спору та вимоги закону, що регулюють спірні правовідносини, доказуванню по даній справі підлягає факт порушення прав ОСОБА_7, а саме - щодо наявності перешкод у користуванні належним їй майном.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 належить ? частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 вересня 2008 року (а.с.9,11).

Інша ? частина зазначеного будинку належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 1989 року (а.с.10, 123).

ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 стався вибух газу, що призвів до пожежі, внаслідок чого ОСОБА_8 загинула та було зруйновано житловий будинок (а.с.23,24).

ОСОБА_6, донька ОСОБА_8, на час смерті матері постійно проживала з нею, була зареєстрована у будинку та фактично прийняла спадщину після смерті матері, при цьому документально право власності не оформляла. Зазначений факт сторонами не оспорюється.

Рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради народних депутатів №144 від 16 серпня 1989 року за будинком АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 412 кв.м. згідно фактичного використання (а.с. 130, 282-286).

Рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради народних депутатів №17 від 19 січня 1994 року передано ОСОБА_8 у приватну власність безкоштовно земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 206,0 кв.м. (а.с.131).

З наявного в матеріалах справи листа Скадовської міської ради Херсонської області №03-10-1098 від 28 жовтня 2013 року вбачається, що відомості щодо правоустановчих документів на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що посвідчують право власності чи право користування на вказані земельні ділянки, в Скадовській міській раді не значаться. Станом на 28 жовтня 2013 року ніякої землевпорядної документації для затвердження на сесії міської ради не надходило, рішення з цього приводу не приймалося (а.с.264).

Щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, повідомлено, що рішенням сесії Скадовської міської ради від 26 вересня 2013 року №559 ОСОБА_10 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність. На черговій сесії Скадовської міської ради буде винесено питання щодо затвердження проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку, після чого можливо вважати межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 встановленими (а.с.281).

З наявного в матеріалах справи висновку судової будівельно-технічної експертизи №30/11 від 19 січня 2012 року, проведеної в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою, вбачається, що фактична площа земельної ділянки при домоволодінні АДРЕСА_1 складає 431 кв.м. Тобто площа земельної ділянки на день проведення дослідження відрізняється від площі, яка була виділена у користування рішенням Скадовської міської ради №144 від 16 серпня 1989 року, на 19 кв.м. (а.с.74-97). Рішення органу місцевого самоврядування про виділення у користування або власність земельної ділянки при домоволодінні АДРЕСА_1 у розмірі 431 кв.м. в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, зазначеною експертизою встановлено, що при дослідженні інвентарної справи та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно в домобудівлі АДРЕСА_1 значаться самочинно збудовані будівлі, а саме: сараї літ. «И», «В», «Ж», гараж літ. «Г», душ літ. «Т», душ літ. «З», туалет літ. «Л». Зазначене також підтверджується технічним паспортом на жилий будинок АДРЕСА_1 від 06 квітня 2012 року (а.с.238-240).

Також експертизою встановлено, що на земельній ділянці існує порядок користування, відповідно до якого співвласниця з часткою ? ОСОБА_7 користується земельною ділянкою площею 264 кв.м., а співвласниця ОСОБА_8 користується земельною ділянкою площею 167 кв.м.

З метою вирішення спору щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, закріпленою за спірним будинком, ОСОБА_7 у 2009 році зверталася з відповідними заявами до Скадовської міської ради та інспекції ДАБК (а.с.18,20).

З відповіді інспекції ДАБК у Херсонській області від 08 травня 2009 року вбачається, що в результаті проведення перевірки дотримання ОСОБА_8 містобудівного законодавства під час будівництва будівель АДРЕСА_1, будівництво туалету, душу, гаражу здійснювалося без дозволу виконкому та інспекції ДАБК у Херсонській області, про що на порушника складено протокол про адміністративне правопорушення від 08 травня 2009 року №1-1-37 та видано припис від 08 травня 2009 року №1-2-57, яким зобов'язано усунути порушення містобудівного законодавства. Роз'яснено право звернення до суду в порядку ст.376 ЦК України за умови визнання судом права на користування земельною ділянкою (а.с.22).

Після смерті ОСОБА_8 заявлений ОСОБА_7 позов до ОСОБА_8, ОСОБА_12, треті особи: Скадовська міська рада та 7-ма Київська державна нотаріальна контора, про поділ житлового будинку в натурі між власниками та визначення порядку користування земельною ділянкою, ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 10 травня 2011 року в порядку ст.207 ЦПК України залишено без розгляду (а.с.26).

Даних щодо визначення між сторонами порядку користування земельною ділянкою матеріали справи не містять.

В 2011 році ОСОБА_7 знову звернулася до Скадовської міської ради та інспекції ДАБК із заявами про захист права власності, порушеного внаслідок самочинного будівництва, яке здійснює ОСОБА_6 (а.с.29,32).

22 серпня 2011 року та 03 листопада 2011 року інспекцією ДАБК здійснено перевірки дотримання ОСОБА_6 норм містобудівного законодавства, в результаті яких встановлено, що відповідач проводить аварійно-відновлювальні роботи по відновленню даху над трьома господарськими будівлями в частині житлового будинку, що належав її матері. Також встановлено не усунення ознак самочинного будівництва гаражу, сараю, туалету та душу, за будівництво яких притягувалася до відповідальності у травні 2009 року ОСОБА_8, та проведення будівельних робіт по улаштуванню мансардного поверху над прибудовою до житлового будинку та сараями без дозвільних документів, у зв'язку з чим ОСОБА_6 видано припис про усунення ознак самочинного будівництва гаражу, сараю, туалету, душу, мансардного поверху над прибудовою до житлового будинку та сараями, а також складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.37,53).

У березні 2012 році Інспекція ДАБК звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи: Скадовська міська рада, ОСОБА_7, про знесення самочинного будівництва. Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 19 червня 2012 року позов задоволено, вирішено знести за рахунок ОСОБА_6 самочинно збудовані гараж літ. «Г», сараї літ. «Ж», «В», душ літ. «З», туалет літ «Т» та мансардний поверх на прибудові до житлового будинку, який розташований над приміщенням топкової, санвузлу та сараїв літ. «В», «Ж» (а.с.169). Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 02 грудня 2013 року рішення суду від 19 червня 2012 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову (а.с.310-311).

Звертаючись до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель позивачкою, в порушення вимог ст.60ЦПК України, не надано доказів, які саме перешкоди створюють спірні самовільні забудови та чим саме кожна з даних будівель або споруд заважають позивачці користуватися належним їй на законних підставах нерухомим майном або земельною ділянкою.

Зокрема, позивачкою не надано актів відповідних державних органів щодо обстеження спірної земельної ділянки з визначенням місця розташування та площі спірних споруд, доказів зведення спірних споруд з суттєвими порушеннями будівельних норм та правил, неможливості іншим шляхом вирішити спір між сторонами, що також може бути визначено шляхом проведення відповідної судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, при закріпленні за будинком АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 412 кв.м. на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради №144 від 16 серпня 1989 року та встановленні фактичної площі у розмірі 431 кв.м., позивачкою не доведено, що самочинно збудовані споруди, які вона вимагає знести на підставі ст.391 ЦК України, розташовані в межах земельної ділянки площею 412 кв.м., без чого у неї не може виникнути право на негаторний позов щодо захисту неіснуючого у неї права.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд не дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін; доводи відповідача належним чином не перевірив та не навів факти, які б спростували ці доводи; в рішенні не навів докази, які б підтверджували наявність перешкод для позивача у користуванні її майном, обмежився лише вказівкою на схематичний план спірної домобудівлі з зазначенням самовільних будівель, який і підтверджує наявність цих перешкод, а також на неодноразове звернення позивачки до державних установ і організацій для вирішення виниклого спору з приводу використання земельної ділянки та встановлення інспекцією ДАБК факту здійснення ОСОБА_6 самочинного будівництва, не вказавши при цьому, в чому саме ці порушення полягають і чим саме чиняться перешкоди.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає недоведеними наявність перешкод у користуванні позивачкою нерухомим майном та земельною ділянкою, а тому суд першої інстанції помилково вважав ці обставини встановленими, у зв'язку з чим рішення суду в силу ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

.

Керуючись ст.ст.376,391 ЦК України, ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Скадовська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді