Постанова № 36994378, 15.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2014 р. Справа № 922/4094/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача -Шелехань М.В.

відповідача -Кірбаба О.М., Соколай В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3646 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.13 р. у справі № 922/4094/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко", м. Балаклія, Харківська область

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Балмолоко", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к у справі № 3/20-147-13 та зупинити виконання рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к у справі № 3/20-147-13 на час вирішення справи як такого, що підлягає обов'язковому зупиненню на підставі ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч. 1 ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2013 р. по справі № 922/4094/13 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к по справі № 3/20-147-13. Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" судові витрати по справі в сумі 1720,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що відповідач не довів ті обставини, що ТОВ "Балмолоко" повідомляло невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання, в рішенні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к у справі № 3/20-147-13 не спростовано правомірності обраного позивачем способу подання інформації про кількість продукту (щодо розміщення на зворотному боці етикетки та обраного шрифту) відповідно до вимог чинного законодавства, та не доведено, що цей спосіб подачі інформації на етикетці продукту може ввести в оману споживачів з урахуванням наявності широкого кола виробників аналогічного продукту у схожих упаковках та ін.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2013 року у справі № 922/4094/13 в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к у справі № 3/20-147-13 і стягнення з відділення судових витрат та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к у справі № 3/20-147-13:

1. Визнано, що ТОВ "Балмолоко", поширюючи на упаковках молока пастеризованого 3,2% жиру та молока пастеризованого 2,5% жиру інформацію щодо місткості 0,920 кг на зворотному боці шрифтом, однаковим з основним текстом, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

2. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене п. 1 резолютивної частини цього подання, накладено на ТОВ "Балмолоко" штраф у розмірі 68000,00 грн.

3. Зобов'язано ТОВ "Балмолоко" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачень ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", протягом 2-х місяців з дня отримання відповідного рішення адміністративної колегії територіально відділення, шляхом розміщення інформації стосовно місткості упаковок молока пастеризованого 3,2% жиру та молока пастеризованого 2,5% жиру, таким чином, що б забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту, про що письмово повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в 10-денний термін з дня припинення порушення.

В основу оскаржуваного рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України покладені такі обставини:

- за результатами дослідження господарської діяльності ТОВ "Балмолоко" на ринку виробництва (фасування) молока на предмет відповідності його діяльності вимогам статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" в частині фасування ним на власних виробничих потужностях молока пастеризованого під торговою маркою "Балмолоко" масою нетто 920 г. жирністю 2,5% та 3,2% щодо поширення інформації, що вводить споживачів в оману.

Зокрема, в рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 166-к від 25.07.2013 р. зазначено, що інформація стосовно маси на упаковках молока пастеризованого жирністю 2,5% (Молоко пастеризоване 1) та Молока пастеризованого жирністю 3,2% (Молоко пастеризоване 2) ("Маса нетто 920 г") міститься в основному тексті на зворотній частині упаковки, а розмір шрифту, яким виконано напис, не відрізняється від шрифту, яким нанесено всю інформацію на зворотний бік упаковки, що ускладнює швидке ознайомлення покупців із зазначеною інформацією.

Також в рішенні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 166-к від 25.07.2013 р. зазначено, що порушенням конкурентного законодавства визнано не невідповідність дій Товариства нормам діючого законодавства в сфері маркування етикетки, а поширення інформації, що вводить в оману шляхом поширення неповних відомостей на етикетках товару внаслідок обраного способу їх викладення. Початком порушення є січень 2012 року, а саме - початок розповсюдження Товариством Молока пастеризованого 1 та Молока пастеризованого 2 в упаковках з інформацією, що вводить в оману. Доказами, які підтверджують вчинення Товариством порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, є документи, що містяться в матеріалах справи.

У позовній заяві ТОВ «Балмолоко» зазначає, що чинні законодавчі акти України не встановлюють способи та форми подання інформації про харчовий продукт, які б однозначно засвідчували правильність маркування, а тому твердження відповідача про те, що відомості про ємність товару та його вагу повинні міститися на лицьовій стороні етикетки, оскільки розміщення їх на зворотній стороні є неповною інформацією через спосіб її викладення та введення в оману споживачів не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

При цьому, позивач вказує, що інформація щодо маси нетто на етикетках, які досліджувалися відповідачем, розміщена в тому ж місці, що й інформація щодо назви та інших характеристик товару, а тому стверджувати, що спосіб повідомлення споживачів саме про масу нетто товару шляхом приховування даної інформації, розміщення її в недоступному для споживач; місці, є безпідставним.

ТОВ «Балмолоко» вважає, що не порушувало умов чинного законодавства України щодо маркування молока пастеризованого, а отже оскаржуване рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято безпідставно.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не довів ті обставини, що ТОВ "Балмолоко" повідомляло невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання, в рішенні Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.07.2013 р. № 166-к по справі № 3/20-147-13 не спростовано правомірності обраного позивачем способу подання інформації про кількість продукту (щодо розміщення на зворотному боці етикетки та обраного шрифту) відповідно до вимог чинного законодавства, та не доведено, що цей спосіб подачі інформації на етикетці продукту може ввести в оману споживачів з урахуванням наявності широкого кола виробників аналогічного продукту у схожих упаковках та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до ч 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 4-2 і 4-3 ГПК.

ТОВ «Балмолоко» є юридичною особою, зареєстрованою Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 07.06.2010 р.

Здійснюючи господарську діяльність на ринку молока та молочних продуктів, у розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ТОВ «Балмолоко» є суб'єктом господарювання.

Діючи на ринку молока та молочних продуктів, ТОВ «Балмолоко» (позивач) випускає конкурентоспроможну продукцію, яка користувалась попитом на території України, в тому числі в місті Харкові та області. Молоко та молочні продукти, що виробляються ТОВ «Балмолоко», конкурують з іншими вітчизняними та імпортними зразками цієї продукції; ТОВ «Балмолоко» випускає свою продукцію у кількості 53 видів, використовуючи торгівельні марки: ТМ «Балмолоко», ТМ «Балаклійське». Продукція товариства маркується зареєстрованим графічним зображенням, право власності на яке засвідчує Патент на промисловий зразок № 22085, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Як зазначає у своєму рішення відповідач в ході аналізу макетів упаковок молока ТМ «Балмолоко» пастеризованого жирністю 2,5% (далі - Молоко пастеризоване 1) та молока ТМ «Балмолоко» пастеризованого жирністю 3,2% (далі - Молоко пастеризоване 2) "Маса нетто 920 г" міститься в основному тексті на зворотній частині упаковки, а розмір шрифту, яким виконано напис, не відрізняється від шрифту, яким нанесено всю інформацію на зворотній бік упаковки, що ускладнює швидке ознайомлення покупців із зазначеною інформацією.

У статті 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" зазначено, що відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Відповідно до частини першої статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Частиною другою цієї статті встановлено, що інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.91) актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Пунктом 1 ст. 20 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" передбачено заборону особам, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів вводити в обіг, зокрема, неправильно марковані харчові продукти, а пункт 6 цієї статті регламентує, що вироблені в Україні харчові продукти повинні бути безпечними, придатними для споживання, правильно маркованими та відповідати технічним регламентам.

Обов'язкові вимоги до маркування продукції встановлені у ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої маркування має містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на певний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про молоко та молочні продукти", суб'єкти господарювання мають право: отримувати від відповідних державних органів у встановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань безпечності та якості продукції, що виробляється; звертатися за захистом порушених прав до суду відповідно до закону. Суб'єкти господарювання зобов'язані: додержувати вимог нормативних документів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації; забезпечувати додержання вимог санітарних та ветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метою запобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин; забезпечувати контроль безпечності та якості продукції; вести в установленому законодавством порядку документацію, яка підтверджує безпечність та якість продукції; надавати необхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію, документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочних продуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченій нормативно-правовими актами; виконувати інші обов'язки, встановлені законом; за наявності виробничих потужностей забезпечувати повну переробку молочної сировини, а в разі їх відсутності - реалізовувати підприємствам, які можуть її переробляти.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", харчові продукти, вироблені в Україні, повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним регламентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву харчового продукту;

2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;

10) наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно.

За приписами пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.10.2010 р. № 487 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 р. за № 183/18921 (далі - Технічний регламент), вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

Зокрема, п. 19 Технічного регламенту передбачено, що кількість харчового продукту зазначається у його маркуванні словами: "Об'єм ..."- в одиницях об'єму для рідких харчових продуктів (окрім олій, маргаринів м'яких, майонезів, молока питного, сметани, кефіру, меду); Маса нетто ..." - в одиницях маси для інших харчових продуктів, у тому числі для олій, маргаринів м'яких, майонезів, молока питного, сметани, кефіру, морозива, меду; "Кількість ..." для продукту, який реалізується поштучно.

Кількість харчового продукту в його маркуванні зазначається позначенням номінальної кількості харчового продукту із зазначенням граничнодопустимих відхилень від номінальної кількості, або зазначається нормативний документ, за яким їх установлено, або зазначається знак відповідності "е" згідно з чинним законодавством. Одиниці виміру кількості харчового продукту у його маркуванні вказуються в метричній системі мір і встановлюються чинними в Україні нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 31 Технічного регламенту, назву харчового продукту необхідно зазначати на упаковці або етикетці (контретикетці, кольєретці, стікері, ярлику), доданій до нього, шрифтом не меншим ніж 2 мм, а всю іншу обов'язкову інформацію в маркуванні розфасованого харчового продукту, перераховану в пункті 6 цього Технічного регламенту, шрифтом не меншим ніж 0,8 мм.

Обов'язкову інформацію в маркуванні, передбачену пунктом 6 цього Технічного регламенту, треба розташовувати в помітному місці так, щоб вона була видимою і незмивною. У жодному разі ця інформація не повинна розміщуватись у прихованому, недоступному місці або затінюватись чи перекриватись іншими написами або графічними зображеннями.

Назву, кількість харчового продукту у його маркуванні розташовують в однаковій зоні видимості.

Визначення неправильно маркованого продукту дано у ст. 1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", відповідно до якого харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо:

- етикетка підроблена або вводить в оману;

- харчовий продукт продається під назвою іншого продукту;

- інформація на етикетці представлена недержавною мовою;

- харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підготовлений таким чином, що це вводить в оману;

- етикетка харчового продукту не відповідає обов'язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

- етикетка містить слова, словосполучення або дані, які важко прочитати або зрозуміти звичайному споживачу за звичайних умов використання, показу та продажу товару та ін

Відповідно до п. 4.5.4 Позначення маси нетто, чи об'єму, чи кількості продукту. ДСТУ 4518-2008 "Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила.", кількість харчового продукту треба зазначати у встановлених одиницях вимірювання (вага, об'єм або поштучно). Для продуктів, в яких основний компонент знаходиться в рідкому середовищі (у сиропі, тузлуку, маринаді, розсолі, у фруктовому або овочевому соку, в бульйоні тощо), окрім загальної маси нетто необхідно зазначати масу основного продукту. Масу нетто і об'єм продукту потрібно зазначати в метричній системі мір та згідно з ДСТУ 3651.0. Для харчових продуктів, які продають „на вагу" (зважування в присутності споживача) масу нетто чи об'єм продукту дозволено не зазначати.

Вимоги і положення зазначеного стандарту є рекомендованими.

При цьому, жодним чином не зазначено, що ця інформація повинна міститись на лицьовій стороні етикетки. Відповідно до п. 4.5.1.1 ДСТУ 4518:2008, всі слова, які входять до складу знаків для товарів, як загальної так і власної назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару (етикетку) повинні мати висоту літер не меншу, ніж 5 мм. Інша інформація має бути нанесена шрифтом не меншим, ніж 0,8 мм.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 19 Технічного регламенту, кількість харчового продукту зазначається у його маркуванні словами «Маса нетто ...» - в одиницях маси для молока питного.

Для встановлення об'єктивних переваг, які могло отримати Товариство при виробництві та реалізації Молока пастеризованого 1 та Молока пастеризованого 2 з використанням такого способу викладення інформації стосовно кількості товару в упаковці, здійснено опитування покупців торговельних мереж, розташованих на території міста Харкова.

На підставі проведеного відповідачем опитування встановлено та зроблено висновок про те, що схожість упаковок Молока пастеризованого 1 та Молока пастеризованого 2 з упаковкою молока місткістю 1 л, вводить в оману споживачів стосовно їх фактичної місткості, а отже обрання такого способу викладення інформації стосовно місткості упаковок двох видів Молока є таким, що вводить в оману невизначене коло осіб, тобто містить неповні відомості про кількість товару в частині відсутності зазначення інформації щодо маси нетто упаковок в однаковій зоні видимості з назвою продукту, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів ТМ «Балмолоко», яке поширило таку інформацію невизначеному колу осіб.

При цьому, відповідачем нормативно не доведено, підстав встановлення несхожості різних упаковок, за розміром в тому числі порівняно з упаковками інших виробників, та обов'язок суб'єктів господарювання відрізняти (виділяти) зовнішню схожість за розміром порівняно з іншими конкурентами на ринку таких продуктів, шляхом збільшення чи зменшення розміру або іншим чином.

Статтею 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 (далі - правила) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

Отже, визначення спірного питання щодо введення в оману споживача дизайном упаковки потребує спеціальних знань та може бути встановлено виключно за результатами експертних досліджень.

До того ж, з анкет опитуваних не можливо встановити, осіб яким надавалися зразки для огляду, (доказів неупередженості та не заінтересованості), зазначених осіб у результатах опитування, місце обставини, паспортні дані осіб, час опитування, тощо.

Відсутність експертних висновків є доказом неповного з'ясування обставин справи в рішенні адміністративної колегій ХОТВ Антимонопольного комітету України № 166-к від 25.07.2013 року по справі № 3/20-147-13.

Як видно з матеріалів справи, зазначену на лицевому боці упаковки загальну назву продукту "Молоко", повну власну назву продукту "Молоко коров'яче питне пастеризоване 2,5% жиру" нанесено на зворотному боці упаковки (яка в стані розвернутої плівки міститься в правому верхньому куті). При цьому в одному блоці з назвою продукту (в одній зоні видимості) міститься його маса нетто, як це передбачено п. п. 19, 31 Технічного регламенту.

В своєму рішенні суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що інформація щодо маси нетто на етикетках, які досліджувалися відповідачем, розміщена в тому ж місці, що й інформація щодо назви та інших характеристик товару, а тому стверджувати, що спосіб повідомлення споживачів саме про масу нетто товару шляхом приховування даної інформації, розміщення її в недоступному для споживача місці, є безпідставним.

В оспорюваному рішенні не вказано, яка висота цифр на упаковках молока пастеризованого 3,2% жиру та молока пастеризованого 2,5% жиру торгової марки "Балмолоко", якими зазначено ємність товару.

При цьому, твердження відповідача про те, що відомості про ємність товару та його вагу повинні містити на лицьовій стороні етикетки, оскільки розміщення їх на зворотній стороні є неповною інформацією через спосіб її викладення та введення в оману споживачів не ґрунтується на нормах чинного законодавства, відповідно застосування до позивача штрафної санкції є неправомірним.

Відповідачем, також не доведено, що спірна інформація є прихованою, або недоступною чи невидимою.

Згідно з ч. 2 п. 3 інформаційного листа Антимонопольного комітету України "Про проведення досліджень ринків" № 60/01 від 25.04.2012 р. для проведення дослідження ринку можуть бути використані такі джерела інформації: дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку - сукупність відповідей респондентів на певне коло питань, зокрема, щодо думки покупців про асортимент і якість товарів, оцінки намірів та мотивів поведінки покупців, їх уподобань, побажань і вимог до споживчих якостей товарів та їх взаємозамінності, характеристики використання товару (отримуються самостійно або замовляються у відповідних суб'єктів, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень).

Викладене свідчить, що вказаним інформаційним листом передбачено, що відповідні територіальні органи Антимонопольного комітету України проводять опитування населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку самостійно або замовляю у відповідних суб'єктів, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень. Оскільки суб'єкти на проведення соціологічних досліджень мають бути спеціалізованими, то і працівники територіальних відділень Антимонопольного комітету України мають теж володіти спеціальними знаннями і навичками, мати відповідну освіту, перебувати в штаті установи, та права і обов'язки їх мають бути закріплені у відповідній посадовій інструкції.

Проте, в рішенні адміністративної колегій ХОТВ Антимонопольного комітету України № 166-к від 25 липня 2013 року по справі № 3/20-147-13 не зазначено номеру наказу на проведення опитування, уповноважених відповідальних осіб, номер договору з відповідними суб'єктами господарювання, які спеціалізуються на проведенні соціологічних досліджень, не затверджене коло питань, голови опитувальної групи, термінів проведення опитування, похибки опитування, висновків та факт їх закріплення.

Відповідач, спираючись лише на місце розташування та показники розміру шрифту, нанесеного на упаковку продукту (маленькі, великі літери), та власне суб'єктивне візуальне сприйняття її, і притому не конкретизуючи їх необхідний розмір та візуальне сприйняття, без допомоги експерта, відповідної спеціалізованої установи, в самовільному порядку зробив висновок, що відповідна інформація є невидимою, не доступною, прихованою тощо, і на основі даних припущень притягнув позивача до відповідальності.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Тобто, всій тій інформації, яку напрацювало відповідне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, має бути в обов'язковому порядку надано процесуальний статус письмового доказу по справі шляхом узагальнення її у відповідному процесуальному документі - рішенні, акті, протоколі, наказі.

Відповідач у своєму рішенні, спираючись лише на результати проведеного вибіркового опитування та власне суб'єктивне візуальне сприйняття, без допомоги експерта, відповідної спеціалізованої установи, безпідставно зробив висновок, що поширення інформації на упаковках молока вищезазначеного товариства щодо місткості на зворотньому боці шрифтом, однаковим з основним текстом є порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та вводить в оману невизначене коло осіб, оскільки, як зазначено вище також не довів підстав обов'язковості здійснення порівняння розмірів упаковок різних виробників, які є конкуруючими на певному ринку товарів та пріоритету одного перед іншими для виділення свого товару шляхом збільшення чи зменшення розміру упаковок, здійснення пояснювального напису чи спеціальної вказівки на несхожість з тими, кому віддано пріоритет чи з будь-якими іншими конкурентами.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 04.11.13 р. у справі № 922/4094/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 04.11.13 р. по справі № 922/4094/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 13.01.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.