Ухвала суду № 36993863, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3707/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду місті Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсільгоспмаш» до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 адміністративний позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Укрсільгоспмаш» відмовити повністю. Вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи, чим порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ТОВ «Укрсільгоспмаш» зареєстроване як юридична особа 05.06.2008, перебуває на податковому обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

20.05.2013 ТОВ «Укрсільгоспмаш» засобами електронного зв'язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Податкова декларація прийнята Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, про що свідчить квитанція № 2.

Податковий орган листом від 24.05.2013 № 4058/10/15-2 повідомив позивача про те, що податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року не визнано як податкову звітність, оскільки вона заповнена всупереч правилам, визначеним ст. 46 та 48 ПК України.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 20.05.2013 містить всі необхідні відомості та реквізити, подана позивачем з дотриманням вимог ПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Порядок прийняття або відмови в прийнятті декларації посадовими особами податкового органу передбачено положеннями пп. 49.8 - 49.14 статті 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Пунктами 49.11 статті 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, в разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

З аналізу норм закону слідує, що податковий орган зобов'язаний прийняти від платника податків податкову декларацію, якщо вона за формальними ознаками містить усі обов'язкові реквізити, зазначені у пп. 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, проте, перевірка показників декларації у зв'язку з прийняттям звітності не допускається.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція № 233) передбачено порядок подання податкових декларацій в електронному вигляді, загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних Державної податкової служби є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.

Згідно п. 7.6 Інструкції № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем після направлення до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року засобами електронного зв'язку отримано квитанцію про доставку № 2.

Будь-які повідомлення, які б містили зауваження чи застереження до податкової декларації відсутні.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримання позивачем квитанції свідчить про здійснення перевірки податкової декларації на відповідність її вимогам законодавства щодо заповнення, подання та прийняття податковим органом, а також про відсутність помилок при заповнення усіх реквізитів податкової декларації.

В апеляційні скарзі відповідач зазначає, що реквізити податкової декларації ТОВ «Укрсільгоспмаш» з податку на додану вартість за квітень 2013 року заповнені всупереч вимогам ст. 46 та 48 ПК України.

Однак, колегія суддів комплексно дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2013 вважає, що податковий орган дійшов хибного висновку щодо її невідповідності вимогам законодавства, оскільки позивачем заповнено всі необхідні відомості та реквізити, передбачені положеннями ст. 46 та 48 ПК України.

Стосовно висновку податкового органу щодо надання податковій декларації позивача статусу «Не визнано як податкову звітність», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З метою забезпечення практичного застосування ст. 46 - 51 ПК України та удосконалення процедури подання податкової звітності платниками податків до податкових органів розроблено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платниками податків в органах ДПС України, які затверджено наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516.

Зазначеними Методичними рекомендаціями затверджено Довідник причин з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією (додаток 6), в якому наведено додаткові підстави невизнання податкової звітності, які випливають з інших статей Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом направлено позивачу лист №4058/10/15-2 від 24.05.2013, яким податковій декларації присвоєно статус «Не визнано як податкова звітність» з підстав невідповідності вимогам ст. 46 та 48 ПК України.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками, оскільки вищевказаний перелік не містить у описі причин для відмови - «невідповідність декларації вимогам ст. 46 та 48 ПК України».

Окрім цього, вказаний лист не містить конкретних причин з яких податкову декларацію позивача не визнано як податкову звітність та позбавляє можливості усунути виявлені податковим органом порушення.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта та погоджується з судом першої інстанції, що лист податкового органу є фактичним рішенням про відмову в прийнятті декларації, а тому підлягає оскарженню у порядку п. 56.1 ст. 56 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області неправомірно не визнано як податкову звітність декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсільгоспмаш» з податку на додану вартість з додатками за квітень 2013 року та надано статус «Не визнано як податкова звітність», законних підстав вважати податкову декларацію «невизнаною податковою звітністю» немає.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку

з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.