Ухвала суду № 36993420, 05.02.2014, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/10187/13-цУХВАЛА

"05" лютого 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Крімченко С.А. при секретарі Куліковій В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та процентів за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 5804 931 грн.50 коп.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на частку 734/1000 багатофунціонального комплексу за АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 у межах позовних вимог на суму 5804 931 грн. 50 коп.

Заяву мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу та будівництва об єкта нерухомості. На виконання зазначеного договору позивачем ОСОБА_1 було передано ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 16000000 грн. Про факт одержання цих коштів були надані розписки .ОСОБА_3 умови попереднього договору купівлі-продажу не виконано, грошові кошти не повернуто, тому позивач через суд просить повернути грошові кошти, надані ОСОБА_3, зокрема відповідно до згаданої розписки, а саме 4000000 грн. та проценти за користування ними. Спроби позивача ОСОБА_1 самостійно повернути борг виявилися марними, так як відповідач ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання своїх зобов язань, уникає від зустрічей з позивачем, не відповідає на його телефонні дзвінки. З метою забезпечення виконання рішення суду в майбутньому вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладання арешту на все майно та грошові кошти ОСОБА_3

Факт наявності майна, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.11.2011 року серії САЕ № 278914, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 22.12.2011 року № 1011 та копією Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 16126297 від 14.01.2014 року.

Відповідно до даного свідоцтва та Витягу, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 73.4% багатофункціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1 А 26.6% даного комплексу реалізовані ОСОБА_3 третім особам. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що на момент виконання рішення суду в ОСОБА_3 не виявиться майна і виконання рішення суду стане неможливим. В заяві зазначено також, що перебування багатофункціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1 в іпотеці банку не виключає можливість встановлення щодо цього майна інших обтяжень. Згідно попереднього договору від 5.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 договірна ціна нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 складає 24000000 грн.(додана копія договору) Відповідно до приведених розрахунків частка ОСОБА_3 734/1000 даного нежитлового приміщення складає 17616000 грн. При реалізації даного приміщення з публічних торгів частка ОСОБА_3 буде складати 5912 000 грн., тобто у межах позовних вимог ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву, просять її задоволити.

Відповідач та представник відповідача заперечують проти задоволення даної заяви.Представник відповідача пояснив, що відповідач кошти у позивача не брав, розписку не писав і підпис в розписці належить не йому. Позивач оригіналу розписки так і не надав. Крім того, для розрахунку вартості нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 взята договірна ціна, щодо якої попередньо домовилися сторони в попередньому договорі, а не реальна ринкова ціна. Ним зазначено в запереченні, що вартість даної частки складає не менше 56 000 000 грн. Накладення арешту на всю частку 734/1000 не співрозмірно з позовними вимогами.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін приходить до наступного.

Судом встановлено, що 5.12.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та процентів за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 5804 931 грн.50 коп. До позовної заяви в якості доказу надана ксерокопія розписки про передачу коштів, оригінал розписки суду не наданий. Представник позивача зазначив, що в даному судовому засіданні оригінал розписки не може бути наданий, так як оригінал розписки разом з зразками підписів відповідача направлені ними для проведення експертного дослідження в експертну установу м.Києва. Оригінал розписки буде наданий в наступному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В поданій заяві про забезпеченні позову зазначено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 73.4% багатофункціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.11.2011 року серії САЕ № 278914 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 22.12.2011 року № 1011 ( копія додається)

В поданих представником відповідача додатках до заперечення на позов є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 16126297, виданого реєстраційною службою Олександрійського МРУЮ. Згідно даного витягу 734/1000 частки багатофункціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 знаходиться в іпотеці закритого акціонерного товариства комерційний банк «Кредит-Дніпро».

Тому накладення арешту на дане нерухоме майно може привести до порушення прав іпотеко держателя - ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро».

Згідно 3.ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження« для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про

стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір

заборгованості боржника заставодержателю.

У суду немає точної, документально підтвердженої інформації, яка загальна сума кредитної заборгованості ОСОБА_3(основний борг, пеня, відсотки), немає інформації і від заставодержателя, яка вартість предмету іпотеки згідно експертного висновку, який знаходиться в матеріалах кредитної справи і яка ринкова вартість 734/1000 частки предмета іпотеки. Суд при винесенні рішення не може керуватися припущеннями сторін. При примусовій реалізації предмета іпотеки вартість останнього визначається згідно експерного висновку, а не береться до уваги договірна ціна. Жодна із сторін не надала доказів дійсної вартості предмета іпотеки, визначеної експертним висновком.

Тому накладення арешту на всю частку 734/1000 багатофунціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1 приведе до порушення прав іпотекодержателя. Крім того, в даній заяві про забезпечення позову зазначено на а.с.5, що судами встановлена усталена практика про відмову банкам в позовних вимогах про скасування арешту, накладеного в забезпечення позовних вимог третіх осіб на майно боржника , що знаходиться в іпотеці.

Разом з тим, суд враховує, що між сторонами дійсно виник спір. Враховуючи, що відповідач проводить зі згоди банку відчуження часток багатофунціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1 і на момент прийняття рішення по даній справі даний об єкт нерухомості може бути реалізований, то суд вважає за можливе накласти арешт на частку багатофунціонального комплексу за адресою АДРЕСА_1 в межах позовних вимог, а саме вартістю 5804 931 грн. 50 коп. до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на частку багатофунціонального комплексу за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий 14 вересня 2007 року Олександрійським РВ УМВС України в Кіровоградській області, місце реєстрації АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у межах позовних вимог на суму 5804 931 (п ять мільйонів вісімсот чотири тисячі дев ятсот тридцять одна) грн. 50 коп. до набранням рішення по даній справі законної сили.

В іншій частині вимоги відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження даної ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Крімченко С.А.