Ухвала суду № 36993147, 29.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3616/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумруд» (далі - відповідач, СВК «Ізумрудний») про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій.

Позов обґрунтований тим, що у СВК «Ізумрудний» працювали та вийшли на пенсію особи, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а», «б»-»з» ст. 13, Закону України «Про пенсійне забезпечення». УПФУ вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку цим працівникам пільгових пенсій до 25-го числа кожного місяця, однак не виконує свого обов'язку добровільно. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з СВК «Ізумрудний» заборгованість по даний витратах. У урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 23.10.2013 року УПФУ просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 23.10.2013 року в сумі 26 916,56 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що згідно з п. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фінансування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду. Крім того представник відповідача посилався на те, що СВК «Ізумрудний» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого платежу, у якому вже закладені кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які у відповідності до законодавства повинно сплачувати підприємство. За таких обставин відповідач вважає, що підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відсутні.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з СВК «Ізумрудний» на користь УПФУ в Генічеському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 26 916,56 грн.

СВК «Ізумрудний» на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову УПФУ в Генічеському районі Херсонської області відмовити повністю.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Ізумрудний» має статус юридичної особи з 26 грудня 1991 року та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Підставами для призначення відповідної пенсії є документи, що підтверджують спеціальний стаж: трудова книжка, а за відсутності запису у ній - уточнююча довідка, що видається підприємством, на якому працівник набув спеціальний стаж роботи. Зокрема, відповідачем підтверджено такий трудовий стаж стосовно визначеного кола його працівників.

Позивач за лютий 2013 року, квітень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року. направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б» - «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Відповідач зазначені розрахунки не визнав в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 26916 грн. 56 коп..

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Однак, всупереч цьому, станом на момент подачі позову сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень 2012р. відповідачем не відшкодована.

Вирішуючи справу та задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на момент розгляду справи, відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень, липень, серпень 2013 року, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Підпункт 6.2 пункту 6 Інструкції вказує на те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст.1 цього Закону (юридичні особи, які використовують працю найманих працівників), повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст.2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону № 400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.»б»-»з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно до вимог пп. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Частиною 2 Прикінцевих положень Закону, який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подачі позову та розгляду справи сільськогосподарським виробничим кооперативом «Ізумрудний» не сплачено суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період червень, липень, серпень 2013 року в розмірі 26916 грн. 56 коп..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області та стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» заборгованості в сумі 26916 грн. 56 коп., вважає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький