Ухвала суду № 36992331, 29.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 січня 2014 року м. Київ К/800/66249/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносинтез" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносинтез" до Сумської митниці Міндоходів про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2013 року касаційну скаргу Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносинтез" залишено без руху.

Ухвала суду мотивована тим, що скаржником не надані належні докази в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та не додано документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством. Скаржнику надано строк для усунення вказаних недоліків.

На виконання вимог ухвали скаржник направив документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку, в якому зазначив, що копію оскаржуваного рішення він отримав 12 грудня 2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Доводи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження є необґрунтованими.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 1 статті 71 КАС України).

Так, перелік доказів, на підставі яких можна встановити, що строк касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції пропущений з поважних причин, не є вичерпним.

Основною вимогою щодо таких доказів є те, що вони повинні об'єктивно підтверджувати факт несвоєчасного надсилання (отримання) копії оскаржуваного рішення.

Зокрема, скаржник має право звернутись до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про надання інформації стосовно відправлення оскаржуваного рішення.

Таке право скаржник не використав.

Натомість скаржник надав докази, на підставі яких неможливо об'єктивно встановити обставини у справі щодо направлення оскаржуваного рішення.

Так, скаржником надано конверт, який не містить ідентифікуючих ознак, на підставі яких можливо встановити, що в ньому надсилалося саме оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, згідно цього конверту кореспонденція направлялась 10 грудня 2013 року, тоді як подана скаржником копія супровідного листа про направлення оскаржуваного рішення датована 19 листопада 2013 року.

Такі обставини ставлять під сумнів їх співвідношення між собою.

Інші документи скаржником не надані.

За таких підстав, суд не знаходить поважних причин пропуску строку оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ "Укртехносинтез" .

Суддя Т.С. Розваляєва

З оригіналом згідно помічник судді В.М. Даценко