Рішення № 36992264, 04.02.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/6087/13-ц

2/465/707/14

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.2014 року Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.

при секретарі- Потюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором. Позов мотивує тим, що між ТзОВ «Українська мікрофінансова мережа» та ОСОБА_1 27.03.2013 року укладено кредитний договір №ЛВ01-00047 на суму 1000,00 гривень, строком до 10.04.2013 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування коштами. На виконання кредитного договору позивачем було видано кредит на вищевказану суму. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.06.2013 року становить заборгованість по кредиту в сумі 1000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1640,00 гривень, пеню в розмірі 1740,80 гривень та штраф в розмірі 100,00 гривень, а всього 4480,80 гривень, які просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву з клопотанням слухати справу у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задовольнити та у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. На підставі ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого представник позивача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 27.03.2013 року між ТзОВ «Українська мікрофінансова мережа» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ЛВ01-00047 на суму 1000,00 гривень, строком до 10.04.2013 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування коштами.

Згідно умов кредитного договору № ЛВ01-00047 від 27.03.2013 року, ТзОВ «УММ» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 1000,00 гривень з терміном погашення до 10.04.2013 року.

Як вбачається з п.1.4. Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування коштами.

Відповідно змісту п.4.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за даним договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 2% від суми несвоєчасного виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки, яка сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідно до змісту п.4.2 Кредитного договору, за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідно до кредитного договору, заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 17.06.2013012 року становить: заборгованість по кредиту в сумі 1000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1640,00 гривень, пеню в розмірі 1740,80 гривень та штраф в розмірі 100,00 гривень, а всього 4480,80 гривень.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

З вищенаведеного, суд вважає, що оскільки відповідачі добровільно не виконують у строк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому заборгованість у сумі 4480,80 гривень слід стягнути з відповідача.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПННОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (код платника податку 38162180) станом на 17.06.2013 року заборгованість по кредиту в сумі 1000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 1640,00 гривень, пеню в розмірі 1740,80 гривень та штраф в розмірі 100,00 гривень, а всього 4480 гривень (чотири тисячі чотириста вісімдесят) 80 копійок (вісімдесят).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПННОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (код платника податку 38162180) 229,40 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Козюренко Р.С.