Ухвала суду № 36991851, 23.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2014 року Справа № 915/250/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.,суддів:Козир Т.П., Малетича М.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заявуМиколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загонупро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 06.11.2013у справі№ 915/250/13-гза позовомПриватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр"доМиколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загонутретя особаАварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Миколаївській областіпророзірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 у справі № 915/250/13-г позов задоволено; розірвано договір від 17.12.2007 № 8/05-10/07 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 скасовано та в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у даній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 скасовано, а рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2013 залишено в силі.

Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у справі № 915/250/13-г, у якій просить указану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.02.2010 у справі № 17/969/07 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 06.11.2013 у справі № 915/250/13-г, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про розірвання договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що відповідачем порушено умови договору в частині складання плану ліквідації аварій у кар'єрі на 2012 рік, без якого діяльність підприємства може бути заборонена; позивачем укладено договір на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування з третьою особою; позивачем дотримано порядок розірвання договору.

Водночас у постанові від 16.02.2010 у справі № 17/969/07 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду (у частині, що стосується доводів заявника) щодо відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову про розірвання договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, передбачених умовами договору, необхідних для припинення його дії, а саме: виключення об'єкта відповідача з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Миколаївському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону у допуску справи № 915/250/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя О. Кот Судді Т. Козир М. Малетич І. Плюшко С. Шевчук