Рішення № 36991590, 05.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/56/14 Головуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Кочеткової І.В., суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

при секретарі: Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про захист прав споживача страхових послуг шляхом стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, вказавши на те, що 09.08.2012р. між нею та відповідачем було укладено договір № 0003/010104 добровільного страхування майна та відповідальності, пов'язаної з експлуатацією майна „АХА Квартира". Предметом договору є майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням квартирою № 28 по вул. Південноукраїнській буд. 2 у м. Запоріжжі, її внутрішнім оздобленням, домашнім майном та відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну третіх осіб внаслідок володіння, користування, розпорядження вказаною квартирою (пункти 1.4., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3 договору страхування).

18.11.2012р. відбулось затоплення ванної кімнати вказаної квартири. 19.11.2012р. комісія КП ВРЕЖО № 13 у складі двох майстрів склала акт, яким зафіксовані потьоки (жовті плями) по пластику та залиття шпалер, також зафіксовано, що затоплення її ванної кімнати відбулося із вище розташованої квартири № 32. Оскільки її майнові інтереси, що пов'язані з володінням квартирою № 28 по вул. Південноукраїнській буд. 2 у м. Запоріжжя, її внутрішнім оздобленням та домашнім майном застраховані у ПАТ "СК "АХА Страхування", 20.11.2012р. вона подала заяву про настання страхового випадку. 21.11.2012р. до неї прийшов представник страхової компанії та склав свій акт, яким також зафіксував, що пошкоджено пластикові плити на стелі та стіни у ванній кімнаті. Після затоплення вона запросила представника будівельної компанії, який склав кошторис видів робіт, які необхідно зробити для відновлення її ванної кімнати. Вартість робіт з ремонту її ванної кімнати складає 1250,00 грн., а вартість матеріалів - 663,10 грн.

Відповідач відмовив в виплаті їй страхового відшкодування, пославшись на те, що пошкодження від залиття ванної кімнати 18.11.2012р. аналогічні пошкодженням від залиття 07.06.2012р., за яким їй виплачено страхове відшкодування під час дії попереднього договору, і чи був зроблений ремонт після попереднього залиття - страховику невідомо. Також відповідач не прийняв рахунок "Будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр К" від 17.01.2013 року на суму 663,10 грн., так як рахунок не підтверджує факту придбання товарів. Разом з тим, із змісту листа відповідача від 08.04.2013р. випливає, що факт залиття її квартири 18.11.2012р. страховик визнає страховим випадком, але за складеним відповідачем кошторисом відновлювального ремонту від 04.04.2013р. його вартість із заліком виплаченого страхового відшкодування за попереднім договором складає 91,00 грн., що менше розміру франшизи, і тому страхове відшкодування не підлягає виплаті. Не погоджуючись з таким висновком страховика, позивач просила суд стягнути з ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на її користь страхове відшкодування в розмірі 1813,10грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано письмове клопотання про призначення у справі технічної експертизи щодо визначення вартості відновлювального ремонту квартири.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ "СК "АХА Страхування" в особі Запорізької регіональної дирекції було укладено договір № 0003/010104 добровільного страхування майна та відповідальності, пов'язаної з експлуатацією майна "АХА Квартира". Предметом договору є майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням квартирою № 28 по вул. Південноукраїнській буд. 2 у м. Запоріжжі, її внутрішнім оздобленням, домашнім майном та відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну третіх осіб внаслідок володіння, користування, розпорядження вказаною квартирою (пункти 1.4., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3 договору страхування). Місце виконання договору - територія страхування: АДРЕСА_1 (пункт 3.12 договору страхування). Строк дії договору - до 08 серпня 2013р. (пункт 3.11. договору страхування) (а.с 8-9).

18.11.2012р. у вказаній квартирі сталося залиття ванної кімнати, про що ОСОБА_2 повідомила КП «ВРЕЖО № 13».

Згідно з актом комісії КП „ВРЕЖО №13" від 19.11.2012р. проведено обстеження квартири АДРЕСА_1, в результаті якого встановлено: в санвузлі потьоки (жовті плями) по пластику на стелі та залиття шпалер S = 0,5 кв.м. (а.с 10).

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. договору страхування від 09.08.2012р. визначено, що страховими випадками визнаються втрата (загибель) або пошкодження майна в результаті: пожежі, задимлення, вибуху, удару блискавки, падіння пілотованих літальних об'єктів або їхніх частин, стихійних лих, дії води, стороннього впливу, протиправних дій третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно п. 9.7.1.3 договору страхування: збитки визначаються при ушкодженні (частковій руйнації) майна - у розмірі витрат на відновлення. Витрати на відновлення включають (п. 9.7.1.4 ) витрати на матеріали та запасні частини для ремонту, необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, у якому воно знаходилося перед настанням страхового випадку з урахуванням зносу, а також витрати на оплату робіт з ремонту, необхідного для відновлення майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

Відповідно до п. 9.7.1.2 договору розмір збитку визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення власного розслідування і складання кошторису збитків. Відповідно до п. 9.7.1.7 договору за згодою сторін страхове відшкодування може бути виплачене страхувальнику або перераховане на рахунок, вказаний страхувальником в заяві на виплату страхового відшкодування, згідно з належним чином оформленими документами, наданими спеціалізованими підприємствами про вартість ремонтних робіт (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо). Вказані документи повинні мати повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість складових частин та матеріалів, використаних під час ремонту.

Як з»ясовано судом в ході слухання справи, позивачка після затоплення ванної кімнати 18.11.2012р. ремонтних робіт не проводила, на підтвердження вартості відновлювального ремонту надала рахунок від 17.01.2013р. Будівельного гіпермаркету «Епіцентр» про вартість матеріалів на суму 663,10 грн. та кошторис найменування робіт, складений ТОВ „БК-Стройгруп" (а.с. 11-13).

Проаналізувавши умови договору страхування та встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачкою відповідачу рахунок від 17.01.2013р. та найменування робіт і матеріалів від ТОВ „БК-Стройгруп" не підтверджують фактичного виконання ремонтних робіт та використання матеріалів, зазначених в рахунку, для відновлення ванної кімнати, а інших доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування, матеріали справи не містять, тому суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 1813,10 грн.

Проте погодись з такими висновками не можна, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків). Зі змісту вказаної норми випливає, що майнові інтереси страхувальника повинні захищатись за фактом настання страхової події, в даному випадку за фактом залиття, а не за фактом, коли страхувальник самостійно ліквідує наслідки цієї страхової події за рахунок власних коштів. Отже, захист майнових інтересів страхувальника полягає, зокрема, в можливості відновлення застрахованого майна за рахунок страховика.

Зваживши лише на п. 9.7.1.7 договору страхування, яким передбачено надання документів страховику, якими підтверджено витрати з проведеного ремонту, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги вказаних положень ЗУ «Про страхування» та вимоги ст. 22 ЦК України, згідно якої збитками є як витрати, які вже понесені потерпілим на відновлення пошкодженої речі, так і витрати, які особа мусить понести в майбутньому.

За матеріалами справи, ПАТ «СК «АХА «Страхування» визнало залиття квартири позивача 18.11.2012р. страховим випадком, про що свідчить складений Акт огляду квартири від 21.12.2012р. та розрахований відповідачем на його підставі кошторис збитку, згідно з яким вартість відновлювального ремонту визначена у сумі 91,00 грн.

Крім того, цей факт підтверджується також останнім листом страховика № 143/у - 13 від 08.04.2013р., в якому страховик визнає залиття від 18.11.2012р. страховою подією, але наголошує на тому, що пошкодження квартири позивача є ідентичними пошкодження від залиття від 07.06.2012р., за яким ним виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 912 грн. З огляду на ці обставини, страховиком визначено розмір страхового відшкодування за подією залиття від 18.11.2012р. за вирахуванням суми, отриманої ОСОБА_2 за попереднім страховим випадком від 07.06.2012р. ( а.с. 16-17).

З огляду на вказані обставини, у суду не було підстав для відмови в позові у зв»язку з

ненаданням позивачем доказів про фактичні витрати на відновлення ванної кімнати після залиття 18.11.2012р. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Досліджуючи питання щодо розміру відновлювального ремонту у помешканні позивача з урахуванням того, що сторонами у справі надані суми, які дуже кардинально різняться, колегія за клопотанням позивача призначила у справі судово-технічну експертизу.

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № ОС-268 від 30.12.2013р. вартість відновлювального ремонту, яка складається з ремонтних робіт і матеріалів, ванної кімнати ( санвузлу) у квартирі АДРЕСА_1 після пошкодження внаслідок залиття 18.11.2012р. складає 1546 грн. ( а.с. 103-119).

Отже, сума страхового відшкодування буде дорівнювати: 1546 грн. - 100 грн. (франшизи) = 1446 грн., яка підлягає стягненню зі страховика на користь страхувальника.

Щодо заперечень представника відповідача про те, що позивач не довела, що за першим страховим випадком нею був здійснений ремонт аналогічних пошкоджень, колегія не бере їх до уваги з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами до укладення договору страхування майна від 09.08.2012р., був укладений такий самий договір страхування майна від 09.08.2011р., де об»єктом страхування виступала та ж сама квартира позивача. 07.06.2012р. відбулось протікання води до квартири позивача, внаслідок чого сталося її пошкодження, що було визнано страховою подією, та ОСОБА_2 було виплачено страховиком 24.07.2012р. страхове відшкодування у розмірі 912 грн.

Відповідач, посилаючись на акти огляду майна від 08.06.2012р. ( І залиття) та від 18.11.2012р. ( ІІ залиття), вказує на ідентичність пошкоджень від залиття 07.06.2012р.та пошкоджень від залиття від 18.11.2012р. У зв»язку з цим ставить під сумнів, що ОСОБА_2 здійснила ремонт квартири після першого залиття за отримане страхове відшкодування. А отже вважає, що сума страхового відшкодування за другим договором страхування має бути зменшена на отримане страхове відшкодування за першим договором.

Проте вказані ствердження відповідача є безпідставними. Так, строк дії договору страхування від 09.08.2001р. сплив 08.08.2012р. Тому, укладаючи новий договір страхування цієї ж квартири, страховик мав право перевірити стан застрахованого майна та пересвідчитись у тому, що пошкодження квартири усунуті за рахунок страхового відшкодування. Якщо договір страхування майна укладено, то об»єкт страхування прийнятий страховиком, незалежно від того, чи перевірено його стан, та саме на страховику, який не здійснив його перевірку, полягають в такому разі певні пов»язані з цим ризики.

Таким чином, ті обставини, що страховик не скористався своїм правом щодо перевірки об»єкту страхування, не можуть звільняти його від виплати підтвердженого розміру страхового відшкодування у разі настання страхової події під час дії нового договору страхування.

Враховуючи, що на користь ОСОБА_2 стягується страхове відшкодування з відповідача, але вона як споживач звільнена від сплати судового збору, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України зі страхової компанії підлягає стягненню судовий збір в дохід держави за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги у загальній сумі 365,40 грн.

ОСОБА_2 була сплачена вартість судово-технічної експертизи, яку вона просить стягнути з відповідача, у розмірі 2016 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1366 від 19.12.2013р. У відповідності до ст. 79 ЦПК України до судових витрат віднесено також витрати з проведення експертизи, тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, довод апеляційної скарги про безпідставність відмови суду у відшкодуванні за рахунок відповідача моральної шкоди, колегія вважає неспроможним, оскільки пунктом 5.4 договору страхування визначено, що не підлягають відшкодуванню страховиком непрямі збитки, зокрема, упущена вигода та моральна шкода тощо.

Беручи до уваги все вищевикладене, колегія вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково обґрунтованою, тому у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні страхового відшкодування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2013 року у цій справі скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», код ЄДРПОУ 20474912, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, на користь ОСОБА_2, 17.10.1983р. народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, страхове відшкодування у розмірі 1446 ( одна тисяча чотириста сорок шість ) грн. та витрати за проведення судової технічно-будівельної експертизи у сумі 2 016 ( дві тисячі шістнадцять ) грн., а всього - 3 462 ( три тисячі чотириста шістдесят дві ) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» судовий збір в доход держави у сумі 365,40 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кочеткової І.В.

Судді: Маловічко С.В.

Воробйової І.А.