Рішення № 36990618, 31.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2014 р.Справа № 916/3294/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Осадчук Т.В. згідно довіреності від 18.04.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." (м. Київ);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АННАКАЙЛАС" (м. Одеса);

про стягнення 28985,54 грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

27.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АННАКАЙЛАС", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 28985,54 грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Ухвалою господарського суду від 28 листопада 2013р. порушено провадження у справі №916/3294/13 за вищезазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач не сплатив борг, просив закінчувати розгляд справи та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином за місцем реєстрації, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АННАКАЙЛАС" (відповідач) було укладено договір постачання продукції медичного призначення (лікарських засобів, виробів медичного призначення) № 85/13-ОД.

Предметом договору є зобов'язання постачальника постачати та передавати у власність покупцю лікарські засоби і вироби медичного призначення у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а покупця - приймати та оплачувати їх на умовах договору.

Відповідно п. 3.1 договору товар за договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на підставі замовлень покупця. У замовленні покупець визначає номенклатуру товару, кількість, узгоджену ціну та умови оплати.

Згідно п. 4.2 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, які вказуються в накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно п. 4.3.1 договору оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару покупцем на підставі відвантажувальних документів.

Згідно п. 4.4 договору ціни вказані в накладній на окрему партію товару є узгодженими між сторонами і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013р., але в будь якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 5.1 договору).

Відповідно п. 7.1 договору, спори, що виникають з договору, або пов'язані з ним, вирішуються у господарському суді за місцезнаходженням відповідача, у порядку визначеним законодавством України.

Позивач виконав умови договору № 85/13-ОД від 03.01.2013р. належним чином, бо позивачем були здійсненні поставки лікарських засобів і виробів медичного призначення на загальну суму 28958,54грн. відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, зокрема: № МТК163026 від 14.03.2013р. на суму 3665,67грн., № МТК163027 від 14.03.2013р. на суму 735,00грн., № МТК163089 від 14.03.2013р. на суму 250,00грн., № МТК165403 від 19.03.2013р. на суму 489,60грн., № МТК165407 від 19.03.2013р. на суму 634,00грн., № МТК165432 від 20.03.2013р. на суму 1651,00грн., № МТК165433 від 20.03.2013р. на суму 3798,08грн., № МТК166905 від 22.03.2013р. на суму 2085,00грн., № МТК166906 від 22.03.2013р. на суму 1021,00грн., № МТК169206 від 27.03.2013р. на суму 4851,15грн., № МТК170895 від 29.03.2013р. на суму 23226,40грн., № МТК170898 від 29.03.2013р. на суму 585,00грн., № МТК180285 від 16.04.2013р. на суму 2763,16грн., № МТК180287 від 16.04.2013р. на суму 460,00грн., № МТК186019 від 29.04.2013р., № МТК186877 від 30.04.2013р. на суму 1389,60грн.

Проте, відповідач не оплатив вартість отриманих лікарських засобів і виробів медичного призначення по зазначених вище накладних, тому у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отриманий товар в сумі 28985,54грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, борг відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." становить 28958,54грн., і тому суд задовольняє позов в повному обсязі.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив до суду не надіслав, доказів в підтвердження сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „АННАКАЙЛАС", оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АННАКАЙЛАС" (вул. Єврейська, 24, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 38016958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „М.Т.К." (вул. М. Амосова, буд. 10, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 21633086):

- 28985,54грн. - основної заборгованості,

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 04 лютого 2014 року.

Суддя Брагіна Я.В.