Рішення № 36989810, 24.01.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/645/84/14

Справа № 645/4799/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

судді Тарасенко Л.М.,

при секретарі Ільюта А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" в відшкодування матеріальної шкоди 4 356,29 грн., стягнення з ОСОБА_3 в відшкодування майнової шкоди 1 994,93 грн., в відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, просила стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" в відшкодування матеріальної шкоди 4 356,29 грн., стягнути з ОСОБА_3 в відшкодування майнової шкоди 1 994,93 грн., в відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01 жовтня 2012 року близько 15-10 годині в районі будинку №147 по вул. Краснодарській у м. Харкові за участю автомобіля Кіа Ріо, д.н. НОМЕР_6, що належить їй на праві власності, та автомобіля ВАЗ-21099, д.н. НОМЕР_7, з причепом, д.н. НОМЕР_8, під керуванням відповідача ОСОБА_3, їй спричинена матеріальна шкода у розмірі 6 251,86 грн. та моральна шкода 5 000,00 грн.

У судове засідання позивачка та її представник не з"явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, надали письмову заяву з проханням слухати справу у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" у судове засідання не з"явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток. Надали суду письмові заперечення проти позову, якими просили у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі відмовити у зв"язку з незаконністю і необґрунтованістю, вважають, що шкода позивачу повинна бути відшкодована відповідачем Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон", також просять розглядати справу за їх відсутністю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., посилаючись на скрутне матеріальне становище. Також просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" у судове засідання не з"явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток. Надали суду письмові заперечення проти позову, якими вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Вважають, що шкода повинна бути відшкодована відповідачем Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус".

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали справи №2033/8209/12 Фрунзенського районного суду м. Харкова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 являється власником автомобіля марки Кіа Ріо, д.н. НОМЕР_6, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 13 травня 2010 року між нею та Відкритим акіонерний товариством "Завод імені Фрунзе", та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданого ВРЕР №1 ГУ МСВ України в Харківській області.

01 жовтня 2012 року близько 15-10 години в районі будинку №147 по вул. Краснодарській у м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Кіа Ріо, д.н. НОМЕР_6, під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ-21099, д.н. НОМЕР_7, з причепом, д.н. НОМЕР_8, під керуванням відповідача ОСОБА_3, який не забезпечив технічно справний стан причепа та допустив відрив колеса від причепа з наступним наїздом його на автомобіль Кіа Ріо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2012 року ОСОБА_3 через порушення п.2.3 (а) Правил дорожнього руху України, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до звіту № 70/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця Товарної біржі «Радар», який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 19 липня 2012 року, складеного 15 травня 2013 року, матеріальний збиток заподіяний власникові Кіа Ріо, д.н. НОМЕР_6, в результаті його пошкодження при ДТП без врахування втрати товарної вартості складає 4 307,45 грн., втрата товарної вартості складає 1 944,41 грн. Загальний матеріальний збиток, відповідно, складає 6 251,86 грн.

Стаття 22 ЦК України зазначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в свою чергу, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з Полісу №АВ/0297010 від 15 грудня 2011 року обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3 при експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Статус".

Відповідно до листа Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" від 06 лютого 2013 року №01-04-0114, цивільна відповідальність власника причепу "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Еталон" за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8547672 від 24 вересня 2012 року.

Отже, на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність ОСОБА_3 при експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Статус", відповідальність при експлуатації транспортного засобу причепу "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Еталон".

Частиною 3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 6 даного Закону, в свою чергу зазначає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 2 Полісу №АВ/0297010 від 15 грудня 2011 року обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю (на одного потерпілого) складає 100 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потрепілого) складає 50 000,00 грн., франшиза (частина збитків, що не відшкодовуєтся страховиком згідно договору страхування) складає 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

25 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок настання страхового випадку 01 жовтня 2012 року.

Листом №484 від 29 березня 2013 року позивачці у виплаті страхового відшкодування було відмовлено, оскільки Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" не несе відповідальність за шкоду, яка нанесена під час експлуатації транспортного засобу причепу "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, застрахованому у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Еталон".

Відповідно до листа від 06 лютого 2013 року №01-04-0114, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" також прийняли рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за спричину шкоду, оскільки транспортний засіб причіп "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у з"єднанні з транспортним засобом (тягачем) ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, відповідальність при експлуатації якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Статус", у зв"язку з чим, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пунктом 1.5 ст. 1 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

Таким чином, причіп "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, являється транспортним засобом, який підлягає обов"язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до абзацу 2 п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із

застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2012 року встановлено, що ОСОБА_3 в момент дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, разом із причепом "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8. Цей факт також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 серії АА3 №062144 від 01 жовтня 2012 року, поясненнями притягуваного та потерпілої ОСОБА_1, фотознімками з матеріалів справи №2033/8209/12 Фрунзенського районного суду м. Харкова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місмце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З цих підстав, твердження відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не внаслідок перебування автомобіля ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, у з"єднанні з причепом "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, вочевидь являється помилковим.

Настання страхового випадку сталося під час одночасної експлуатації транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_7, та причепу "ПГМФ", д.н. НОМЕР_8, що перебували у з'єднанні між собою.

Відповідно до абзацу 2 п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із

застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до звіту № 70/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця Товарної біржі «Радар», який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 19 липня 2012 року, складеного 15 травня 2013 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 4 307,45 грн. Виходячи з положень статей Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дана грошова сума повинна бути стягнута з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус".

Грошові кошти в рахунок відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 1 944,41 грн.підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3, як особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 в відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до положень п. 3, п. 4, п. 5 Постанови Пленуму Верхового Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, крім всього іншого, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні прав, наданих споживачам, у порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов»язковому з»ясуванню при вирішенні такого спору підлягають наявність такої шкоди, протиправність діянні її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, з»ясовує, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності, і визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Як вбачається з довідки Акціонерної компанії "Харківобленерго" від 16 липня 2013 року №56/145, відповідач ОСОБА_3 працює на посаді водія автотранспортних засобів Краснокутського районного відділення енергозбуту з 01 квітня 2003 року (наказ від 30 квітня 2003 року №1/614к). З 21 серпня 2010 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Крім цього, при розгляді Фрунзенським районним судом м. Харкова матеріалів справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.

Виходячи з цього, суд вважає необхідним позов в цій частині задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки в відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3 000,00 грн.

Судові витрати по справі визначаються судом, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 23,23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Постановою Пленуму Верхового Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 4 356,29 грн.

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 88,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 1 994,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 100,94 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: