Постанова № 36988320, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3673/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі - Позивач, УПФ України у Новгород-Сіверському районі) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі - Відповідач, Фонд соціального страхування) про зобов'язання стягнути з Відповідача суму витрат на виплату пенсій за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року у розмірі 1450,80 грн. за пенсійними справами ОСОБА_2 № 103847 та ОСОБА_3 № 108626 на р/р 25608927201003 філії Чернігівського обласного акціонерного товариства Ощадбанк МФО 353553 код 14254052 м. Новгород-Сіверський.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року у задоволені позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо стягнення грошових сум з Відповідача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апелянт, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, в період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року Позивачем було виплачено пенсії по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом від нещасного випадку громадянам ОСОБА_2, який отримав каліцтво 02.08.1979 року на території Росії, та ОСОБА_3, який отримав каліцтво 20.03.1978 року на території Казахстану. Розмір вказаних виплат склав 1450, 80 грн.

Позивачем були подані Відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень-червень 2013 року.

До вказаних актів Позивачем були включені суми, пов'язані з виплатою основного розміру пенсій громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 1450, 80 грн., які не були прийняті до заліку Відповідачем, що підтверджується відповідними актами та таблицями розбіжностей, наявними в матеріалах справи.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 2 Угоди про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків від 09.09.1994 року, п. п. 4, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Відповідача, оскільки, по-перше, згідно Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, по-друге, суд також виходив з того, що Позивач не є тією особою, якій належить право вимоги відшкодування виплачених сум.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається органами Пенсійного фонду України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 28 Закону до страхових виплат, зокрема, відносяться страхові виплати пенсії по інвалідності потерпілому.

Положеннями ст. 21 Закону закріплено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Порядок визначено механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, приписами вищезазначених норм закріплено обов'язок Фонду соціального страхування здійснювати відшкодування суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які виплачуються відповідно до Закону та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі № 21-361а12 та рішенні Вищого адміністративного суду України від 15.01.2013 року у справі № К/9991/86912/11.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що недотримання територіальними органами Пенсійного фонду України чи Фонду соціального страхування порядку подання документів для відшкодування сум пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві не може бути підставою для звільнення Відповідача від передбаченого Законом обов'язку відшкодувати відповідні суми Позивачу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в даній справі немає спору про те, органами державної влади якої країни повинна здійснюватись виплата пенсії по інвалідності потерпілим, а тому положення Угоди до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення сум пенсії по інвалідності з Відповідача було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу УПФ України у Новгород-Сіверському районі задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області - задовольнити повністю.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області на користь Управління Пенсійного фонду України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області суму витрат на виплату пенсій за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року у розмірі 1450,80 грн. за пенсійними справами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.