Рішення № 36988286, 04.02.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2014 р.Справа № 18/7210

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" м. Київ

до Приватного підприємства "Стожари" с. Олешин Хмельницький район

про виселення з приміщення

Представники сторін:

позивача: Барткова Жанна Михайлівна за довіреністю №5608-ню від 10.12.2013р.

відповідача: Місяць А.П. довіреність від 16.12.2013р.

за участю прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері: Мартинюк Н.Ю. посвідч. від 28.08.2012р. №001695

Рішення приймається 04.02.2014р., оскільки 29.01.2014р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Повне рішення складено 04.02.2014р.

Суть спору: Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2008 р. провадження у справі №18/7210 за позовом державного територіально-галузевого об'єдання "Південно-Західна залізниця" м. Київ до приватного підприємства "Стожари" с. Олешин, Хмельницького району про виселення з приміщення та стягнення 4589,19 грн. зупинено до вирішення справи №15/805-А за позовом приватного підприємства "Стожари" м. Хмельницький до Хмельницького бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Розпорядженням керівника апарату суду №615/11 від 26.10.2011р., у зв'язку зі звільненням Саврія В.А. з посади судді господарського суду Хмельницької області, призначено повторний автоматизований розподіл справи №18/7210 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" до Приватного підприємства „Стожари" про виселення ПП „Стожари з частини привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 80 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. Вказану вище справу передано на розгляд судді Заверусі С.В.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.12.2013р. справу №18/7210 прийнято до провадження, а також поновлено провадження у справі №18/7210.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01.07.1999р. між Жмеринським відділком Південно-Західної залізниці, структурним підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" та приватним підприємством "Стожари" був укладений договір №37. Згідно з п.1.1., 1.2. предметом договору є оренда окремо визначеного майна - частини привокзальної площі 80 м2, яке знаходиться на першому поверсі будівлі вокзалу станції Хмельницький, що розташована в м. Хмельницькому по вул. Проскурівська, 92, для використання під кафе-бар.

30.10.2001р. рішенням господарського суду Хмельницької області договір від 01.07.1999р. №37 визнаний неукладеним, відповідачем рішення суду не оскаржувалось.

Відповідач продовжував користуватися частиною привокзальної площі, за що сплачував відповідні кошти на підставі наданих рахунків.

Крім того, на даний момент у Відповідача існує заборгованість по сплаті витрат за користування займаною частиною привокзальної площі у розмірі 4859,19 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що перебування відповідача на території, яка належить Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" є незаконною, і подальше користування займаною територією суперечить інтересам позивача.

В письмових поясненнях від 16.12.2013р. позивач повідомляє, що на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради №1143 від 25.10.2007р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Проскурівська, 92 за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України" було видано свідоцтво про право власності на пасажирську будівлю вокзалу 15.11.2007 р. загальною площею 8746,1 кв.м. Приміщення кафе "Зустріч" знаходиться в межах самої будівлі вокзалу, де одна із стін цього приміщення являється капітальною стіною будівлі вокзалу, є колони, до яких прибудовано стіни, які є теж несучими конструкціями будівлі вокзалу, на яких встановленні плити перекриття будівлі, що є єдиною конструкцією будівлі вокзалу, тобто цілісним майновим комплексом. Крім того, позивач зазначає, що приміщення кафе "Зустріч" розташоване на земельній ділянці, відведеній залізниці в користування.

13.04.2009р., пояснює позивач, постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі №2а-119/09 визнано протиправними дії Хмельницької міської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Проскурівській, 92 за державою України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746,1 кв.м. в частині оформлення права власності на належне приватному підприємству "Стожари" приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м., а також скасовано свідоцтво про право власності в цій частині. Однак постановою Львівського апеляційного суду від 28.03.2011р. постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2009р. скасовано та прийнято нову постанову якою у позові відмовлено.

Разом з цим в ході судової справи №15/805-А судом встановлено протиправність дій Хмельницького БТІ щодо скасування запису про реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно - кафе "Зустріч", що по вул. Проскурівській, 92/1 за приватним підприємством "Стожари" через невідповідність останніх порядку реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5. Крім того, позивач відмічає, що рішенням суду визнано протиправними дії Хмельницького бюро технічної інвентаризації щодо скасування запису про реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно - кафе "Зустріч", що по вул. Проскурівській, 92/1 у м. Хмельницькому за приватним підприємством "Стожари", але рішенням суду і не зобов'язано БТІ поновити запис про реєстрацію.

Представник позивача в судовому засіданні подав пояснення по справі, де зазначає, що спірне майно закріплено за Південно-західною залізницею на праві господарського відання, підлягає захисту із застосуванням положень закону, встановлених для захисту права власності. В обґрунтування своїх доводів посилається, на положення Конституції України, Закону України "Про залізничний транспорт", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Цивільного та Господарського кодексів, Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, Статут ДТГО "Південно-Західна залізниця"

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, в обґрунтування посилається на зміст відзиву наданого в попередньому судовому засіданні.

З наявного в матеріалах справи відзиву на позов від 06.11.2007р. вбачається, що відповідач проти позовних вимог заперечує. При цьому зазначає, що останній не користується даною територією за зазначеною адресою, а у відповідності до свідоцтва про право власності на приміщення кафе "Зустріч" від 02.10.2000р. є власником приміщення площею 70,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92/1. Даний об'єкт зареєстровано Хмельницьким Бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записано у реєстрову книгу за №792.

Крім того, відповідач зауважує, що позивач в позовній заяві не зазначає жодних правових підстав виникнення заборгованості, яка є предметом позову.

В письмових поясненнях від 29.01.2014р. відповідач повідомляє, що відповідно до свідоцтва про право власності на приміщення кафе "Зустріч" від 02.10.2000р. ПП "Стожари" є власником приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м. по вул. Проскурівській, 92/1, що в м. Хмельницькому. Зазначене також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16653033.

Також відповідач стверджує, що ПП "Стожари" станом на сьогоднішній день не користується спірним приміщенням.

Оскільки, у ПП "Стожари" не виникали зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів в сумі 4589,19 грн., то і обов'язок по їх сплаті також відсутній.

На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 29.01.2014р. Хмельницьким прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері подано письмове повідомлення про вступ останнього у дану справу, ДТГО "Південно-Західна залізниця" входить в структуру центрального органу виконавчої влади Міністерства інфраструктури України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, і прийняте рішення може вплинути на майнові інтереси держави.

Згідно з частиною третьою статті 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Господарським судам слід мати на увазі, що законодавством України не передбачено ухвалення будь-яких окремих процесуальних документів з приводу вчинення прокурором зазначених дій, так само як і можливості відмови господарським судом прокуророві у його вступі у справу, здійсненому шляхом повідомлення суду про свою участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Відповідне письмове повідомлення прокурора залучається судом до матеріалів справи, а участь прокурора в ній відображається в описовій частині судового рішення, прийнятого зі справи. Прокурор вважається таким, що взяв участь у справі, з дня одержання господарським судом згаданого письмового повідомлення, тобто дня його реєстрації у канцелярії суду (п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

З метою забезпечення захисту інтересів держави суд задовольняє клопотання прокурора про вступ у справу №18/7210 та допускає останнього до участі у справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014р. залишено без розгляду позов в частині стягнення 4589,19 грн. на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке:

Відповідно до свідоцтва про право власності від 15.11.2007р. серія САВ №688006 за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України зареєстровано право власності пасажирської будівлі вокзалу загальною площею 8746,1 кв.м., розташованої за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська (вул. Леніна), буд. 92.

Згідно Указу Президента України №581/2011 від 12.05.2011р. 2Про Положення про Міністерство інфраструктури України останнє є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.

В Статуті Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (нова редакція) зазначено, що Південно-Західна залізниця (надалі - Залізниця) - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України (надалі - Орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (надалі - Укрзалізниця). До складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.

Відповідно до п. 4.2. Статуту майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

01.07.1999р. між Жмеринським Відділком Південно-Західної залізниці, в подальшому Орендодавець, та підприємством "Стожари", в подальшому Орендар, був укладений договір №37, предметом якого є оренда окремо визначеного майна - частини привокзальної площі, яке використовується під кафе-бар (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду строком на 20 років з "1" липня 1999р. по "31 грудня 2019р. майно площею 80 м2, що знаходиться на першому поверсі будівлі вокзалу ст. Хмельницький, що розташована в м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 92.

На протязі дії Договору Орендар виплачує:

- Орендну плату в розмірі 259,20 грн., за перший місяць оренди, а в послідуючі місяці орендна плата визначається відповідно до розрахунку встановленого Орендодавцем. Сума орендної плати вказується в розрахунку, що виставляється Орендодавцем орендареві кожного місяця.

- Витрати на утримання орендованого майна: плату за опалення, яке визначається пропорційно розміру орендованої площі; плату за вивіз сміття, яка визначається пропорційно розміру орендованої площі; плата за воду згідно показань лічильника; плата за стічні води (п.п. 3.2.1, 3.2.2 Договору).

Згідно з п. 4.1.4 Договору Орендар зобов'язується у випадку розірвання Договору, чи припинення строку його дії, в 3-х денний термін після розірвання (припинення дії) повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, майно вважається повернутим після підписання акту приймання-здачі.

Згідно з актом здачі-приймання об'єкта в оренду від 01.07.1999р. було проведено приймання-передача майна в оренду згідно Договору №37 від 01.07.1999р. Об'єкт оренди знаходиться в задовільному стані.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.10.2001р. по справі №9/166-пр позов Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного транспортного галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця м. до Хмельницького підприємства "Стожари" с. Олешин Хмельницького району про визнання договору від 01.07.1999р. №37 неукладеним задоволено.

Листом від 13.11.2001р. №124 начальник Вокзалу ст. Хмельницький повідомив приватне підприємство "Стожари" про вищезазначене рішення суду, у зв'язку з чим прохав звільнити займану площу до 19.11.2001р.

Листом від 29.11.2001р. №449 начальник Вокзалу ст. Хмельницький повторно просив відповідача терміново звільнити займану площу.

Крім того, листом від 19.08.2003р. №516 позивач вимагав від відповідача звільнити займану площу до 15.09.2003р. При цьому, позивач повідомив, враховуючи те, що відповідач продовжує користуватися вказаним приміщенням, про необхідність звернутися із заявою до керівництва вокзалу станції Хмельницький про намір взяття в оренду нерухомого державного майна та надати пакет документів, необхідний для укладення договору.

Згідно з довідкою від 20.09.2007р. №588, виданою головним бухгалтером вокзалу ст. Хмельницький станом на 12.09.2007р. за приватним підприємством "Стожари" рахується заборгованість перед вокзалом станції Хмельницький на суму 4589,19 грн., а саме: відшкодування земельного податку - 123,50 грн., витрати за користування займаної частини привокзальної площі - 4465,69 грн.

Разом з цим, 02.10.2000р. Міське виробниче управління житлово-комунального господарства посвідчило, що об'єкт в цілому загальною площею 70,7 кв.м., який розташований в місті Хмельницькому за адресою: вул. Проскурівська, 92/1 дійсно належить приватному підприємству "Стожари" на праві приватної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів від 28.09.2000р. №824-Г. Об'єкт за адресою вул. Проскурівська, 92/1 в м. Хмельницькому зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записано у реєстрову книгу за №792. Про вищезазначені обставини свідчить Свідоцтво про право власності на приміщення кафе "Зустріч".

В подальшому рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.08.2002р. по справі №5/104-Н, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р., визнано недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.09.2000р. №824 "Про оформлення права власності на приміщення кафе "Зустріч" по вул. Проскурівській, 92/1". Під час розгляду справи судом встановлено, що у ПП "Стожари" з позивачем виникли правовідносини з приводу реконструкції та розміщення в межах залізничного вокзалу кафе "Зустріч" з наступним використанням цього майна за договором оренди.

Листом від 16.11.2007р. №3526-01-15 Хмельницьке бюро технічної інвентаризації повідомило позивача про те, що оскільки скасоване рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №824 від 28.08.2000р. було підставою для видачі свідоцтва про право власності, то дане свідоцтво втратило юридичну силу.

Відповідно до листа від 17.12.07р. за № 2041/01-15 БТІ повідомило, що відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 07.08.2002р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р., реєстратором прав власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ внесено відповідні зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно (скасовано запис про реєстрацію) та долучено копії рішень (зазначених вище) до інвентарної справи на приміщення кафе "Зустріч" по вул. Проскурівській, 92/1.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.09р. у справі № 2а-119/09 за адміністративним позовом ПП "Стожари" до виконкому Хмельницької міської ради, треті особи Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, Міністерство транспорту та зв'язку України про визнання протиправним дій суб'єктів владних повноважень визнано протиправними дії Хмельницької міської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Проскурівській, 92 та по вул. Кам'янецькій, 77/2-А в м. Хмельницькому за Державою України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746, 1 м2 в частині оформлення права власності на належне приватному підприємству "Стожари" приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м.; скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1143 від 25.10.2007 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по вул. Проскурівській, 92 та по вул. Кам'янецькій, 77/2-А в м. Хмельницькому за Державою України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України" в частині оформлення права власності на належне приватному підприємству "Стожари" приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7кв.м.; скасовано свідоцтво про право власності на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746, 1 м2 серія САВ № 688006 від 15.11.2007 року в частині оформлення права власності на належне приватному підприємству "Стожари" приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 м 2.

Однак, Постановою Львівського апеляційного суду від 28.03.11р. постанову Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.09р. скасовано та прийнято нову постанову якою у позові відмовлено.

Крім того, постановою господарського суду Хмельницької області від 23.05.2013р. у справі №15/805-А адміністративний позов приватного підприємства "Стожари" м. Хмельницький до Хмельницького бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень задоволено частково.

Визнано протиправними дії Хмельницького бюро технічної інвентаризації щодо скасування запису про реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно - кафе "Зустріч", що по вул. Проскурівській, 92/1 у м. Хмельницькому за приватним підприємством "Стожари".

У позові Приватного підприємства "Стожари" м. Хмельницький до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень відмовлено.

При прийняті рішення судом враховано, що свідоцтво про право власності від 02.10.2000р., видане ПП "Стожари" на приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м., яке розташоване в м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 92/1 не оскаржене та не скасоване в судовому порядку, тому суд прийшов до висновку, що відповідачем передчасно та з порушенням вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасовано запис про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - кафе "Зустріч", що по вул. Проскурівській, 92/1 у м. Хмельницькому за приватним підприємством "Стожари".

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №001347 11-ХМ земельна ділянка під приміщенням за адресою : м. Хмельницький, вул. Проскурівська 92 площею 70,7 кв.м. перебуває в користуванні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця".

Відповідно до свідоцтва про право власності на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746, 1 м2 серія САВ № 688006 від 15.11.2007 року та технічного паспорту на приміщення частина привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92 належить на прав власності Державі України в особі Міністерства транспорту та зв'язку.

Актом обстеження пасажирської будівлі вокзалу від 30.01.2014р., складеного заступником начальника вокзалу, інженер-технологом та юрисконсультом, встановлено, що частина приміщення пасажирської будівлі вокзалу, а саме приміщення розміщене в закритій терасі 1 поверху вокзалу станції Хмельницький в межах зовнішніх стін площею 70,7 кв.м. (відповідно до технічного паспорту вокзалу станції Хмельницький) самовільно зайняте ПП "Стожари", та на час огляду зачинене (на вікні розміщено табличку з надписом "Ремонт"). Доступу в середину приміщення комісія не має.

Таким чином, вважаючи, що право власності на кафе "Зустріч" на даний час оформлено за Державою України в особі Міністерства транспорту та зв'язку, а також враховуючи, що відповідач користується спірним приміщення на даний час, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до п. п. 1,3 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

В Статуті Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (нова редакція) зазначено, що Південно-Західна залізниця (надалі - Залізниця) - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України (надалі - Орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (надалі - Укрзалізниця). До складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи. Відповідно до п. 4.2. Статуту майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зі змісту ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України вбачається, що Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана (п.1 ст. 785 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 3 цього ж Закону визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч.4, 5 п. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.10.2001р. по справі №9/166-пр договір оренди № 37 від 01.07.1999р. укладений між Жмеринським відділком Південно-Західної залізниці та Хмельницьким підприємством "Стожари" визнано неукладеним.

Згідно з матеріалами справи, позивач неодноразово (листами від 13.11.2001р. №424, від 29.11.2001р. №449, від 19.08.2003р. №516 ) повідомляв відповідача про те, що договір оренди визнано неукладеним та запропонував звільнити орендоване приміщення.

Враховуючи викладене, Договір між позивачем та відповідачем визнано неукладеним і відповідно у відповідача відсутні підстави для користування спірним майном. При цьому враховується, що між сторонами відсутні будь-які інші договори оренди спірного майна.

Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та може створювати юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.

Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на встановлені судом факти, беручи до уваги те, що договір оренди від 01.07.1999р. визнано неукладеним, позовні вимоги про виселення приватного підприємства "Стожари" з частини привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймається до уваги, що матеріалами справи (свідоцтвом про право власності на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746,1 м2 серія САВ № 688006 від 15.11.2007 року та технічним паспортом на приміщення) встановлено належність Державі Україна на праві власності частини привокзальної площі розміром 70,7 м2, інші 9,3 кв.м. не вказані ані в технічному паспорті, ані в свідоцтві, про їх існування (а таким чином самовільне зайняття) не свідчать будь-які інші докази. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині виселення приватного підприємства "Стожари" з привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 9,3 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92 є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому у їх задоволенні належить відмовити.

Твердження відповідача про те, що ПП "Стожари" на сьогоднішній день не користується частиною привокзальної площі, що знаходиться по вул. Проскурівській, 92 спростовуються змістом письмових пояснень відповідача від 29.01.2014р., в яких останній зазначає, що є власником приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м. по вул. Проскурівській, 92/1, проте судовими рішеннями по справі №5/104-Н встановлено факт того, що вказане вище приміщення є саме частиною приміщення вокзалу. Окрім того, згідно акту обстеження пасажирської будівлі вокзалу від 30.01.2014 р. ПП "Стожари" самовільно займає 70,7 кв.м. 1-ого поверху вокзалу станції Хмельницький відповідно до технічного паспорту.

При цьому враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.08.2002р. у справі №5/104-н встановлено наявність у позивача правовідносин із ПП "Стожари" щодо реконструкції та розміщення кафе у закритій терасі в межах зовнішніх стін першого поверху залізничного вокзалу станції Хмельницький, а також відсутність підстав для виникнення у підприємства-замовника (ПП "Стожари") права власності на частину приміщення вокзалу станції Хмельницький Південно-Західної залізниці, яке за Довідкою Хмельницького обласного управління статистики перебуває у загальнодержавній власності.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов стосовно того, що відповідач є власником приміщення кафе "Зустріч" судом не приймаються, оскільки судом визнано недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.09.2000р. №824 "Про оформлення права власності на приміщення кафе "Зустріч" по вул. Проскурівській, 92/1", а свідоцтво про право власності, видане на підставі цього рішення, втратило юридичну силу (зміст довідки Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 16.11.2007р. №3526-01-15).

Про правомірність доводів відповідача не свідчить зміст постанови господарського суду Хмельницької області по справі №15/805-А від 23.05.2013 р., оскільки вказаним рішенням не зобов'язано відповідачів (Хмельницьке БТІ та Реєстраційну службу ГУ юстиції) поновити реєстрацію, а лише з процесуальних підстав визнано протиправними дії Хмельницького БТІ щодо скасування запису.

Окрім того, звертається увага відповідача, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №824 від 28.08.2000р. на підставі якого видано свідоцтво скасовано, а свідоцтво є похідним від рішення та не є правовстановлючим документом, а є наслідком цілого ряду юридично значимих дій та юридичних фактів. Таким чином, визнання недійсним зазначеного документу не тягне наслідку припинення права власності на майно, оскільки в даному випадку право власності відповідача на кафе "Зустріч" припинилося внаслідок скасування вказаного вище рішення (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.02.2010 р. по справі №11/57, постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2012 р. по справі №22/5025/180/12).

Також, згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судовими рішеннями встановлено факти неправомірного набуття відповідачем права власності на кафе "Зустріч", при цьому приміщення кафе "Зустріч" є саме тим приміщенням, яке займає відповідач на даний час, та яке належить Державі Україна на праві власності згідно свідоцтва про право власності на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746, 1 м2 серія САВ № 688006 від 15.11.2007 року та технічним паспортом на приміщення. Вказаний факт не спростовується жодними допустимими доказами та визнається самими сторонами, про що свідчить зміст постанови Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2009 р. справа №2-а 119/09, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 р. №23495/09/9104, а також постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. справа №5/104-н.

Зокрема, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. у справі №5/104-н встановлено факт того, що приміщення кафе "Зустріч" по вул. Проскурівській, 92/1 є саме реконструкцією частини залізничного вокзалу. Також, в ході розгляду справи №5/104-н встановлено, що будівля вокзалу ст. Хмельницький розташована за адресою м. Хмельницький по вул. Проскурівській, 92. При цьому дана будівля вказана в свідоцтві про право власності на пасажирську будівлю вокзалу загальною площею 8746, 1 м2 серія САВ № 688006 від 15.11.2007 року.

Звертається увага на те, що не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи (п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Актами, що не відповідають законодавству України, можуть бути акти центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або будь-яких інших органів, які за своїм статусом не є державними.

За змістом цієї статті до кола актів, які підлягають застосуванню господарськими судами, не відносяться судові рішення судів загальної юрисдикції. У процесі здійснення господарського судочинства з конкретної справи господарські суди керуються судовими рішеннями судів загальної юрисдикції виключно на підставі, у межах та порядку, передбачених статтею 35 ГПК, тобто у встановленні преюдиціальних фактів.

Ненормативні акти (акти індивідуальної дії), - тобто такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, - оцінюються господарським судом нарівні з іншими доказами у справі і не мають для нього заздалегідь встановленої сили (п. 3.17.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене в сукупності, зважаючи на те, що правильність оформлення права власності на приміщення кафе "Зустріч" загальною площею 70,7 кв.м. розташованого по вул. Проскурівська 92/1, була предметом судового розгляду результатом якого стало визнання неправомірності рішення про оформлення права власності на вказаний вище об'єкт, суд не застосовує свідоцтво відповідача від 02.10.2000 р., як таке що не відповідає законодавству України та не породжує для приватного підприємства жодних прав.

Приймається до уваги, що майно, яке займає відповідач є державною власністю, експлуатується останнім тривалий час без жодних правових підстав, чим завдає державі збитків. Окрім того, періодичне внесення в реєстр записів щодо реєстрації кафе "Зустріч" та передача майна в супереч закону в користування іншим особам є спробою приватного підприємства уникнути відповідальності за неправомірне використання державного майна.

Приймаючи рішення враховується, що згідно п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі) та видачу наказу про примусове виконання рішення.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати (за вимогу немайнового характеру) у справі належить покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" м. Київ до Приватного підприємства "Стожари" с. Олешин Хмельницький район про виселення з приміщення задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне підприємство "Стожари" (с. Олешин, Хмельницький район, код 22987857) звільнити частину привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Стожари" (с. Олешин Хмельницький район, код 22987857) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м. Київ, вул. Лисенко, 6, код 04713033) 42,50 (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита, 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 04.02.2014р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 7 прим. : 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (03067, м. Київ, вул. Лисенко, 6; м. Хмельницький вул. Проскурівська 92)

4, 5, 6, 7 - відповідачу рекоменд. з повідомл. (с. Олешин, Хмельницького району; м. Хмельницький, вул. Водопровідна 44/1, кв.18; м. Хмельницький вул. Проскурівська 92/1; м. Хмельницький вул. Володимирівська, 105, кв. 4).