Ухвала суду № 36986548, 30.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/83/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області від 09.08.2012 року № 0001372200, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20 266 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про нереальність угод, укладених Товариством з його контрагентом - ПП «Дана Маркет Юг», відносно якого встановлено відсутність основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, не ґрунтуються на законі, адже підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій є наявна первинна документація. Також, позивач зазначає, що відстеження контрагентів по попереднім ланцюгам постачання ПП «Дана Маркет Юг» є недоцільним та безпідставним, оскільки у правовідносинах з ПП «КЛІПЕРТОН» та ПП «КВАНТОР ПЛЮС», він, позивач, не знаходився.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби його правонаступником Державною податковою інспекцією у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 01.08.2012 року № 1330/22-0304/33647853 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період квітень-травень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 16 213 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала в тому, що у періоді, який перевірявся, позивач мав правові відносини з контрагентом ПП «Дана Маркет Юг», у якого відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, основні засоби, працюючі особи, складські та інші приміщення, транспортні засоби тощо, підприємство відсутнє за місцем реєстрації. Такі висновки зроблені податковим органом на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.04.2011 року № 495/23-50/35503072 про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Маркет Юг». До того ж до ДПІ у м. Іллічівську надано постанову про порушення кримінальної справи стосовно невстановлених осіб за ознакою злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст. 205 КК України за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме, ПП «Дана Маркет Юг».

У зв'язку з цим податковим органом зроблено висновок, що операції купівлі-продажу з ПП «Дана Маркет Юг», відображені ТОВ «Компанія «Еліткомсервіс» у податковій звітності квітня-травня 2010 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, а відтак є нікчемними по ланцюгу вигодонабувача, а ПП «Дана Маркет Юг» безпідставно виписало податкові накладні на поставку товарів та надання послуг.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 року № 0001372200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20 266 грн., у тому числі за основним платежем на 16 213 грн. та за штрафними санкціями 4 053 грн., яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом до суду не представлено належних доказів та не доведено узгодженості дій позивача з його контрагентом, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкового кредиту. В свою чергу, первинні документі, на підставі яких Підприємством сформовано податковий кредит, відповідають вимогам чинного законодавства. Якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, податковий орган не має підстав для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними та такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України, з огляду на наступне.

Правила формування податкового кредиту на момент здійснення господарських операцій, відображених в акті перевірки, визначались пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010 року між позивачем та ПП «Дана Маркет Юг» укладено договір підряду № 09 /04/10, згідно якого підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, на свій ризик з використанням матеріалів підрядника, виконати комплекс робіт за завданням замовника з поточного ремонту фасаду та внутрішньо-домових приміщень (сходових клітин та холів) на об'єктах, що експлуатуються замовником.

На підтвердження суми податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано копію договору підряду, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, які видані позивачу його контрагентом, банківські виписки по рахункам, реєстри отриманих податкових накладних тощо.

Суд першої інстанції вірно визначив, що відображений в акті перевірки факт не надання Підприємством під час перевірки податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, спростовується встановленими в ході судового розгляду справи обставинами, зокрема, дослідженими судом первинними документами.

Крім того, колегією суддів встановлено, що причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними.

Такого висновку відповідач дійшов з аналізу результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.04.2011 року495/23-50/35503072 про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Маркет Юг».

Разом з цим, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Судом першої інстанції при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару та послуг має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи належне дослідження судом першої інстанції факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару та послуг з метою використання їх у господарській діяльності, доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, нікчемність правочину має бути встановлена виключно законом, а не актом перевірки, незважаючи на те, які факти в цьому акті відображені. Висновки акту перевірки, у будь-якому разі, є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Посилання ДПІ на відсутність у постачальника об'єктивної можливості для виконання поставок товарів та послуг в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. До того ж, податкова інспекція не довела неможливості поставки контрагентом позивача товарів та виконання робіт наявними у нього силами та засобами.

Що ж стосується доводів податкового органу про відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням, то, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема, перевіряти наявність постачальника зі місцем реєстрації.

Оскільки відповідачем до суду не наданий вирок у кримінальній справі, що порушена за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Дана Маркет Юг», колегія суддів вважає, що висновки досудового слідства не можуть бути беззаперечними підставами для твердження про фіктивний характер надання послуг позивачеві, який не мав взаємовідносин з ПП «Дана Маркет Юг», оскільки окрім акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську від 01.08.2012 року № 1330/22-0304/33647853 матеріали справи не містять інших письмових доказів на підтвердження фіктивного характеру виконання контрагентом будівельних робіт.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про дотримання Товариством необхідних умов для формування податкового кредиту в оспорюваній сумі та про відсутність у податкового органу підстав для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням відповідає наявним у справі доказам.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еліткомсервіс» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.