Постанова № 36986261, 05.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 р. Справа №2а-12360/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державного підприємства «Артемвугілля»

до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі

міста Горлівки Донецької області

про скасування рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про

застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну

сплату авансових платежів із страхових внесків

за участі:

представника позивача: Медведєва В.Ю., за дов. від 26 грудня 2013року,

представника відповідача: Сєрякової О.О., за дов. від 03 січня 2014 року

Державне підприємство «Артемвугілля» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області (далі - Управління, відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача в частині строку винесення рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, про визнання недійсним рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем на підставі акту №1 від 06 січня 2010 року планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування прийнято рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Вважає, що вищевказане рішення прийнято з порушенням норм чинного пенсійного законодавства з наступних підстав. У пункті 1.6 акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року вказано про порушення щодо пропорційної сплати авансових платежів при виплаті заробітної плати за липень 2009 року, яка була виплачена 21 серпня 2009 року. Однак, у вказаний місяць заробітна плата виплачувалась не за звітний місяць, а за попередній. Відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, авансові платежі у вигляді сум страхових внесків сплачуються одночасно тільки у разі виплат за базовий звітний період. Пунктом 9.5 Інструкції рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акту та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Тобто, на думку позивача, винесення рішення майже ніж за чотири місяця з дня складення акту перевірки, є порушенням чинного законодавства. На підставі викладеного просив визнати неправомірними дії відповідача в частині строку винесення рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, недійсним рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 563994,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив лише скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки № 330/32270533 від 06 травня 2010 року, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснив, що перевіркою правильно виявлено вчинене позивачем порушення та відповідачем у повній відповідності з висновками акту перевірки та вимогами чинного законодавства застосовані штрафні санкції. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 15, 16), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки як платник страхових внесків з 6 березня 2003 року за № 05-11-01-3227 згідно з повідомленням про взяття на облік юридичної особи (а.с. 17).

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року (надалі Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Територіальним органом Пенсійного фонду України проведено планову перевірку державного підприємства «Артемвугілля», за результатами якої складено акт від 06 січня 2010 року № 1 про результати планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01 липня 2008 року до 01 жовтня 2009 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2009 року, відповідно до якого виявлено, зокрема, порушення вимог частини 6 статті 20 Закону №1058 в частині пропорційної сплати страхових внесків при отриманні коштів на виплату заробітної плати (а.с. 24-34).

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 06 травня 2010 року №330/32270533, яким за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладено штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у розмірі 563994,27 гривень (а.с. 9).

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема, не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Згідно з пунктом 9.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція), рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області прийняте рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків та на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів - 563994,27 гривень, яке отримано позивачем 07 травня 2010 року.

Зазначене рішення винесено відповідачем на підставі акту планової перевірки від 06 січня 2010 року № 1 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01 липня 2008 року до 01 жовтня 2009 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 січня 2008 року до 01 січня 2009 року (а.с. 24-34).

За приписами частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 5.1.4 пункту 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж за 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

При цьому, слід зазначити, що в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Згідно з пунктами 14 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та 14 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Недоотримані суми страхових внесків при виплаті заробітної плати за липень 2008 року згідно платіжного доручення № 04867 від 31 липня 2008 року в розмірі 0,04 гривень та за вересень 2008 року згідно платіжного доручення № 3066 від 25 вересня 2008 року в розмірі 291,77 гривень підлягали сплаті як авансові внески, оскільки мали сплачуватися при виплаті заробітної плати за базовий звітний період відповідно до положень Закону № 1058.

З огляду на викладене, застосування відповідачем штрафу у розмірі 50 відсотків сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в цій частині є правомірним.

Одночасно суд зазначає, що позивачем 21 серпня 2009 року платіжними дорученнями №№ 524, 502, 527, 488, 489, 513, 539, 475, 694, 509, 602, 600, 632, 690, 704, 616, 617, 703, 566, 512, 487, 692, 601, 702, 536, 689, 489, 691, 603, 490, 510, 701, 537, 484, 567, 668, 670 сплачено заробітну плату працівникам за липень 2009 року у розмірі 10858288,30 гривень, що не заперечується сторонами. Сума страхових внесків, що мала бути сплаченою, дорівнює 3604951,72 гривень. Відповідно до акту перевірки недоотримано страхових внесків в розмірі 1127696,73 гривень.

На підставі наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що виплати заробітної плати за зазначеними платіжними дорученнями від 21 серпня 2009 року були здійснені за базовий звітний період - липень 2009 року, тому позивач повинен був сплатити й авансові платежі із страхових внесків, як встановлено частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпунктом 5.1.4 пункту 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області правомірно застосувало до позивача фінансові санкції за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 5 статті 106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Тобто, сплачені позивачем суми поточних платежів направляються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Проаналізувавши вищенаведену норму, слід зазначити, що дана норма при наявності несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій надає право Управлінню при надходженні коштів від страхувальника скеровувати їх в порядку календарної черговості незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні.

Факт наявності у позивача недоїмки по страхових внесках та погашення Управлінням сплачених позивачем внесків в порядку календарної черговості виникнення сум недоїмки, пені та фінансових санкцій не спростований позивачем і підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та карткою особового рахунку позивача (а.с. 65-87, 94-110).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного рішення, внаслідок чого позовні вимоги позивача про скасування рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Артемвугілля» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про скасування рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 05 лютого 2014 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.